УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №:
22-ц/0191/121/2012Головуючий суду першої інстанції:Кузьміна О.М.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Авраміді Т.
"24" січня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіАвраміді Т.С.
СуддівПриходченко А.П
Іщенка В.І.
При секретаріКувшиновій А.Д.
ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про зміну розміру аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 13 грудня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтня 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, у якому просить змінити розмір аліментів, присуджений заочним рішенням Керченського міського суду АР Крим від 26 листопада 2008 року, визначивши його у розмірі 550 грн. щомісячно.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони від шлюбу мають дитину – ОСОБА_8 1997 року народження. Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 5 червня 1997 року з відповідача на її користь стягнути аліменти на утримання дитини – ОСОБА_8 1997 року народження у розмірі ? частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно. Заочним рішенням Керченського міського суду АР Крим від 26 листопада 2008 року розмір аліментів змінений та визначений у розмірі 350 грн. щомісячно. На даний час її майновий стан погіршився у зв’язку із звільненням з роботи за станом здоров’я. Також погіршився стан здоров’я дитини. Між тим дохід відповідача збільшений у зв’язку з підвищенням розміру його пенсії. Позивач вважає наведені обставини є підставою для збільшення розміру аліментів та визначення його у розмірі 550 грн. щомісячно.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 13 грудня 2011 року позов задоволено: розмір аліментів, присуджений заочним рішенням Керченського міського суду АР Крим від 26 листопада 2008 року змінений, визначений у розмірі 550 грн. щомісячно.
Не погодившись із вказаним рішенням суду ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове перо часткове задоволення позовних вимог – визначення розміру аліментів – 450 грн. щомісячно.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з’ясування обставин справи, що мають значення, надання неналежної оцінки доказам.
Так апелянт зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано поклав в основу свого рішення, ті обставини, що їх дитина страждає рядом хронічних захворювань, у зв’язку з чим потребує значних витрат, оскільки такі витрати є додатковими і обов’язок їх нести встановлений ст. 185 СК України, між тим предметом позову є зміна розміру аліментів.
Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тим обставинам, що відповідач є пенсіонером та інвалідом 3-ї групи. Його пенсія з листопада 2011 року складає 1489,60 грн., у зв’язку з чим він має можливість виплачувати аліменти лише у розмірі 450 грн. щомісячно.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони від шлюбу мають дитину – ОСОБА_8, 1997 року народження, який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 5 червня 1997 року з відповідача на її користь стягнути аліменти на утримання зазначеної дитини у розмірі ? частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно.
Заочним рішенням Керченського міського суду АР Крим від 26 листопада 2008 року розмір аліментів змінений та визначений у розмірі 350 грн. щомісячно.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з наявності підстав, визначених ст. 192 СК України, для збільшення розміру аліментів, присуджених заочним рішенням Керченського міського суду АР Крим від 26 листопада 2008 року, зокрема збільшення доходів відповідача та погіршення матеріального стану позивачки та стану здоров’я дитини.
З таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
Відповідно до вимог ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, у серпні 2011 року ОСОБА_6 звільнилася з роботи та їй була призначена пенсія за вислугою років, у розмірі 1061,98 грн. Згідно медичного висновку (а.с. 3) позивачці встановлені певні обмеження в умовах і характері праці.
Неповнолітній син сторін – ОСОБА_8 за станом здоров’я перебуває на індивідуальному навчанні (а.с.55). Страждає рядом хронічних захворювань, потребує регулярного медичного обстеження, стаціонарного обстеження, що підтверджується висновком ЛКК від 15 вересня 2011 року, довідкою Керченського ПНД від 9 листопада 2011 року (а.с. 52), консультативним висновком спеціалістів поліклініки радіаційного центру Наукового центру радіаційної медицини АМН України від 27 травня 2011 року (а.с. 54).
На час визначення судом розміру аліментів у сумі 350 гривень, розмір пенсії відповідача становив 619,61 гривень, на листопад 2011 року – 1489,60 гривень.
Вищенаведені обставини відповідачем не спростовані. Також ОСОБА_7 не заперечує проти самого збільшення розміру аліментів, між тим оспорює їх розмір, визначений судом у 550 грн. щомісячно.
За таких обставин, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованому висновку про збільшення розміру аліментів, присуджених заочним рішенням Керченського міського суду АР Крим від 26 листопада 2008 року, оскільки вищенаведені обставини свідчать про наявність всіх юридичних фактів, визначених ст. 192 СК України, як підстав для збільшення розміру аліментів.
Також погоджується колегія суддів висновком суду першої інстанції щодо визначення розміру аліментів. Рішення суду в цій частині є обґрунтованим та законним.
Так, при визначенні розміру аліментів суд першої інстанції повно з’ясував обставини, що мають значення для справи, дійшов висновкам, що відповідають обставинам справи та правильно врахував: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність чи відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції необґрунтовано поклав в основу свого рішення, ті обставини, що їх дитина страждає рядом хронічних захворювань, оскільки витрати пов’язані із хворобою дитини є додатковими і присуджуються за позовом пред’явленим на підставі ст. 185 СК України, є неспроможними, оскільки суд першої інстанції, визначаючи розмір аліментів та ухвалюючи оскаржуване рішення, виконав приписи п. 1 ч. 1 ст. 182 СК України, врахувавши стан здоров'я дитини.
Також не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тим обставинам, що він є пенсіонером та інвалідом 3-ї групи і його пенсія з листопада 2011 року складає 1489,60 грн., оскільки рішення суду було ухвалено з урахуванням вказаних обставин, та суд першої інстанції дійшов правильному висновку про визначення розміру аліментів у розмірі 550 грн. при вищезазначеному доході відповідача та дійсних потреб дитини.
Посилання апелянта на те, що він був позбавлений можливості надати суду першої інстанції документи на підтвердження необхідності його лікування та розмір витрат на його проведення, не є підставою для зміни рішення суду в частині визначення розміру аліментів за таких обставин.
Так, відповідно до ч.2 ст.303 ЦПК України апеляційній суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин.
Доказів, надання яких могло б вплинути на правильність вирішення справи, та які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції або свідчили про наявність обставин, що дійсно мають суттєве значення для правильного вирішення справи, апелянтом суду апеляційної інстанції не надано.
Щодо доводів апеляційної скарги про надання неналежної оцінки доказам, то вони не заслуговують уваги в силу того, що судом надана оцінка доказам відповідно до ст. 212 ЦПК України.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і підстав для його скасування не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного і керуючись, статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, статтями 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 13 грудня 2011 року – відхилити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 13 грудня 2011 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
.С. Авраміді А.П. Приходченко В.І. Іщенко