ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
31.10.06р. | Справа № А6/635-06 |
За позовом Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, м.Дніпропетровськ
до Комунального житлового підприємства №44, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг
про стягнення 16 380,44 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Секретар судового засідання Яланська Н.А.
Представники сторін:
Від позивача Кондратова Т.В. довіреність №03-06/02 від 05.01.2006 року
Від відповідача Семашко М.Ю. довіреність від 21.04.2006 року, Леонінкова Л.В. головний економіст
СУТЬ СПОРУ:
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів-далі по тексту позивач, звернулось до суду з позовом до Комунального житлового підприємства №44, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг -далі по тексту відповідач про стягнення з відповідача на користь позивача адміністративно-господарської санкції у сумі 16 380,44 грн. за не створення робочіх місць у 2005 році для працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача, на підставі державної статистичної звітності про зайнятість та працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача за 2005 р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач відзив на позов та інші витребувані господарським судом матеріали не надав, в судове засідання з'явився, позовні вимоги позивача не визнає в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні та дослідивши подані докази, суд –
ВСТАНОВИВ:
Згідно зі ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік (форма №10-п1) фактично на підприємстві відповідача було створено 5 робочих місць, з яких 3 місця було зайнято інвалідами, замісць 6 місць у відповідності з чинним законодавством України.
Відповідно до чинного законодавства - ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (із змінами і доповненнями) підприємства (об’єднання), установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів згідно звітності менша, ніж встановлена нормативом для даного підприємства, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об’єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не займане інвалідом з вини відповідача.
Згідно пунктів 2, 3, 11 Положення про Фонд України соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1999 року №92, Фонд і його відділення є юридичними особами, одним з головних завдань яких є здійснення контролю за додержанням підприємствами встановлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Згідно п. 11 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року №1767 у разі несплати штрафних санкцій в установлений термін, відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку. Інший порядок стягнення зазначених платежів діючим законодавством не передбачено.
Згідно вищевикладеного позивач просить суть стягнути з відповідача 16 380,44 грн. штрафних санкцій, так як у 2005 році відповідачем не було виконано встановлений норматив по працевлаштуванню інвалідів у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково у сумі 5 645,83 грн. оскільки, у 2005 році середньоблікова чисельність працівників облікового складу складала 144 осіб, у зв’язку з цим відповідно до статті 19 Закону про захист інвалідів встановлен норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 4%, що становить 6 осіб, а згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік (форма №10-п1), наданого самим відповідачем, на підприємстві у відповідача у 2005 році було створено 5 робочих місць, 3 з яких були зайняті інвалідами, тобто відповідачем не було створено 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до інформації наданої Саксаганським районним центром зайнятості, відповідач протягом 2005 року надавав до центру зайнятості звіти про наявність вакансії та вільних робочих місць за статистичною формою 3-ПН (в тому числі і для інвалідів), але інваліди які звертались до центру зайнятості у 2005 році не виявили бажання бути працевлаштованими на вакансії, які надавало підприємство відповідача у цей період.
Відповідно до Закону про захист інвалідів обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов’язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ч.1 ст.18 цього Закону.
Приймаючи до уваги, що в порушення чинного законодавства України відповідачем
не було створено 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів позовні вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і підлеглим задоволенню частково у сумі 5 645,83 грн., тобто за не створення 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів.
Згідно із статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.
Оскільки дані штрафні санкції витрачаються державою на соціальний захист інвалідів країни, які на даний час є самою незахищеною верствою населення України, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково у сумі 5 645,83 грн, в зв’язку з чим керуючись Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги позивача задовольнити частково.
Стягнути з Комунального житлового підприємства №44, 50055, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Качалова,12А (р/р 26004011095980 в Фб "Фінанси і кредит", МФО 305835, код ЄДРПОУ 20283655) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, 49000, м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса,60, к.18, (р/р 31214230600024 в банку УДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 25005978) 5 645,83 грн. заборгованості.
В решті позову відмовити.
За заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення, видати виконавчий лист.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя | О.О. Коваленко |
Згiдно з оригіналом |
Спеціаліст | Н.А. Яланська |