УХВАЛА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Справа №:
22-ц/0191/181/2012Головуючий суду першої інстанції:Хожаінова О.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Іщенко В.  

"07" лютого 2012 р.  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіІщенка В.І.,

СуддівАвраміді Т.С.,  Приходченко А.П.,

При секретаріКувшиновій А.Д.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Приватного підприємства «Технопласт плюс», ОСОБА_8, Закритого акціонерного товариства «Страхова група ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_8 – ОСОБА_9 на заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 20 травня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

 24 березня 2008 року ОСОБА_6 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Приватного підприємства «Технопласт плюс», ОСОБА_8, та з урахуванням уточнень до позову, просили стягнути з відповідача Приватного підприємства «Технопласт Плюс» на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 15819 грн. 71 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 600 грн., витрати на проведення судової експертизи у розмірі 750 грн. 72 коп. і на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1806 грн. 67 коп., витрати  на правову допомогу в розмірі 600 грн. та з ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі 15000 грн. на користь кожного.

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 22 липня 2008 року  співвідповідачем по справі залучено Феодосійську філію ЗАТ «Страхова група «ТАС», а ухвалою від 16 червня 2009 року змінено на належного відповідача ЗАТ «Страхова група «ТАС» (а.с.48,132).    

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 січня 2008 року на перехресті вулиць Чкалова – Сімферопольське шосе у м. Феодосії автомобіль КРАЗ-Міксер, держномер НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_8, і який належить Приватному підприємству «Технопласт плюс», скоїв наїзд на автомобіль марки «TIAN-MA», держномер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_6, в салоні якого знаходилася пасажир ОСОБА_1 ОСОБА_8 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Внаслідок винних дій відповідача був пошкоджений автомобіль позивачів, і сума матеріальної шкоди склала 15819 грн. 71 коп. та була травмована ОСОБА_1, якій були спричинені тілесні ушкодження, і вона з 22 січня по 05 лютого 2008 року перебувала на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні міської лікарні №1 та понесла витрати, пов’язані з лікуванням, у зв’язку з придбанням ліків, на суму 1806 грн. 67 коп. Моральна шкода ОСОБА_6 виражена у моральних стражданнях через стан здоров’я дружини, пошкодження автомобіля, оскільки він був змушений захищати свої права та права дружини, вирішувати транспортні питання на час виведення автомобіля з робочого стану, а ОСОБА_1 обґрунтована пошкодженням здоров'я, що спричинило фізичну біль та страждання, яку вони оцінили у розмірі 15000 грн. кожному.     

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 20 травня 2011 року провадження у справі в частині позову ОСОБА_1 закрито у зв’язку з її смертю.

Заочним рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 20 травня 2011 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства  «Технопласт плюс» на його користь матеріальну шкоду в розмірі 2954 грн. 80 коп., судовий збір 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 07 грн. 50 коп., витрати на проведення судової експертизи 750 грн. 72 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 600 грн., а всього 4364 грн. 02 коп. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди 5000 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.    

          Додатковим рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 06 жовтня 2011 року вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

Представник ОСОБА_8 – ОСОБА_9 не погодився з рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішення суду скасувати і призначити розгляд справи в загальному порядку.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом.

Апелянт зазначає, що при розгляді справи суд не врахував той факт, що відповідач ОСОБА_8 був відсутній у м. Феодосії, так як відбував покарання і не міг з’явитися у судове засідання 20 травня 2011 року, а він як представник не міг приймати участь у справі у зв’язку з закінченням терміну дії довіреності, про що було відомо суду. Посилання суду на належне сповіщення про день слухання справи є неспроможним, оскільки матеріали справи не містять доказів про сповіщення відповідача чи представника про день слухання справи. Суд неправомірно стягнув моральну шкоду, оскільки не врахував положення ст.22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно - правової відповідальності володільців наземних транспортних засобів», якою передбачено, що страховик відшкодовує не більш 5 процентів  ліміту, а ліміт складає 51000 грн., що складає 2550 грн. Вважає, що може бути стягнуто  тільки 2450 грн. (5000 грн. – 2550 грн.).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_6, суд виходив з того, що відшкодуванню підлягає матеріальна шкода за мінусом страхового відшкодування, сплаченого позивачу ЗАТ «Страхова група ТАС», оскільки договором страхування не передбачено відшкодування втрати товарного вигляду транспортного засобу та франшизи.  

Суд зазначив, що відшкодуванню підлягають судові витрати, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, які складаються з витрат по сплаті судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрат на правову допомогу та на проведення судової експертизи, які були сплачені позивачем і сплата яких підтверджена належними письмовими доказами, які  підлягають стягненню з Приватного підприємства «Технопласт плюс».

Суд вказав, що відсутні правові підстави для стягнення матеріальної та моральної шкоди з ЗАТ «Страхова група «ТАС».        

Суд прийшов до висновку про те, що моральна шкода підлягає стягненню з ОСОБА_8, оскільки встановлена його вина у скоєнні ДТП.

Визначаючи розмір стягнення у відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що моральна шкода повинна буди відшкодована незалежно від майнової шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, та врахував обставини справи, характер правопорушення, глибину, тривалість, обсяг фізичних і душевних страждань, погіршення стану здоров'я позивача та виходив з вимог розумності та справедливості та стягнув у відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку

апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що 18.01.2008 року на перехресті вулиць Чкалова –Сімферопольське шосе м. Феодосії ОСОБА_8 о 08-50 год., керуючи автомобілем КРАЗ-Міксер, держномер НОМЕР_1, який належить  Приватному підприємству «Технопласт плюс», порушив п.12.1 ПДР України і допустив зіткнення з автомобілем марки «TIAN-MA», держномер НОМЕР_2, який отримав механічні пошкодження, і який належить ОСОБА_6, а пасажир автомобіля ОСОБА_1 знаходилася на стаціонарному лікуванні з 22.01. по 05.02.2008 року.

Згідно висновку експерта № 1437 від 19.06.2008 року сума матеріальної шкоди у зв’язку з пошкодженням автомобіля марки “TIAN-MA” внаслідок ДТП складає 15819 грн. 71 коп. (а.с.34-42).

Сума страхового відшкодування, отриманого позивачем ОСОБА_6, складає 12864 грн. 91 коп. (а.с.92-108).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В силу вимог ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній  або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її  завдала, за наявності її вини.

Постановою Феодосійського міського суду від 05.02.2008 року ОСОБА_8 визнаний винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та  позбавлений права керування транспортними засобами строком на 6 місяців (а.с.8).

Згідно з п.22.3 ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності володільців наземних транспортних засобів», потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1,2 частини другої статті 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначену судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3,4 частини другої статті 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні порожньо-транспортної пригоди.

Суд при встановлені розміру морального відшкодування позивачу та стягуючи його з відповідача ОСОБА_8 врахував вимоги статей 23, 1167 ЦК України та статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності володільців наземних транспортних засобів» та ухвалив законне та обґрунтоване рішення.  

Доводи апеляційної скарги про неврахування судом вимог ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності володільців наземних транспортних засобів» та стягнення моральної шкоди тільки з відповідача ОСОБА_8 є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Посилання апелянта ОСОБА_9 на неналежне сповіщення про день слухання справи його та відповідача ОСОБА_8 є неспроможним, оскільки спростовується матеріалами справи.

З довіреності виданої ОСОБА_8 на ведення справи його представником ОСОБА_9 вбачається, що повноваження останнього закінчилися 27.01.2011 року і його суд правомірно не сповіщав про день розгляду справи (а.с.83).

Відповідачу ОСОБА_8 20.01.2011 року було вручено копію позовної заяви по суті якої він дав письмові пояснення і було сповіщено про розгляд справи призначеної на 24.02.2011 року та після відкладення на 20.05.2011 року, що вбачається з пояснення, розписки та повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_8 (а.с.173-176, 180).

В іншій частині рішення суду першої інстанції, особами, які приймали участь у справі, не оскаржено і апеляційним судом під час розгляду справи не встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини у справі, дав належну правову оцінку доказам і ухвалив рішення з дотриманням вимог статті 213 Цивільного процесуального кодексу України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 і 2 ст.308 Цивільного процесуального кодексу України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.  

Колегія суддів, вважаючи рішення суду першої інстанції правильним, обґрунтованим та таким, що ухвалено з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, з урахуванням усіх суттєвих обставин у справі та наданням належної правової оцінки доказам, які надавалися сторонами, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_8 – ОСОБА_9 та скасування оскаржуваного судового рішення.        

Керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИ Л А :

 Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 – ОСОБА_9 відхилити.

Заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 20 травня 2011 року  залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

 В.І. Іщенко Т.С. Авраміді А.П. Приходченко