Судове рішення #21275015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

м. Чернівці «17» січня 2012р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого                             Потоцький  В.  П.

Суддів                                            Давнього В.П.,  Кифлюка В.Ф.

за участю прокурора                  Хоміцької Т.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією  засудженого ОСОБА_1 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 09листопада 2011 року.

Цим вироком:          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Краматорськ Донецької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1, судимого 01.01.1999 року Олександрівськом районним судом Донецької області за ч.2 ст.140 КК України (1960р.) до 2 років позбавлення волі, 30.11.2004 року Краматорським міським судом Донецької області за ч.1 ст.286 КК України до штрафу у вигляді 520 грн, 26.07.2006 року Краматорським міським судом Донецької області, за ч.1 ст.122, ч.3 ст. 296 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням терміном на 2 роки, 07.02.2008 року Барвінківським районним судом Харківської області за ч.1 ст.186 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України  частково приєднано невідбуте покарання за вироком Краматорського міського суду Донецької області від 26 липня 2006 року та остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі, 24.06.2009 року звільнився з місць позбавлення волі умовно-достроково, на підставі ст.81 КК України, на термін 1 рік 5 місяців 2 дні, засудженого за ч.4 ст.187 КК України, до 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.

Справа № 11/2490/28/2012                                Головуючий у І інстанції: Іщенко І.В.  

Категорія: ч.4 ст.187 КК України            Доповідач: Потоцький В.П.




Міру запобіжного заходу залишено тримання під варто, строк відбування покарання обчислено з 30.04.2011 року.

Вирішено питання речових доказів та судових витрат.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задоволено.

                                           ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку Першотравневого районного суду Чернівецької області від 09 листопада 2011 року,  ОСОБА_1 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 09.04.2011 року, приблизно в 10 годин 40 хвилин, маючи умисел на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, (розбій), діючи за попередньою змовою з невстановленими органом досудового слідства особами, відносно яких матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, на автомобілі «Мерседес-Бенц», приїхали на вул. Гакмана, в м.Чернівці, де поряд з будинком №9, залишили вказаний автомобіль, після чого ОСОБА_1 і невстановлена органом досудового слідства особа відносно якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, вільно проникли в приміщення магазину ювелірних виробів «Золотий Лев», по вул. Гоголя 4, де невстановлена органом досудового слідства особа, відносно якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, погрожуючи продавцям ОСОБА_3 та ОСОБА_4, пістолетом, тобто застосуванням насильства небезпечного для їх життя та здоровя, яку вони сприймали реально, примусила зайти у підсобне приміщення магазину і лягти на підлоту, а самі, пошкодивши сховища, шляхом розбиття вітрин, заволоділи у особливо великих розмірах золотими виробами що належить ПП «ОСОБА_2»та ПВКП «Дім», на суму 1888715 грн., спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

На вказаний вирок,  засуджений ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій не заперечуючи правильність кваліфікації вчиненого ним злочину та доведеність його вини,  просить скасувати вироку районного суду в частині призначення йому покарання, та просить пом’якшити призначене йому покарання.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що він визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому, надав суду вичерпні покази, активно сприяв встановленню істини в кримінальній справі та розкриттю вчиненого ним злочину. Крім того, районним судом при винесенні вироку не було враховано те, що на його утриманні є неповнолітня дитини,та те, що за час перебування в СІЗО він одружився.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, яка вважає, що вирок районного суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення, думку засудженого ОСОБА_1 який підтримує свої апеляційні вимоги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст.365 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах поданої апеляції.

Подія злочину, доведеність винності та правильність кваліфікації дій в апеляційній скарзі засудженого ОСОБА_1 не оспорюється.

Аналізуючи матеріали справи в частині призначення засудженому ОСОБА_1 міри покарання, колегія суддів вважає, що районний суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, призначив необхідне й достатнє покарання для його виправлення та попередженнявчинення  нових злочинів.

Так, районним судом до пом’якшуючих обставин було віднесено  те, що ОСОБА_1 визнав свою вину частково, щиро розкаявся в скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, по місцю проживання характеризується позитивно.

Також, суд першої інстанції взяв до уваги той факт, що ОСОБА_1 неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, відбував покарання у місцях позбавлення волі, маючи незняті і непогашені судимості, належних висновків для себе не зробив, та знову вчинив злочин, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до особливо тяжких злочинів.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що доводи, наведені в апеляційній скарзі засудженого ОСОБА_1 щодо не врахування всіх обставин, які пом’якшують покарання, спростовуються в мотивувальній частині вироку суду першої інстанції.

Таким чином,  врахувавши  тяжкість вчиненого злочину, який належить до особливо тяжких злочинів, дані про особу засудженого, колегія суддів вважає, що суд призначив ОСОБА_1 необхідне і достатнє покарання для його виправлення та попередження нових злочинів та таке, яке не можливе без ізоляції від суспільства.

Підстав для зміни призначеного покарання, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області, -

                                                 У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 09 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 за ч.4 ст.187 КК України –без зміни.

Головуючий                                                                 В.П. Потоцький                                          

Судді                                                                               В.П. Давній

                                                                                             

                                                                                        В.Ф. Кифлюк

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація