РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №:
22-ц/0191/306/2012Головуючий суду першої інстанції:Блейз І.Г.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Іщенко В. І.
РІШЕННЯ
"14" лютого 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіВ.І. Іщенка
СуддівТ.С. Авраміді А.П., Приходченко
При секретаріКувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення боргу та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 10 січня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
06 жовтня 2011 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 в якому, з урахуванням уточнень, просив стягнути борг у розмірі 26828 грн. та моральної шкоди 20000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 травня 2008 року позивач надав відповідачу у борг 200 євро, а 14 жовтня 2008 року 2500 доларів США. У зв’язку з неповерненням відповідачем грошових коштів у встановлений строк позивач звернувся до Феодосійського міського відділу ГУ МВС України в АР Крим з заявою і у ході перевірки відповідач визнав борг перед позивачем у вказаному розмірі. Добровільно відповідач відмовився повернути грошові кошти і він змушений звернутися із відповідним позовом про стягнення суми боргу. Вимоги про стягнення моральної шкоди мотивовані тим, що діями відповідача ОСОБА_5 нанесені моральні страждання і переживання, так як в сім’ї виникли матеріальні труднощі, оскільки на його утриманні знаходяться дружина і двоє неповнолітніх дітей, вимушений звертатися до правоохоронних органів.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 10 січня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.
ОСОБА_5 не погодився з рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та увалити нове рішенням про задоволення позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив матеріали Феодосійського ГО ГУ МВДУ в АР Крим про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 за ст.190 КК України розглянуті за його заявою від 13.02.2009 року та не звернув увагу на те, що у ході перевірки було встановлено надання ним відповідачу у борг грошових коштів в сумі 2500 доларів США строком на один місяць, а не до кінця 2012 року як зазначено у запереченні на позов. Висновок суду про строк повернення боргу у 2012 році не відповідає дійсності, оскільки зроблений на підставі надуманого пояснення відповідача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не видавав розписок про позику грошей у позивача і строк повернення позики 14 листопада 2008 року не встановлював, а між сторонами була домовленість про повернення грошових коштів у кінці 2012 року. Суд дійшов висновку, що позивач довів факт укладення сторонами усного договору позики грошових коштів у розмірі 2000 доларів США без зазначення строку повернення позики. Договір не визнано недійсним у встановленому законом порядку, відповідно до положень ЦК України даний договір не є нікчемним.
Суд, пославшись на положення ст. 1049 ЦК України, дійшов висновку, що звернення позивача до суду за захистом свого права є передчасним.
З висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені без належного дослідження доказів, яким надана неналежна правова оцінка.
Судом неправильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і ухвалено рішення, яке не відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку
апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постановою Феодосійського ГО ГУ МВДУ в АР Крим про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 за ст.190 КК України від 18.02.2009 року встановлено, що у 2008 році ОСОБА_5 передав ОСОБА_6 у борг 2500 доларів США і своєчасно не зміг їх повернути, оскільки були потрібні грошові кошти на лікування брата та на похорони батька, який помер у січні 2009 року (а.с.5).
Вказані обставини підтверджуються поясненнями ОСОБА_6 від 18.02.2009 року, які знаходяться у матеріалі Феодосійського ГО ГУ МВДУ в АР Крим про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 за ст.190 КК України від 18.02.2009 року, які досліджені апеляційним судом і копія яких приєднана до матеріалів справи.
Вказані письмові докази є належними та допустимими і з них вбачається, що дійсно ОСОБА_5 передав ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 2500 доларів США і які останній зобов’язався повернути не пізніш 2009 року.
Суд першої інстанції дав неналежну правову оцінку вказаним доказам і помилково дійшов висновку про не отримання відповідачем вказаної суми грошових коштів та відсутність домовленості про їх повернення до 2009 року, пославшись на пояснення представника відповідача про домовленість про повернення боргу до кінця 2012 року, яке взагалі не підтверджено доказами, і ухвалив рішення без дотримання вимог статті 213 ЦПК України.
Стягненню з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 підлягає сума боргу у розмірі 19969 грн. 25 коп. (2500 доларів США х 7.9877 грн.), виходячи з курсу долара до гривні на день ухвалення рішення, у відшкодування сплати судового збору 199 грн. 69 коп. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 108 грн. 96 коп., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 88 ЦПК України), а всього підлягає стягненню 20277 (двадцять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 65 коп.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 200 євро задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів про передачу вказаної суми грошових коштів відповідачу.
В частині стягнення моральної шкоди позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів у підтвердження вказаних позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, а тому скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі, якщо воно прийняте з порушенням або неправильним застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Колегія суддів, вважаючи рішення суду першої інстанції не правильним, не обґрунтованим та таким, що ухвалено без дотримання вимог норм матеріального і процесуального права, без урахування усіх суттєвих обставин у справі та надання належної правової оцінки доказам, які надавалися сторонами, вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5 та скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 303, 307, 309, 313, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 10 січня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_5.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 19969 грн. 25 коп., судовий збір у розмірі 199 грн. 69 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 108 грн. 96 коп., а всього стягнути 20277 (двадцять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 65 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення боргу та моральної шкоди відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
В.І. Іщенко Т.С. Авраміді А.П. Приходченко