УХВАЛА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Справа №:
22-ц/0191/51/2012Головуючий суду першої інстанції:Михайлов Р.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Авраміді Т.  

"18" січня 2012 р.  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіАвраміді Т.С.

СуддівПриходченко А.П.

Іщенка В.І.

При секретаріКувшиновій А.Д.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Кіровського районного суду АР Крим від 24 жовтня 2011 року

В С Т А Н О В И Л А :

 У жовтні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим, в якій просив визнати бездіяльність державного виконавця неправомірною, поновити виконавче провадження та звернуте стягнення на належне боржнику нерухоме майно.  

Скарга мотивована тим, що за рішенням Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 04 березня 2009 року стягнуто з  ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 112615,00 грн. та судові витрати у сумі 15214,98 грн. За виконавчими листами №2-151/2008 та №6-20/2009 від 13 жовтня 2009 року, виданого на підставі зазначеного рішення суду, 15 травня 2009 року заступником начальника ВДВС Кіровського РУЮ АР Крим Циганок О.А. було відкрито виконавче провадження. Боржником у добровільному порядку заборгованість не погашена. 03 лютого 2011 року постановою державного виконавця виконавче провадження було зупинено до розшуку майна боржника. Стягувачем було з’ясовано, та 15 червня 2011 року письмово повідомлено державного виконавця про наявність у боржника на праві власності земельної ділянки. 25 червня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про арешт вказаної земельної ділянки. 23 серпня 2011 року стягувачем надіслано вимогу про вчинення виконавчих дій та звернення стягнення на вказану земельну ділянку. Стягувач просить визнати бездіяльність державного виконавця неправомірною, зобов’язати поновити виконавче провадження та звернути стягнення на належне боржнику нерухоме майно.  

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 24 жовтня 2011 року скарга ОСОБА_6 залишена без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та справу направити до суду першої інстанції для розгляду скарги по суті.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, та помилковість висновку про пропущення заявником процесуального строку.

Будучи повідомленні про розгляд справи, сторони та їх представники у судове засідання апеляційної інстанції не з’явилися, тому судове засідання проведено відповідно до положень частини 2 статті 197 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення скарги ОСОБА_6 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 пропустив строк, встановлений ст. 385 ЦПК України,  для звернення до суду зі скаргою, оскільки порушення свого права дізнався з відповіді держаного виконавця від 9 вересня 2011 року, а звернувся  до суду з вищенаведеною скаргою 7 жовтня 2011 року ОСОБА_6

З таким висновком не може погодитись колегія суддів, виходячи з такого.

Відповідно до ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 385 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Отже, враховуючи вищенаведені норми закону та завдання цивільного судочинства визначені у ст. 1 ЦПК України, суд може залишити скаргу без розгляду подану після спливу десятиденного строку, з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, якщо він об’єктивно підтверджений.

Між тим, як вбачається зі змісту скарги, ОСОБА_6 дізнався про порушення його прав з відповіді державного виконавця від 9 вересня 2011 року, яка була ним отримана 30 вересня 2011 року.

Відомості, які б підтверджували факт отримання ОСОБА_6 вищевказаної відповіді раніше вказаної ним датою, матеріали справи не містять, тому вказане твердження ОСОБА_6 заслуговують на увагу.

За таких обставин колегія суддів вважає, що підстави для визначення початку строку на оскарження 9 вересня 2011 року і для висновку про порушення ОСОБА_6 вказаного процесуального строку при зверненні до суду зі скаргою 7 жовтня 2011 року, відсутні.

Факт не подання заявником клопотання про поновлення строку встановленого ст. 385 ЦПК України не має правового значення, оскільки, як вище встановлено, підстав для висновку про порушення зазначеного процесуального строку ОСОБА_6 відсутні.

Однак, суд першої інстанції на вищенаведені обставини та вимоги закону уваги не звернув і постановив ухвалу про залишення скарги без розгляду у супереч нормам процесуального закону.

Відповідно до вимог п.  4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, ст.ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИ Л А :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – задовольнити.

Ухвалу Кіровського районного суду АР Крим від 24 жовтня 2011 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає

 Т.С. Авраміді А.П. Приходченко В.І. Іщенко