УХВАЛА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Справа №:
22-ц/0191/146/2012Головуючий суду першої інстанції:Муратова Ж.А.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Авраміді Т.  

"14" лютого 2012 р.  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіАвраміді Т.С.

СуддівПриходченко А.П.,

Іщенка В.І.

При секретаріКувшиновій А.Д.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Керченської міської ради АР Крим, Обслуговуючого кооперативу «Садовий кооператив «Войковець» про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним та скасування рішення про передачу у власність земельної ділянки, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 – ОСОБА_8 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 9 грудня 2011 року

В С Т А Н О В И Л А :

 У серпні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, Керченської міської ради АР Крим, ОК «Садовий кооператив «Войковець»  про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним і скасування рішення про передачу у власність земельної ділянки.

Вимоги позову мотивовані тим, що позивач є засновником ОК «Садовий кооператив «Войковець», на підставі чого мав у користуванні земельну ділянку № НОМЕР_1, на якій розташований будинок та господарські споруди. Рішенням 55 сесії 5 скликання Керченської міської ради АР Крим від 24 лютого 2010 року вказана земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_7, яка не була членам кооперативу і її користувачем. На підставі вказаного рішення ради відповідачу виданий державний акт на право власності на землю. ОСОБА_6 вважає державний акт та рішення ради такими, що суперечать закону і такими, що порушують його права, оскільки з членів кооперативу позивач у встановленому порядку виключений не був, сплачував внески. Відповідачка ОСОБА_7 шляхом обману, не будучі членом кооперативу, оскільки не була прийнята в члени кооперативу рішенням зборів, приватизувала спірну земельну ділянку, яка фактично знаходиться у користуванні позивача.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 9 грудня 2011 року у позові відмовлено.

Не погодившись з  рішенням суду представник ОСОБА_6 – ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неправильне та неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, надання неналежної оцінки доказам, а також не відповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

На думку апелянта, вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що загальними зборами членів кооперативу рішення про виключення позивача з членів кооперативу не приймалося, за останнім  значиться земельна ділянка, яка була незаконно приватизована відповідачкою, що призвело до порушення його прав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідачки, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_6 був членом ОК «Садовий кооператив «Войковець», у зв’язку з чим мав у користуванні  земельну ділянку № НОМЕР_1.

8 червня 2008 року ОСОБА_6 звернувся до правління ОК «Садовий кооператив «Войковець» із заявою, у якій просив виключити його з членів кооперативу, а земельну ділянку переоформить на відповідача ОСОБА_7 (а.с. 61), остання подала заяву про вступ до членів кооперативу.

Рішеннями правління ОК «Садовий кооператив «Войковець» від  03 серпня 2008 року дані заяви були задоволені: ОСОБА_6 виключений з членів кооперативу, ОСОБА_7 прийнята, спірна земельна ділянка переоформлена на останню (а.с. 62,63).

18 липня 2009 року позивач подав до кооперативу заяву про переоформлення земельної ділянки на його ім’я (а.с.101).

Рішенням правління  кооперативу від 02 серпня 2009 року скасовано рішення правління кооперативу від 03 серпня  2008 року на підставі заяви позивача (а.с.64).

Вказані рішення правління в цій частині зборами членів кооперативу не затверджені.

11 жовтня 2009 року позивач ОСОБА_6 знов подав до кооперативу заяву, в якій просив залишити членом кооперативу його дружину ОСОБА_7, видати на ім’я відповідачки довідку на приватизацію земельної ділянки, зазначивши про відсутність претензій з його боку на спірну земельну ділянку (а.с.100).

На ім’я ОСОБА_7 у 2009 році  головою ОК «Садовий кооператив «Войковець»  видана довідка про те, ОСОБА_7 є членом кооперативу і має у користуванні земельну ділянку № НОМЕР_1 (а.с.33).

Рішенням  55 сесії 5 скликання Керченської міської ради АР Крим від 24 лютого 2010 року зазначена земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_7(а.с.47-56), на підставі чого їй був виданий державний акт про право власності на земельну ділянку. Технічна документація щодо видачі державного акту відповідачці узгоджена з ОК «Садовий кооператив «Войковець»  (а.с.36).

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для визнання недійсними і скасування рішенням 55 сесії 5 скликання Керченської міської ради АР Крим від 24 лютого 2010 року  про передачу у власність земельної ділянки та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно змісту ст. 3 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Виходячи з вищенаведених норм закону, умовою для задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про визнання недійсними і скасування рішення 55 сесії 5 скликання Керченської міської ради АР Крим від 24 лютого 2010 року про передачу у власність ОСОБА_7 спірної земельної ділянки та державного акту на право власності на земельну ділянку, є встановлення порушення прав позивача вказаними правовими актами.

Проте таких обставин не встановлено.

Відповідно до положень ст. 4 ЗУ «Про кооперацію» кооперація базується зокрема на таких основних принципах: добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації.

Згідно ст. 13 Закону членство в кооперативі припиняється у разі добровільного виходу з нього.

Стаття 8 Закону передбачає, що Статут кооперативу повинен містити такі відомості як умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього. Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Пунктом 3.5 Статуту кооперативу встановлено, що член кооперативу може безперешкодно вийти з Кооперативу.

ЗУ «Про кооперацію» та Статут ОК «Садовий кооператив «Войковець» передбачає обов’язкове затвердження загальними зборами лише рішення правління про прийняття у члени кооперативу та примусове виключення з нього, при цьому встановлюється право на безперешкодний вихід з кооперативу (п.п. 3.4, 3.5, 3.9 Статуту).

Враховуючи вищенаведені норми закону та факт неодноразового звернення ОСОБА_6 8 червня 2008 року, 11 жовтня 2009 року  із заявою про вихід з членів кооперативу,  не виконання останнім прав та обов’язків члена кооперативу з цього часу, свідчить про втрату ним інтересу до членства в кооперативі та фактичне припинення членства з його власної ініціативи, та як наслідок припинення прав   члена кооперативу, зокрема права користування земельною ділянкою.

Оскільки позивач добровільно припинив користування земельною ділянкою, не мав наміру та не виконував положень статуту як член кооперативу, про що свідчать його заяви, відомості  та довідка ОК «Садовий кооператив «Войковець»  про сплату членських внесків з 2009 року відповідачкою, на яку згодом була оформлена членська книжка, вважати передачу земельної ділянки площею 0,0662 га, розташованої АР Крим, м. Керч, ОК «СК Войковець», ділянка  № НОМЕР_1 у власність відповідачки ОСОБА_7 таким що порушує права позивача, не можна.

За тих підстав, що оспорювані  правові акти не впливають на зміст прав позивача і їх не порушують,  доводи апеляційної скарги щодо відсутності рішення загальних зборів про прийняття ОСОБА_7 у члени кооперативу і про те, що на момент передачі у власність  земельної ділянки відповідачка не була членом кооперативу, а тому не мала право на її приватизацію, не беруться колегією суддів до уваги.

Доводи апелянта про те, що за ним значиться в кооперативі спірна земельна ділянка спростовуються відомостями щодо належності земельних ділянок ОК «СК Войковець» (а.с.102).

Аналіз зібраних по справі доказів, які  всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо досліджені судом з додержанням правил належності доказів та  допустимості правил доказування, враховуючи достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, з урахуванням змісту положень ст.118 ЗК України, свідчить про те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним та скасування рішення ради та державного  акту про право власності на земельну ділянку.

Докази та обставини, на які посилається апелянт були предметом дослідження судом першої інстанції, при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду і підстав для скасування рішення суду не містять.

Оскільки  оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене з додержанням норм  процесуального та матеріального права, відповідно до положень ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

На підставі наведеного і керуючись, статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, статтями 314, 316  Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИ Л А :

 Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 – ОСОБА_8 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 9 грудня 2011 року – відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 9 грудня 2011 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили

 Т.С. Авраміді А.П. Приходченко В.І.Іщенко