РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №:
22-ц/0191/102/2012Головуючий суду першої інстанції:Хожаінова О.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Іщенко В. І.
РІШЕННЯ
"04" січня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіІщенка В.І.,
СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П.,
При секретаріКувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання кредитного договору недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 12 грудня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
14 липня 2008 року Акціонерний банк «Київська Русь» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, про стягнення заборгованості за кредитним договором № 01/06-08-31 від 28 серпня 2006 року і, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача борг за кредитом у розмірі 7843,73 грн., з яких: 4162 грн. – основна заборгованість за кредитним договором, 2112,98 грн. – заборгованість за несплаченими відсотками, 1568,75 грн. – штраф за невиконання зобов'язань за кредитним договором. та судові витрати6 судовий збір – 78,44 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 30 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за кредитним договором ОСОБА_6 отримала грошові кошти в розмірі 10000 грн. з відсотковою ставкою 20% річних та сплатою фіксованої плати в розмірі 10% від суми наданого кредиту строком до 28 серпня 2008 року. Банком зобов'язання по наданню кредиту були виконані у повному обсязі, проте відповідач свої зобов'язання виконував не належно порушуючи умови кредитного договору, не виконувала графік погашення отриманого кредиту та не сплачувала відсотки за користування кредитом, чим порушила вимоги пунктів 2.1., 2.2, 2.4, 2.12, 2.13, 3.3, 3.4 Кредитного договору. 27.03.2008 року відповідачу була направлена претензія, в якій позичальник був повідомлений про дострокове розірвання кредитного договору та необхідність погасити заборгованість за кредитним договором в повному обсязі, але заборгованість добровільно не погашена, що стало підставою для звернення до суду.
18 жовтня 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зустрічним позовом до Акціонерного банку «Київська Русь», треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання кредитного договору № 01/06-10-31 від 28 серпня 2006 року недійсним.
Позовні вимоги мотивовані тим, що грошові кошти за кредитним договором вона не отримувала, а їх отримав ОСОБА_7, шляхом введення її в оману, якого за це засуджено вироком Феодосійського міського суду АР Крим суду від 26.04.2011 року, який набрав законної сили і було підтверджено, що грошові кошти за кредитним договором вона не отримувала, а тому, відповідно до ст. 215 ЦК України, угоду слід визнати недійсною.
Ухвалами Феодосійського міського суду АР Крим від 21 листопада 2011 року було змінено позивача Акціонерний банк «Київська Русь» на правонаступника Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» та об’єднані в одне провадження первісний
та зустрічний позови.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 12 грудня 2011 року позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 заборгованість по кредиту, відсотках, штраф в сумі 7843,73 грн., судовий збір в сумі 78,44 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього - 7952,17 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 відмовлено.
ОСОБА_6 не погодилася з рішенням суду та подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» та визнати кредитний договір № 01/06-10-31 від 28 серпня 2006 року недійсним.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом.
Апелянт вказує, що вона просила визнати договір недійсним на підставі ст.215 ЦК України, враховуючи набрання законної сили вироком суду, а суд помилково послався на норми статей 553, 554 ЦК України, оскільки договір поруки між нею та ОСОБА_7 не укладався. Не отримання нею грошових коштів за кредитним договором підтверджено в п.5 (а.с.7) вироку Феодосійського міського суду АР Крим в якому зазначено, що грошові кошти були перераховані на розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_12, а потім були зняті з рахунку та передані ОСОБА_7
В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Київська Русь», посилаючись на неспроможність її доводів, вважаючи рішення суду законним і обґрунтованим, просить апеляційну скаргу відхилити та оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов ПАТ «Банк «Київська Русь», суд першої інстанції дійшов до висновку, що на час розгляду справи зобов'язання за кредитним договором №01/06-08-31 від 28.08.2006 року не виконані, позивачем за зустрічним позовом не надані докази про укладення спірного кредитного договору ОСОБА_6 під впливом омани з боку АБ «Київська Русь». При укладанні кредитного договору ОСОБА_6 особисто підписаний кредитний договір, заява та наданий пакет документів для отримання кредиту, в тому числі заява про перерахування кредитних коштів в розмірі 10000 грн. на рахунок ПП ОСОБА_13, при укладанні правочину дотримані загальні вимоги, передбачені ст.203 ЦК України. Суд зазначив, що доказів протилежного відповідачем суду не надано, в тому числі і вирок Феодосійського міського суду АР Крим від 26.04.2011 року у кримінальній справі №1-115/11/0121. З урахуванням наведеного, відсутні правові підстави для визнання кредитного договору недійсним на підставі статей 203,215,216 ЦК України.
Суд зазначив, що права первісного позивача порушені та підлягають захисту в межах заявлених позовних вимог, а задоволення цивільного позову АБ «Київська Русь» в межах кримінальної справи не є підставою для відмови в задоволенні позову ПАТ «Київська Русь» до ОСОБА_6, оскільки зобов'язання за кредитним договором не виконані, кредитний договір недійсним не визнаний.
З висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_6 про визнання кредитного договору недійсним погоджується колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку
апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент укладення договору) було передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень.
Відповідно до кредитного договору № 01/06-10-31 від 28.08.2006 року, укладеному між Акціонерним банком «Київська Русь» та ОСОБА_6, остання отримала кредит у сумі 10000 гривен на споживчі потреби строком на 24 місяці з 28.08.2006 року по 28.08.2008 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20% річних (а.с.6-9).
У зв’язку з порушення умов договору кредитування заборгованість відповідача ОСОБА_6 перед банком станом на 30 березня 2010 року склала 7843 грн. 73 коп. (а.с.86-87).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 про визнання кредитного договору недійсним суд обґрунтовано виходив з положень статей 203,215,216 ЦК України, оскільки апелянтом не надано належних та допустимих доказів у підтвердження своїх вимог та порушення вимог вказаних статтей.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову ПАТ «Київська Русь» та стягнення з ОСОБА_6 заборгованості по кредиту, відсотках, штраф в сумі 7843,73 грн., судового збору в сумі 78,44 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього - 7952,17 грн., оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону.
Вироком Феодосійського міського суду АР Крим від 26.04.2011 року, який набрав законної сили, встановлено, що ОСОБА_7 з метою заволодіння грошовими коштами банківських установ, шляхом обману та зловживанням довірою посадових осіб банківських установ, а також обману фізичних осіб при оформленні споживчих кредитів заволодів грошовими коштами Акціонерного банку «Київська Русь» у розмірі 10000 грн., які отримала за кредитним договором ОСОБА_6, і його визнано винним у скоєнні злочинів передбачених ч.4 ст.190, ч.ч.2,3 ст.358, ч.1 ст.366 КК України, та стягнуто з ОСОБА_7 на користь Акціонерного банку «Київська Русь» вказану суму грошових коштів (а.с.183-212)
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Стягуючи з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Київська Русь» борг за кредитним договором суд не врахував вимоги закону та встановлені вироком Феодосійського міського суду АР Крим від 26.04.2011 року обставини і помилково дійшов висновку про необхідність задоволення позову, оскільки вироком встановлено, що грошові кошти у розмірі 10000 грн., за укладеним 28.08.2006 року між Банком та ОСОБА_6 кредитним договором № 01-06-08-31, були перераховані ПП ОСОБА_12 та отримані ОСОБА_7 і з останнього, спричинена матеріальна шкода у розмірі 10000 грн., стягнута на користь банку.
Оскільки, отримані ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 10000 грн., стягнуто з ОСОБА_7 на користь банку і питання про стягнення отриманих кредитних коштів вирішено вироком суду, а повторне стягнення боргу діючим цивільним законодавством не передбачено, то відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ПАТ «Київська Русь» підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі про відмову у задоволенні позову, так як воно прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 303, 307, 309, 313, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 12 грудня 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» заборгованості за кредитним договором та судових витрат у розмірі 7952 грн. 17 коп. скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 7843 (сім тисяч вісімсот сорок три) грн. 73 коп.
В іншій частині рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 12 грудня 2011 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
В.І. Іщенко Т.С. Авраміді А.П. Приходченко