УХВАЛА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Справа №:
22-ц/0191/127/2012Головуючий суду першої інстанції:Біленко Л.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Іщенко В.  

"24" січня 2012 р.  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіІщенка В.І.,

СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П.,

При секретаріКувшиновій А.Д.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 16 грудня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

 28 жовтня 2011 року Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» (далі – ОП «Кримтеплокомуненерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання за період з 01.10.2006 року по 01.10.2009 року у розмірі 2931 грн. 34 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.10.09 року Керченським міським судом АР Крим було видано судовий наказ про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, який за заявою ОСОБА_6 було скасовано ухвалою Керченського міського суду АРК від 23.10.09 року. Позивач, який є виробником та постачальником теплової енергії надав відповідачу, який проживає в АДРЕСА_1, зазначену послугу, а відповідач свої зобов’язання щодо оплати послуги з теплопостачання не виконує, що призвело до виникнення заборгованості за період з 01.10.06 року по 01.10.09 року в сумі 2931 грн. 34 коп.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 16 грудня 2011 року позов  ОП «Кримтеплокомуненерго» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОП «Кримтеплокомуненерго» заборгованість за послугу з теплопостачання у сумі 2931 грн. 34 коп. і судовий збір у розмірі 30 грн. та на користь держави судовий збір у розмірі 94,10 грн.

ОСОБА_6 не погодився з рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом.

Апелянт вказує, що судом було встановлено, що між сторонами по справі відсутній письмовий договір про надання послуг і суд не врахував вимоги ч.ч.1 і 2 ст.11, ч.ч.2 і 3 ст.509, ч.1 ст.526, ч.2 ст.527, ч.1 ст.1166 ЦК України, ст.ст.19,32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч.2 ст.24 Закону України «Про теплопостачання», п.4 ч.5 ст.19 Закону «Про захист прав споживачів» і безпідставно стягнув з нього вказані грошові кошти.

Апелянт зазначає, що суд не врахував та не проаналізував належним чином доводи відповідача, що призвело до неправильного вирішення справи і дані доводи, відповідно ст. 309 ЦПК України, на його думку, є підставами для скасування рішення суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що не заперечуючи проти отримання послуги з теплопостачання, відповідач зазначав, що вона надається неналежної якості і в період опалювального сезону температура повітря в його квартирі  нижча, ніж передбачено нормативами, у зв’язку з чим він вимушений опалювати квартиру за допомогою кондиціонеру. Всупереч вимогам статей 11,60 ЦПК України, відповідач належних доказів вказаним обставинам не надав, акти та  претензії з приводу неналежної якості наданих послуг з теплопостачання ним не складалися.

З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку

апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до  ст. 526 ЦК України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,  що звичайно ставляться.

Статтею  67 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплову енергію та інші послуги) береться  крім квартирної плати за затвердженими у встановленому порядку тарифами.  

З копії договору купівлі-продажу від 14 листопада 2002 року вбачається, що  ОСОБА_6 є власником  квартири АДРЕСА_1.

Заборгованість по оплаті за надані послуги станом з 01.10.2006 року по 01.10.2009 року становить 2931 грн. 34 коп., що підтверджено нарахуваннями (а.с.3-4).

Письмовий договір між сторонами не укладено, але виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються законом «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМ України від 21.07.2005 року № 630.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 24 червня 2004 року «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням. Споживачем за цим Законом є  фізична чи юридична особа,  яка  отримує  або  має намір отримати житлово-комунальну послугу.   

Згідно з пунктом 5 частиною 3 статті 20 зазначеного закону споживач зобов’язаний  оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором чи законом.

Згідно з пунктом 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є  календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Законом України «Про житлово–комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, якими регулюються правовідносини між сторонами визначено строк виконання споживачем обов’язку по оплаті наданих послуг.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово–комунальні послуги»  споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості у порядку, визначеному договором або законом.

Усупереч вимогам частини 3 статті 10, статтям 11, 60 ЦПК України відповідачем не надано доказів неякісного надання ОП «Кримтеплокомуненерго» або взагалі ненадання послуг з теплопостачання та звернення ОСОБА_6 з вказаного питання до ОП «Кримтеплокомуненерго» у період з 01.10.2006 року по 01.10.2009 року.   

Матеріали справи не містять доказів відмови ОСОБА_6 від отримання ним  послуг з теплопостачання.    

Оскільки, ОСОБА_6 не оплачував спожиті послуги в строки, передбачені законом, позивач правомірно звернувся до суду за захистом порушеного права.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції  правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення.

Посилання апелянта на відсутність укладеного між ним та позивачем договору як підставу звільнення його від цивільної відповідальності є необґрунтованими, оскільки, відповідно до статей 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», укладення договору на надання житлово-комунальних послуг визначено як обов’язок споживача, а не його право.   

Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини у справі, дав належну правову оцінку доказам і ухвалив рішення з дотриманням вимог норм статті 213 Цивільного процесуального кодексу України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 і 2 ст.308 Цивільного процесуального кодексу України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.  

Вважаючи рішення суду першої інстанції правильним, обґрунтованим та таким, що ухвалено з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, з урахуванням усіх суттєвих обставин у справі та наданням належної правової оцінки доказам, які надавалися сторонами, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 та скасування оскаржуваного судового рішення.        

Керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИ Л А :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

         Рішення Керченського міського суду АР Крим від 16 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

 В.І. Іщенко Т.С. Авраміді А.П. Приходченко