ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" лютого 2012 р. Справа № 7/536
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого:
суддів:Мирошниченка С.В.
Князькова В.В.,
Хрипуна О.О.
за участю представників
сторінпозивача –не з`явився;
відповідача –не з`явився;
третьої особи –не з`явився;
розглянувши касаційну скаргуПриватної компанії з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф файненшл Сервісез Б.В. (TBIF Financial Services B.V.)
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від31.03.2011
у справі№ 7/536 господарського суду міста Києва
за позовомПриватної компанії з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф файненшл Сервісез Б.В. (TBIF Financial Services B.V.)
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Бауман Трейд"
третя особа, яка не
заявляє самостійних
вимог на предмет спору
на стороні відповідача
Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк
про звернення стягнення на предмет застави
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2010 року Приватна компанія з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф файненшл Сервісез Б.В. (TBIF Financial Services B.V.) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауман Трейд" про визнання права власності на цінні папери – прості іменні акції номінальною вартістю 1,15 грн. в кількості 46 092 308 штук загальною номінальною вартістю 53 006 154,20 грн., що складає 13,5% статутного фонду емітента - Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (третьої особи), що належать відповідачу та були передані позивачу в заставу.
Приватною компанією з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф файненшл Сервісез Б.В. (TBIF Financial Services B.V.) подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просило суд звернути стягнення на предмет застави шляхом передачі рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов’язання.
Рішенням господарського суду міста Києва (суддя Якименко М.М..) від 17.12.2011 позовні вимоги задоволено повністю. Звернено стягнення на предмет застави, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Бауман Трейд" шляхом передачі у власність Приватній компанії з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф Файненшл Сервісез Б.В. (Private Limited Liability Company TBIF Financial Services B.V.), юридична особа за законодавством Нідерландів (Claude Debussylaаn 30 Vinoly Building 13e, 1082MD; Клод Дебюссілаан, 30, Вініоллі Білдіннг, 13-й поверх, 1082 MD, м. Амстердам, Королівство Нідерландів) простих іменних акцій, емітованих Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" номінальною вартістю 1, 15 грн. в кількості 46 092 308 штук загальною номінальною вартістю 53 006 154, 20 грн., що складає 13, 5% статутного капіталу емітента, які були передані Товариством з обмеженою відповідальністю "Бауман Трейд в заставу Приватній компанії з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф Файненшл Сервісез Б.В. (Private Limited Liability Company TBIF Financial Services B.V.) за договором застави акцій від 29.10.2009 в рахунок виконання зобов’язання позичальника за договором позики від 29.10.2009.
Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) від 31.03.2011 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауман Трейд" задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2010 у справі № 7/536 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повінстю.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2011, Приватна компанія з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф файненшл Сервісез Б.В. (TBIF Financial Services B.V.) подала касаційну скаргу, в якій просить постанову суду, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2010 у справі №7/536 залишити без змін.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що при прийнятті рішення у справі судами попередніх інстанцій не забезпечено повного, всебічного та об"єктивного судового розгляду справи та порушено ст. 1046 ЦК України та ст. 43, ч. 2 ст. 98 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Господарськими судами встановлено, що 29.10.2009 між Приватною компанією з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф файненшл Сервісез Б.В. (TBIF Financial Services B.V.) (позикодавець) та ОСОБА_1, громадянином Російської Федерації (позичальник), укладено договір позики, за умовами якого позикодавець надає позичальнику позику на загальну суму 2 600 000 (два мільйони шістсот тисяч) доларів США для фінансування діяльності Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк").
Також, з метою забезпечення повного і своєчасного виконання позичальником його зобов’язань перед позикодавцем по вищезазначеному договору позики, між Приватною компанією з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф файненшл Сервісез Б.В. (TBIF Financial Services B.V.) (заставодержатель) і Товариством з омеженою відповідальністю "Бауман Трейд" (заставодавець), як майновим поручителем за ОСОБА_1., 29.10.2009 укладено договір застави акцій за умовами якого відповідач передав в заставу належні йому на праві власності прості іменні акції, що були емітовані Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк, номінальною вартістю 1, 15 грн. в кількості 46 092 308 (сорок шість мільйонів дев’яносто дві тисячі триста вісім) штук загальною номінальною вартістю 53 006 154,20 грн. (п’ятдесят три мільйони шість тисяч сто п’ятдесят чотири гривні двадцять копійок), що складає 13, 5% статутного капіталу емітента.
Відповідно до ст. 3 договору застави балансова вартість акцій на дату укладення договору складала 93 662 452,30 грн., натомість сторони домовились оцінити вартість заставлених акцій в розмірі 2 600 000 (два мільйони шістсот тисяч) доларів США. Право власності на заставлені акції підтверджується випискою з реєстру власників іменних цінних паперів № 4012 від 23.10.2009, яка є додатком до договору застави.
В преамбулі договору застави акцій сторонами зазначено, що останній забезпечує виконання обов’язків позичальника за договором позики від 29.10.2009, укладеного між Приватною компанією з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф файненшл Сервісез Б.В. (TBIF Financial Services B.V.) (позикодавцем) та ОСОБА_1 (позичальником), громадянином Російської Федерації, за яким Максімов Сергій Володимирович позичив у Приватної компанії з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф файненшл Сервісез Б.В. (TBIF Financial Services B.V.) 2 600 000 (два мільйони шістсот тисяч) доларів США.
Відповідно до п. 2.1. договору застави акцій, застава забезпечує всі вимоги заставодержателя (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф файненшл Сервісез Б.В. (TBIF Financial Services B.V.) щодо виконання позичальником будь-якого і всіх його платіжних зобов’язань щодо здійснення платежів за договором позики у такому розмірі, порядку та у такий строк, як зазначено у договорі позики. Застава забезпечує, серед іншого, сплату основної суми позики, сплату процентів, нарахованих на позику, сплату штрафної відсоткової ставки та відшкодування податків та видатків.
Відповідно до п. 8.1 ст. 8 договору застави акцій, до договору застави і його тлумачення застосовується право України.
Пунктом 8.2. договору застави встановлено наступний порядок вирішення спорів:
а) За винятком, передбаченим пунктом (b) нижче, будь-який спір, розбіжність або претензія вирішуються шляхом арбітражу відповідно до Регламенту Лондонського Міжнародного Третейського Суду.
(b) Виключно на вибір заставодержателя будь-який спір, розбіжність або претензія може вирішуватися шляхом подання судового позову до судів Англії або України.
Відповідно до п. 15.2. договору позики, укладеного між Приватною компанією з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф файненшл Сервісез Б.В. (TBIF Financial Services B.V.) (позикодавцем) та ОСОБА_1 (позичальником) будь-які спори, що виникають між сторонами у зв’язку із договором позики, вирішуються шляхом арбітражу згідно з Регламентом Лондонського Суду Міжнародного Арбітражу.
Підставою для звернення до суду з позовом Приватною компанією з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф файненшл Сервісез Б.В. (TBIF Financial Services B.V.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауман Трейд" визначено невиконання зобов`язань ОСОБА_1 за договором позики.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що в порушення умов договору позики від 29.10.2009, укладеного між Приватною компанією з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф файненшл Сервісез Б.В. (TBIF Financial Services B.V.) та ОСОБА_1, останнім не повернуто у передбачений договором строк суму позики в розмірі 2 600 000 доларів США на рахунок Приватної компанії з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф Файненшл Сервісез Б.В. (Private Limited Liability Company TBIF Financial Services B.V.), отже з урахуванням ст. 589 ЦК України та ст. 19 Закону України "Про заставу" позивач набув право звернення на предмет застави майнового поручителя (Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауман Трейд") у відповідності до договору застави від 29.10.2009.
Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, факт надання грошових коштів позикодавцю за основним зобов’язанням (договором позики), як це передбачено умовами п. 2.1. договору позики; виконання позивачем зобов’язань перед позикодавцем щодо перерахування грошових коштів, як це передбачено умовами п. 2.2. договору позики та факту того, що позичальником ОСОБА_1 змінювався банківський рахунок для перерахунку на нього суми позики та доказів повідомлення про це позивача.
Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У ст. 572 ЦК України закріплено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст. 589 ЦК України уразі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Статтею 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом ( ч.1 ст. 43 ГПК України).
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заявленого позову Приватною компанією з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф Файненшл Сервісез Б.В. (Private Limited Liability Company TBIF Financial Services B.V.) надано платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 30.10.2009 про переказ до банку UKIO BANKAS грошових коштів у сумі 2 600 000 доларів США не містить даних про отримувача платежу, а також реквізитів його рахунку, як це передбачено п. 2.2. договору позики від 29.10.2009 та лист (письмове підтвердження) від банку UKIO BANKAS, яким зазначено про переказ 30.11.2009 грошових коштів у розмірі 2 600 000 доларів США ОСОБА_1 зі зміненими 12.10.2010 реквізитами та призначенням платежу: "сплата кредиту згідно кредитного договору від 29.10.2009" та з урахуванням того, що зазначений лист не є платіжним документом, який свідчив би про факт здійснення грошового переказу та з урахуванням того, що згідно змісту зазначеного листа інформація щодо переказу коштів надається банком без жодних зобов’язань чи відповідальності з його сторони, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, щодо недоведеності самого факту отримання позики.
З урахуванням наведеного, постанова є повною, законною та обґрунтованою, яку винесено з дослідженням всіх обставин справи в сукупності, при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому колегія не вбачає підстав для її зміни чи скасування.
Інші доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконсалтинг груп", викладені у касаційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони зводяться передусім до додаткової перевірки доказів та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф файненшл Сервісез Б.В. (TBIF Financial Services B.V.) залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2011 у справі №7/536 господарського суду міста Києва –без змін.
Головуючий - суддя С.В. Мирошниченко
Судді: В.В. Князьков
О.О. Хрипун