УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №:
22-ц/0191/19/2012Головуючий суду першої інстанції:Шувалов М.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Кустова І.
"11" січня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКустова І.В.
СуддівЛоманової Л.О., Притуленко О.В.
При секретаріКовтун Н.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Комунального підприємства «Щолкіно - Азов» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 01 листопада 2011 року
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2011 року позивачі звернулися до суду із позовом до Комунального підприємства «Щолкіно - Азов» (далі КП «Щолкіно - Азов») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи тим, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Квартира № 15 цього будинку, що знаходиться над їх квартирою, була пошкоджена внаслідок пожежі, тривалий час у ній ніхто не проживає. Оскільки у квартирі № 15 відсутні вікна, вона заливається під час опадів, внаслідок чого вода затікає у квартиру позивачів через міжповерхові перекриття. Пошкодження квартири позивачів відбувається з вини відповідача, який не проводить ремонт розташованої вище квартири, зокрема, не встановив стекла на вікнах та балконі. На ремонт своєї квартири позивачі витратили 8644 грн., з яких просять стягнути з відповідача на користь ОСОБА_6 2881,33 грн., на користь ОСОБА_7 5762,66 грн. Крім того, неправомірними діями відповідача позивачам завдано моральну шкоду, яку вони оцінюють по 1700 грн. на кожного.
Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 01 листопада 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають суттєве значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Вважають, що висновок суду про відсутність вини відповідача у заподіянні шкоди спростовується умовами договору, за яким відповідач надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території, оскільки на виконавця послуг покладено обов’язок здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир та приміщень, що, на їх думку, свідчить про обов’язок відповідача здійснювати контроль за станом квартири № 15.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, позивача ОСОБА_6, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено, що позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Поверхом вище над їх квартирою знаходиться квартира №15, яка приватизована у 1993 році ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.40). Після пожежі ця квартира знаходиться у непридатному для проживання стані, електроенергія відключена, в квартирі відсутня сантехніка, віконні рами не закріплені, відсутнє скло на вікнах, на протязі 12 років у квартирі ніхто не проживає (а.с.33).
Також встановлено, що 12 травня 2008 року між КП «Щолкіно-Азов» і ОСОБА_6 укладено договір на надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території, відповідно до якого відповідач взяв на себе певні зобов’язання, зокрема, утримання внутришньобудинкових мереж у належному технічному стані, проведення їх технічного обслуговування та ремонту (а.с.8-9). Рішенням 45 позачергової сесії 5 скликання Щолкінської міської ради АР Крим № 11від 10 квітня 2009 року затверджено тарифи на комунальні послуги з утримання будинків та прибуткових територій м. Щолкіно, у якому визначено гарантований перелік робіт, що надаються КП «Щолкіно-Азов» (а.с. 25-28).
Докази покладення на відповідача обов’язку з ремонту приміщень квартир, що належать окремим власникам, зокрема, й встановлення скла на вікна та балкон, у матеріалах справи відсутні.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовних вимог до власників квартири № 15 не заявлено, а обов’язок відповідача КП «Щолкіно-Азов» утримувати квартиру, яка належить на праві приватної власності вказаним особам, не доведено.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до положень частини 1 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 12 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 (в редакції від 14.01.2009 року) встановлені обов’язки та відповідальність балансоутримувача, з яких не вбачається обов’язку останнього утримувати приміщення приватизованих квартир у належному стані.
Порядок надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій визначено Правилами утримання жилих будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 N 76. Пунктом 1.5 цих Правил встановлено, що утримання житлового фонду передбачає виконання робіт відповідно до наказу Держжитлокомунгоспу України від 10 серпня 2004 року N 150 "Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд", зареєстрованого у Мін'юсті України 21 серпня 2004 року за N 1046/9645 (із змінами).
Зміст вказаних документів, як і зміст укладеного між сторонами договору від 12 травня 2008 року не свідчить про наявність у виконавця послуг з утримання спірного будинку - КП «Щолкіно-Азов» обов’язку з ремонту квартири № 15.
Таким чином, не можливо погодитися з доводом апеляційної скарги про наявність у відповідача обов’язку здійснювати контроль за станом квартири № 15, якою власники не користуються тривалий час.
Також не відповідає вимогам закону твердження апелянтів про те, що такий обов’язок випливає з обов’язку виконавця послуг здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та розташованих у них квартир.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи.
Відповідно до положень частини 1 статті 308 ЦПК України рішення Ленінського районного суду АР Крим від 01 листопада 2011 року належить залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314 та статтею 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду АР Крим від 01 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
І.В. Кустова Л.О. Ломанова О.В. Притуленко