КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-622/11                                                 Головуючий у 1-й інстанції:  Горбань Н.І.

Суддя-доповідач:  Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"31" січня 2012 р.                                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:                      

головуючого –судді                    Мацедонської В.Е.,  

суддів                                        Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Голосіївському районі м. Києва на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 25 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Голосіївському районі м. Києва про зобов’язання вчинити дії,-

                                                                                встановив:

13 січня 2011 року позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання дій неправомірними відносно нарахування та здійснення перерахунку пенсії позивача згідно ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зобов`язання перерахувати пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік починаючи з 13 липня 2010 року.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 лютого 2011  року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в Голосіївському районі м. Києва задоволено частково, а саме: зобов’язано Управління Пенсійного Фонду України в Голосіївському районі м. Києва здійснити перерахунок позивачу пенсії за віком у відповідності до ч.1,2 ст.40, ч.4ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік у розмірі 1650 (одна тисяча шістсот п’ятдесят) грн. 43 коп., починаючи з 01 вересня 2010 року.  

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в Голосіївському районі м. Києва подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до  ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, одержуючи пенсію за віком.

При цьому, після призначення пенсії позивач продовжував працювати.

У 2010 році позивачу зроблено перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної  плати за 2007 р. в розмірі 1 197,91 грн.

13 грудня 2010 року позивач звернувся до Управління з заявою, якою просив здійснити перерахунок призначеної пенсії із застосуванням показника середньої заробітної  плати за 2009 рік в розмірі 1650,43 грн.

Листом №1720/12/Б-1609 від 27 грудня  2010 року відповідач відмовив у такому перерахунку.

Відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

За змістом частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»викладено в новій редакції. За цією редакцією, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення підпункту «б»підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України (№25к/96-ВР) Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в їх первинній редакції.

Тобто, з часу прийняття цього рішення перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Підпунктом 3 пункту 11 цієї постанови визначено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

Тобто, фактично  цією нормою відтворена редакція частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI, яка визнана неконституційною.

Отже, починаючи з 28 травня 2008 року діють два нормативно-правові акти (Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та постанова Кабінету Міністрів України), які регулюють спірні правовідносини.

При  цьому, умови перерахунку пенсії, визначені в наведеному підпункті постанови Кабінету Міністрів України не відповідають умовам, викладеним в частині 1 статті 40, частині 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 09 липня 2003 року № 1058-ІV.

Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, колегія суддів вважає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати правила ч. 1 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік (1650,43 грн.).

Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 25 лютого 2011 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва - задовольнити.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 25 лютого 2011 року -скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Голосіївському районі м. Києва про зобов’язання вчинити дії  відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя                                                                       Мацедонська В.Е.

Судді:                                                                                              Грищенко Т.М.

                                                                                                         Лічевецький І.О.