ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" лютого 2012 р. Справа № 45/165
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого:
суддів:Мирошниченка С.В.
Князькова В.В.,
Хрипуна О.О.
за участю представників
сторінпозивача –Афанас`єва Л.В., Потапенко С.В.;
відповідача –Бортнічук Л.В., Мукоїда Л.В.;
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від31.01.2011
та на рішеннягосподарського суду міста Києва
від11.10.2010
у справі№ 45/165
за позовомПриватного сільськогосподарського підприємства "Яблуневий сад"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"
про витребування майна
В С Т А Н О В И В:
У липні 2010 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Яблуневий сад" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" про стягнення з відповідача 1.188.733,88 грн. збитків у вигляді сплаченої частини предмету лізингу, 79.645,16 грн. збитків від інфляції, 26.696,19 грн. –3% річних.
14.09.2010 Приватним сільськогосподарським підприємством "Яблуневий сад" подано заяву про уточнення позовних вимог згідно якої, останнє просило суд зобов`язати повернути неправомірно вилучене майно, яке було передано за договорами № L1005-08/07 від 13.08.2007, № L997-08/07 від 13.08.2007, № L2449-05/08 від 13.05.2008, а саме: сівалку культиватор Flexi-Coil-ST820, трактор CASE MX310, кукурудзяну жатку CASE 2208, кукурудзяну жатку CASE 2030, комбайн Case AFX 8010.
Рішенням господарського суду міста Києва (суддя Балац С.В.) від 11.10.2011 позов задоволено частково. Зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" повернути Приватному сільськогосподарському підприємству "Яблуневий сад" сівалку-культиватор Flexi-Coil-ST820, 9,7 м, серійний номер Y6S003725-Y6S001365-Y7S003145, кукурудзяну жатку CASE 2030, 2007-2008 року випуску, серійний номер CBJ041203, комбайн зернозбиральний CASE AFX 8010, заводський номер НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Зеленіна В.О., судді Маляренко А.В., Дикунська С.Я.) від 31.01.2011 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2010 без змін.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2011 та рішенням господарського суду міста Києва від 11.10.2010, Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову суду, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Господарськими судами встановлено, що 13.08.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Яблуневий сад" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № L997-08/07, за умовами якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов’язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (додаток № 2 до договору), а лізингоодержувач зобов’язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
Згідно специфікації (додаток № 2 до укладеного договору № L997-08/07) лізингодавець повинен передати лізингоодержувачеві на умовах фінансового лізингу трактор CASE MX310.
Відповідно до п. 6.1 договору № L997-08/07 лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір та вилучити у лізингоодержувачу предмет лізингу у безспірному порядку.
Згідно п. 8.4.5 загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору № L997-08/07) лізингодавець має право вилучити предмет лізингу в порядку, передбаченому цими загальними умовами.
Пунктами 10.3-10.3.1 загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до договору № L997-08/07) сторони погодили, що у разі дострокового припинення договору при настанні зазначених в п. 10.2.1 цих загальних умов обставини лізингоодержувач зобов’язаний повернути предмет лізингу лізингодавцю за власний рахунок визначенні лізингодавцем строки та місце в межах території України. Незалежно від цього лізингодавець має право самостійно вилучити предмет лізингу з місця зберігання (знаходження) такого предмету лізингу без будь-яких погоджень або дозволу лізингоодержувача з покладенням на лізингоодержувачу понесених при цьому витрат.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, згідно акту вилучення предмета лізингу від 29.09.2009, за яким відповідачем вилучено у позивача трактор CASE MX310, 2007 р. випуску, заводський № НОМЕР_3, двигун № НОМЕР_4
Судами також встановлено, що 13.08.2007 між сторонами укладено договір фінансового лізингу № L1005-08/07, за умовами якого лізингодавець (відповідач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов’язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (додаток № 2 до договору), а лізингоодержувач (позивач) зобов’язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
Згідно специфікації (додаток № 2 до укладеного договору № L1005-08/07) Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець) повинно було передати Приватному сільськогосподарському підприємству "Яблуневий сад" (лізингоодержувачеві) на умовах фінансового лізингу сівалку-культиватора Flexi-Coil-ST820.
Відповідно до п. 6.1 договору фінансового лізингу № L1005-08/07 лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір та вилучити у лізингоодержувачу предмет лізингу у безспірному порядку.
Змістом п. 8.4.5 загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору № L1005-08/07) лізингодавець має право вилучити предмет лізингу в порядку, передбаченому цими загальними умовами.
Відповідно до п.п. 10.3-10.3.1 загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору № L1005-08/07) у разі дострокового припинення договору при настанні зазначених в п. 10.2.1 цих загальних умов обставини лізингоодержувач зобов’язаний повернути предмет лізингу лізингодавцю за власний рахунок визначенні лізингодавцем строки та місце в межах території України. Незалежно від цього лізингодавець має право самостійно вилучити предмет лізингу з місця зберігання (знаходження) такого предмету лізингу без будь-яких погоджень або дозволу лізингоодержувача з покладенням на лізингоодержувачу понесених при цьому витрат.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, згідно акту вилучення предмета лізингу від 29.09.2009, за яким відповідачем вилучено у позивача сівалку-культиватор Flexi-Coil-ST820, нову, 9,7м, серійний номер Y6S003725-Y6S001365 S003145.
13.05.2008 між сторонами по справі також укладено договір фінансового лізингу № L2449-05/08, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов’язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (додаток № 2 до договору), Приватному сільськогосподарському підприємству "Яблуневий сад" (лізингоодержувачеві), а лізингоодержувач зобов’язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
Відповідно до специфікації (додаток № 2 до укладеного договору № L2449-05/08) лізингодавець повинен був передати лізингоодержувачеві на умовах фінансового лізингу комбайн Case AFX 8010, кукурудзяну жатку CASE 2208, кукурудзяну жатку CASE 2030, що встановлено рішенням господарського суду Черкаської області від 01.02.2010 у справі № 14/2184.
Згідно п. 6.1 договору фінансового лізингу № L2449-05/08 лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір та вилучити у лізингоодержувачу предмет лізингу у безспірному порядку.
Пунктом 8.4.5 загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору № L2449-05/08) передбачено, що лізингодавець має право вилучити предмет лізингу в порядку, передбаченому цими загальними умовами.
За змістом п.п. 10.3-10.3.1 загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору № L2449-05/08) у разі дострокового припинення договору при настанні зазначених в п. 10.2.1 цих загальних умов обставини лізингоодержувач зобов’язаний повернути предмет лізингу лізингодавцю за власний рахунок визначенні лізингодавцем строки та місце в межах території України. Незалежно від цього лізингодавець має право самостійно вилучити предмет лізингу з місця зберігання (знаходження) такого предмету лізингу без будь-яких погоджень або дозволу лізингоодержувача з покладенням на лізингоодержувачу понесених при цьому витрат.
Судами встановлено, що згідно акту вилучення предмета лізингу від 08.08.2009, за яким відповідачем вилучено у позивача кукурудзяну жатку CASE 2030, нову, 2007-2008 р. випуску, серійний № СВJ041203, комбайн зернозбиральний Case AFX 8010, заводський номер НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2 та кукурудзяну жатку CASE 2208.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.02.2010 у справі № 14/2184, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір фінансового лізингу № L2449-05/08 від 13.05.2008, "в частині його слів "та вилучити у лізингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку" пункту 6.1. цього договору, в частині пункту 8.4.5 та другого речення пункту 10.3.1 додатку № 4 до цього договору (Загальні умови фінансового лізингу), тобто в тій частині, якою лізингодавцю надається право вилучити у лізингоодержавача предмет лізингу у безспірному порядку".
Рішенням господарського суду Черкаської області від 01.02.2010 № 14/2185, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір фінансового лізингу № L997-08/07 від 13.08.2007 "в частині його слів "та вилучити у лізингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку" пункту 6.1. цього договору, в частині пункту 8.4.5 та другого речення пункту 10.3.1 додатку № 4 до цього договору (Загальні умови фінансового лізингу), тобто в тій частині, якою лізингодавцю надається право вилучити у лізингоодержавача предмет лізингу у безспірному порядку".
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.02.2010 у справі № 14/2186, що набрало законної сили, визнано недійсним договір фінансового лізингу № L1005-08/07 від 13.08.2007 "в частині його слів "та вилучити у лізингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку" пункту 6.1 цього договору, в частині пункту 8.4.5 та другого речення пункту 10.3.1 додатку № 4 до цього договору (Загальні умови фінансового лізингу), тобто в тій частині, якою лізингодавцю надається право вилучити у лізингоодержавача предмет лізингу у безспірному порядку".
23.12.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Жива нива" договір купівлі-продажу № PR997-12/09-01, за яким відповідач продав Товариству з обмеженою відповідальністю "Жива нива" трактор CASE MX310, 2007 р. випуску, заводський № НОМЕР_3, двигун № НОМЕР_4
13.08.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" та Фермерським господарством "Гармонія Плюс" договір купівлі-продажу № PR2449-08/10, за яким відповідач продав Фермерському господарству "Гармонія Плюс" кукурудзяну жатку CASE 2208, серійний номер CBJ031127, 2008 р. випуску.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходили із того, що у відповідності до ст.ст. 395, 396 ЦК України позивач, як особа якій належить право на річ, власником якої є відповідач, має право на захист свого права володіння в тому числі і від власника речі (відповідача).
Разом з тим, такий висновок, колегія суддів вважає передчасним та необґрунтованим з таких підстав.
Предметом спору у даній справі є витребування майна.
Статтею 395 ЦК України встановлено види речових прав, зокрема, і право володіння.
Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Статтею 398 ЦК України встановлено, що право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" також передбачено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Згідно п.4. ч. 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.
Разом з тим, п. 6.1. договорів лізингу, укладених між сторонами, сторони погодили, що лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір та вилучити у лізингоодержувача предмети лізингу у безспірному порядку, зокрема, у випадку не сплати лізингових платежів, прострочення яких становить більше 30 днів.
В п. 6.2 договорів передбачено, що у випадку настання, зокрема, обставин прострочення сплати лізингового платежу більше 30 днів лізингодавець письмово повідомляє про це лізингоодержувача з зазначенням строку для усунення таких порушень. Якщо лізингоодержувач у встановлений лізингодавцем строк не усуває вчиненні порушення, лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір та вилучити у лізингоодержувача предмети лізингу у безспірному порядку.
Пунктом 10.2.1. загальних умов передбачено, що договір достроково припиняється у останній день місяця, в якому має місце направлення лізингодавцем лізингоодержувачу письмового повідомлення про прийняття лізингодавцем рішення про дострокове припинення договору з підстав, визначених розділом 6 договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій, в порушення ч. 1 ст. 43 ГПК України, залишено поза увагою наявні в матеріалах справи листи від 21.01.2009 № 108-01/09, від 02.07.2009 № 1399-07/09, від 07.08.2009 № 1741-08/09, згідно, яких відповідач не одноразово звертався до позивача з вимогою сплатити прострочені лізингові платежі та встановлював строк для усунення порушень договору, лист від 02.07.2009 № 1399-07/09, яким відповідач повідомляв позивача про відмову від договорів з 31.07.2009 та лист вих. № 1741-08/09 від 07.08.2009, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" повідомило Приватне сільськогосподарське підприємство "Яблуневий сад" про прийняття та транспортування предметів лізингу.
Статтею 47 ГПК України передбачено, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Проте, розглядаючи вказаний спір, суди обох інстанцій на вказане уваги не звернули, неповно з’ясували обставин справи, що в свою унеможливлює встановлення наявності чи відсутності у позивача права звертатись з позовом про захист свого права в розумінні ст. 396 ЦК України, на час звернення до суду з позовом.
Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів, наданих сторонами у справі, а право оцінки доказів належить до повноважень суду першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин справи.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" задовольнити.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2011 та рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2010 у справі № 45/165 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий - суддя С.В. Мирошниченко
Судді: В.В. Князьков
О.О. Хрипун