УХВАЛА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Справа №:
22-ц/0191/149/2012Головуючий суду першої інстанції:Лошакова Т.А.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Іщенко В.  

"14" лютого 2012 р.  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіІщенко В.,

СуддівАвраміді Т.С.,  Приходченко,

При секретаріКувшиновій А.Д.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Коктебельської селищної ради АР Крим, Феодосійського міського управління земельних ресурсів, ОСОБА_8, Першої Феодосійської державної нотаріальної контори про визнання протиправним та скасування свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 – ОСОБА_9 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від  23 грудня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

 21 червня 2010 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_10, Коктебельської селищної ради АР Крим, Феодосійського міського управління земельних ресурсів, ОСОБА_8, Першої Феодосійської державної нотаріальної контори про визнання протиправним та скасування свідоцтва про право на спадщину від 12.02.2008 року (реєстр №424), яке видано державним нотаріусом Першої Феодосійської державної нотаріальної контори та визнання державного акту на ім’я ОСОБА_10 на земельну ділянку площею 0,0713га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 від 31.03.2007 року серії ЯЕ №075195 недійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторонам на праві власності належить домоволодіння АДРЕСА_1 в таких частках: ОСОБА_6 - 14/30, ОСОБА_7 - 7/30, ОСОБА_10 - 7/30 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_11, яка в свою чергу придбала цю частку за договором купівлі-продажу. Земельна ділянка площею 0,06га під  домоволодіння виділена у 1957 році. Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 17.01.1997 року і судової колегії по цивільних справах Кримського обласного суду від 31.08.1982 року між співвласниками було визначено порядок користування земельною ділянкою. В порушення вимог Земельного кодексу України відповідачі приватизували земельну ділянку під домоволодінням АДРЕСА_1 і отримали державний акт від 31.03.2007 року на підставі свідоцтва про право на спадщину від 13.02.2008 року без згоди їх як співвласників домоволодіння і напевне підробивши їх підписи. В межі приватизованої земельної ділянки входять землі загального користування і підстави для приватизації земельної ділянки були відсутні. Позивачі вважають, що надавши у власність земельну ділянку ОСОБА_10 у розмірах зазначених у державному акті Коктебельська селищна рада порушила закон та їх права, оскільки між сторонами не укладався договір про порядок користування загальною земельною ділянкою за зазначеною адресою, а земельна ділянка їм в загальну сумісну власність не передавалася.       

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 23 грудня 2011 року провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_10 в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та державного акту на право власності на земельну ділянку закрито у зв'язку зі смертю ОСОБА_10.

Рішенням  Феодосійського суду АР Крим від 23 грудня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовлено. Скасовано міри забезпечення позову - арешт на земельну ділянку.

Представник ОСОБА_6 – ОСОБА_9 не погодився з рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом.

Апелянт зазначає, що з рішенням суду не згоден оскільки судом не було розглянуто клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду адміністративної справи про оскарження рішення виконкому № 601, оскільки на його думку ці справи взаємозв'язані між собою, і розгляд справи по суті до розгляду адміністративної справи є неможливим, оскільки рішення є підставою для виникнення прав. Між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки на якій розташоване домоволодіння АДРЕСА_1 і вказаний договір також є предметом оскарження у Феодосійському міському суді.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_6 – ОСОБА_9  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 і ОСОБА_7 суд першої інстанції виходив з того, що державний акт на право власності на земельну ділянку виданий ОСОБА_11 у відповідності до рішення органу місцевого самоврядування - рішення Коктебельської селищної ради від 09.09.1999р. № 601. Після її смерті земельна ділянка на законних підставах, у порядку спадкування, перейшла на праві власності спадкоємцю ОСОБА_10, яка одержала Державний акт на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.02.2008 року. Суд  не знайшов правових підстав для визнання  державного акту недійсним.

З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку

апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

 З матеріалів справи вбачається, що в домоволодінні АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_6 - 14/30 часток, ОСОБА_7 - 7/30 часток, ОСОБА_10 - 7/30 часток, після смерті ОСОБА_11, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,06 га і рішенням судової колегії у цивільних справах Кримського обласного суду від 31.08.1982 року між співвласниками було визначено порядок користування земельною ділянкою 0,06 га (а.с.6-9).

Рішенням Коктебельської селищної ради № 601 від 09.09.1999 року ОСОБА_11 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,07 га по АДРЕСА_1 (а.с.116).

31.03.2008 року ОСОБА_10 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯЕ №075195 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 13.02.2008 року, яка розташована по АДРЕСА_1, площею 0,0713га, (а.с.104).

На вказану вище земельну ділянку ОСОБА_8 видано державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯЕ №083839 на підстав договору купівлі-продажу від 07.05.2008 року, реєстр №1272 (а.с.38).

Оскільки, ОСОБА_10 уклала з ОСОБА_8 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0713га, яка розташована по АДРЕСА_1, і на земельну ділянку видано інший державний акт, суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог, так як на час розгляду справи державного акту на право власності на спірну земельну ділянку на ОСОБА_10 не існує і відсутній предмет оскарження.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права і не зупинення провадження у цій справі до розгляду інших справ в порядку адміністративного судочинства про визнання рішення  Коктебельської селищної ради № 601 від 09.09.1999 року та договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0713 га, яка розташована по АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_8, є неспроможними, оскільки апелянтом не надано доказів ні суду першої, ні апеляційної інстанцій про розгляд таких справ у судах, у зв’язку з чим у суду не було законних підстав для зупинення провадження у справі.

Окрім того, позивачі не надали доказів про те, що земельна ділянка по АДРЕСА_1, площею 0,06 га, на якій розташований будинок позивачів та земельна ділянка по АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_8, є однією і тією ж земельною ділянкою.

Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини у справі, дав належну правову оцінку доказам і ухвалив рішення з дотриманням вимог статті 213 Цивільного процесуального кодексу України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 і 2 ст.308 Цивільного процесуального кодексу України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.  

Колегія суддів, вважаючи рішення суду першої інстанції правильним, обґрунтованим та таким, що ухвалено з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, з урахуванням усіх суттєвих обставин у справі та наданням належної правової оцінки доказам, які надавалися сторонами, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_6 – ОСОБА_9 та скасування оскаржуваного судового рішення.        

Керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИ Л А :

 Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 – ОСОБА_9 відхилити.

         Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від  23 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

 В.І. Іщенко Т.С. Авраміді А.П. Приходченко