РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №:
22-ц/0191/33/2012Головуючий суду першої інстанції:Хожаінова О.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Кустова І. В.
РІШЕННЯ
"08" лютого 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКустова І.В.
СуддівЛоманової Л.О., Притуленко О.В.
При секретаріКовтун Н.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Феодосійської міської ради АР Крим, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання недійсними та скасування рішень виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим, зобов’язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 16 листопада 2011 року
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2008 року ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11 звернулися до суду з позовом до Феодосійської міської ради АР Крим, ОГПО-4 ФГУ ГУ МНС України в АР Крим про визнання недійсними та скасування рішень виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим: № 512 від 30 травня 1997 року про затвердження розпорядження органу приватизації про передачу у власність квартири АДРЕСА_1; № 1018 від 25 грудня 1998 року про узгодження капітального ремонту входу у будинок та сходів будинку АДРЕСА_1; № 840 від 30 жовтня 1998 року про затвердження актів готовності до експлуатації квартири АДРЕСА_1; визнання недійсним припису ОГПО-4 від 13 січня 1999 року про реконструкцію сходів будинку АДРЕСА_1.
Доповнивши позовні вимоги, також просили зобов’язати Феодосійську міську раду АР Крим, ОГПО-4 ФГУ ГУ МНС України в АР Крим, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звільнити прохід на вул. Свердлова у м. Феодосія у загальному дворі з метою дотримання правил пожежної безпеки та для вільного користування належною їм квартирою АДРЕСА_3; знести стіну квартири АДРЕСА_1 з прибудинкової території домоволодіння позивачів та заборонити використовувати самовільно влаштовану їдальню.
Позов мотивований тим, що виконкомом Феодосійської міської ради АР Крим у травні 1997 році надано дозвіл на приватизацію мешканцями квартири АДРЕСА_1 господарської будівлі - сараю літера «Д» площею 21,2 кв.м., розташованому у дворі загального користування по АДРЕСА_3, чим порушено право позивачів на користування вказаним сараєм.
Крім того, право власності позивачів на належну їм квартиру АДРЕСА_3 порушено внаслідок реконструкції належної відповідачам квартири АДРЕСА_1, яка відбулася на підставі рішень виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим № 1018 від 25 грудня 1998 року та № 840 від 30 жовтня 1998 року. Незаконна, на думку позивачів, перебудова квартири відповідачів привела до аварійного стану зовнішню стіну домоволодіння позивачів, яку неможливо відремонтувати внаслідок залишення відповідачами тільки 15 см. відстані між стінами спірних будівель. Внаслідок встановлення відповідачами паркану з металевою калиткою на зовнішню стену домоволодіння позивачів, які улаштовані ОСОБА_8 на виконання припису ОГПО-4 від 13 січня 1999 року про реконструкцію дерев’яних сходів та залишення евакуаційного проходу тільки зі сторони АДРЕСА_3, позивачам перекрито пожежний вихід на АДРЕСА_1
Ухвалою суду від 24 травня 2011 року прийнята відмова позивачів від позову в частині вимог, заявлених до ОГПО-4 ФГУ ГУ МНС України в АР Крим, та провадження у цій частині закрито.
Ухвалою суду від 24 травня 2011 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_11 у зв’язку з її відмовою від позовних вимог.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 16 листопада 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовлено.
Позивачі подали на це судове рішення апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом вимог матеріального та процесуального права, просять оскаржуване рішення скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі йдеться про те, що судом порушені процесуальні строки розгляду справи; суд першої інстанції незаконно відмовив у захисті їх порушених прав та не надав належної оцінки неправомірним діям відповідачів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши позивача ОСОБА_7, яка також представляє інтереси ОСОБА_6, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено, що позивачам з 11 травня 1998 року на праві спільної часткової власності у рівних частках належить квартира № 10 по АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 55). Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 04 березня 2004 року у цивільній справі № 2-90/2004, яке набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_6 ніколи не користувалися сараєм літера «Д» площею 21,2 кв.м., розташованим у дворі загального користування будинку № 10 по вул. Галерейна у м. Феодосія, та не мали права на його приватизацію (т. 2 а.с. 15).
На підставі розпорядження органу приватизації № 6288, затвердженого рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим № 512 від 30 травня 1997 року «Про приватизацію державного житлового фонду», ОСОБА_10 ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 отримали у спільну часткову власність квартиру АДРЕСА_1, яку 05 серпня 1997 року продали ОСОБА_8, який у свою чергу 11 квітня 2000 року продав її ОСОБА_9 (т. 1 а.с.4, т. 2 а.с.69, 74).
Рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим № 840 від 30 жовтня 1998 року «Про затвердження актів державної технічної комісії про готовність закінчених будівництвом індивідуальних домоволодінь до експлуатації» затверджені акти про готовність до експлуатації перебудов, які зроблено ОСОБА_8 у квартирі АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 5).
Рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим № 1018 від 25 грудня 1998 року «Про узгодження будівництва індивідуальних жилих будинків» узгоджено будівництво ОСОБА_8 комплексного капітального ремонту входу та сходів у будинку АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 6). Дозвіл на проведення цього ремонту та технічний висновок про відповідність реконструйованого об’єкту будівельним та протипожежним нормам надано інспекцією державного архітектурно – будівельного контролю 13 січня 1999 року та 15 березня 1999 року відповідно (т. 1 а.с. 53, 58-59). Після реконструкції квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_8 набув на неї право власності на підставі свідоцтва, виданого виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим 15 грудня 1999 року, зареєстрованого у Феодосійському міжміському бюро технічної інвентаризації 28 березня 2000 року в реєстровій книзі за № 5515 ( т.1 а.с.4 дослідженої судом цивільної справи № 2-90/2004).
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в частині визнання недійсними та скасування рішень виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим, оскільки Феодосійська міська рада АР Крим не є належним відповідачем. Також суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог про зобов’язання відповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 звільнити прохід на вул. Свердлова у м. Феодосія та знести стіну квартири АДРЕСА_1.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Зі змісту позовної заяви та доповнень до неї вбачається, що позивачі оскаржують рішення виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим, які стосуються реалізації відповідачами – фізичними особами їх прав на приватизацію та перебудову власної нерухомості, але сама юридична особа, рішення якої оскаржуються, до участі у справі не залучена, належних клопотань відповідно до положень статті 33 ЦПК України позивачі не заявляли.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про невиконання позивачами обов’язку з доведення тих обставин, на які вони посилаються, як на підставу заявленого позову (частина 1 статті 60 ЦПК України).
Згідно статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових та речових доказів.
Частиною 4 статті 60 вказано Кодексу установлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів в їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі взагалі ані у суді першої інстанції, а ні при апеляційному розгляді справи, не навели доказів порушення їх права на користування власним домоволодінням внаслідок перебудови відповідачем ОСОБА_8 квартири АДРЕСА_1, ремонту входу та сходів у цю квартиру, зокрема, матеріали справи на містять даних про наявність та розміри відстані, яка існує між спірними будівлями, не підтверджують неможливість експлуатації та ремонту нерухомості, що належить позивачам, та існування перешкод у користуванні останніми евакуаційним протипожежним проходом від їх домоволодіння на АДРЕСА_3.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду щодо необґрунтованості та недоведеності позовних вимог у цій частині.
Разом з тим, підлягає виключенню з мотивувальної частини судового рішення посилання на відмову у задоволенні позову з підстав пропуску позивачами позовної давності, оскільки судом першої інстанції встановлена безпідставність їх вимог. Відмова в задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності можлива лише за умови, якщо суд не знайде поважних причин пропущення позовної давності для захисту порушених прав позивача (частина 5 статті 267 ЦК України).
Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції процесуальних строків розгляду справи не можуть бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення в силу вимог частини 3 статті 309 ЦПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України підлягає зміні внаслідок неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, частини 2 статті 314, статтею 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 16 листопада 2011 року за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Феодосійської міської ради АР Крим, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання недійсними та скасування рішень виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим, зобов’язання вчинити певні дії змінити: виключити з мотивувальної частини цього рішення судження суду про відмову у задоволенні позову з підстав пропуску позовної давності та недоведеності позовних вимог до Феодосійської міської ради АР Крим.
В решті рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 16 листопада 2011 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
І.В. Кустова О.В. Притуленко Л.О. Ломанова