УХВАЛА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Справа №:
22-ц/0191/145/2012Головуючий суду першої інстанції:Біленко Л.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Редько Г.  

"21" лютого 2012 р.  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіРедько Г.В.,

СуддівМоісеєнко Т.І. Полянської В.О.,

При секретаріРемез Т.В.     

 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення від права на спадкування, визнання спадкоємцем, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2011 року,     

В С Т А Н О В И Л А :

 У жовтні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про усунення від права на спадкування, визнання його спадкоємцем після смерті його брата ОСОБА_8 Позовні вимоги мотивував тим, що після смерті його брата ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, він звернувся з заявою про прийняття спадщини, але прийняти її не може, оскільки є спадкоємцем другої черги. Він вважає, що відповідач та його матір, дружина померлого ОСОБА_8, не мають права на спадщину, оскільки у нього є сумніви, що відповідач є сином померлого, а також його спосіб життя, наявність судимостей, зловживання наркотичними засобами дають підстави для усунення його від спадкування. Крім того, він вважає, що підставою для усунення відповідачів від права  на спадкування, є відсутність піклування з їх сторони за  хворим ОСОБА_8 Також позивач вважає, що відповідач скориставшись станом батька, викрав у нього коштовну річ,чим позбавив можливості батька її продати та знайти кошти для проведення операції за кордоном. Просить усунути відповідача та ОСОБА_9 від права на спадкування, та визнати його спадкоємцем за кровним спорідненням.

Від позовної вимоги про усунення від права спадкування ОСОБА_9 позивач відмовився, його відмова від позову в цій частині прийнята судом. В судовому засіданні позивач уточнив, що просить усунути відповідача від права на спадкування на підставі ч.ч. 1, 5 ст. 1224 Цивільного кодексу України, уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Рішенням Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_6 про усунення від права на спадкування, визнання спадкоємцем відмовлено.

На вказане рішення суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи просить скасувати рішення Керченського міського суду АР Крим від 14 грудня 2011 року, та ухвалити нове рішення суду про задоволення позову.

Апелянт вважає, що поведінка відповідача призвела до погіршення стану здоров'я спадкодавця, що потягло його смерть.

Апелянт посилається на те, що викраденням коштовного хреста з золотим ціпком відповідач умисно позбавив спадкодавця можливості оплатити операцію за кордоном, що привело спадкодавця до смерті.

Апелянт також посилається на те, що відповідач ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу був у безпорадному стані.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що не встановлено обставин, які б свідчили про винну поведінку відповідача, його умисні дії чи бездіяльність, спрямовані на ухилення від обов’язків забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів і вважає, що, виходячи з принципу диспозитивності, суд першої  інстанції розглянув спір у межах, які були заявлені позивачем і на підставі норм гл.86 та ст.1224 ЦК України.  

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до статті 1224 ЦК України, не мають права на спадкування особи,  які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або  вчинили замах на їхнє життя. За рішенням суду особа може  бути  усунена  від  права  на спадкування за законом,  якщо буде встановлено,  що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві,  який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Як встановлено з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_8 відкрилась спадщина, до складу якої входить нерухоме майно , яке належало померлому на час смерті.

У встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини за законом до нотаріальної контори звернулись син та брат померлого.

Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на успадкування почергово. За правилами ст. 1261 ЦК України у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той подружжя, який його пережив, та батьки. А тому відповідно до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Оскільки брат спадкодавця, є спадкоємцем другої черги, а тому першочергове право на спадщину має відповідач, як син спадкодавця та спадкоємець першої черги.

Колегія суддів, вважає рішення суду першої інстанції вірним та виходить з того, що позивач,  який є спадкоємцем наступних черг, має право на успадкування у разі відсутності спадкоємців попередніх черг, усунення їх від права на успадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від неї.   

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_8 за життя не знаходився у безпорадному стані, ані за станом здоров’я, ані з матеріальних підстав. Такі висновки апелянтом не спростовані.

Виходячи з наведеного,  колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що відповідач ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу був у безпорадному стані, оскільки суду не надано належних доказів щодо тяжкого стану спадкодавця, а також не доведено, що спадкодавець звертався до відповідача за допомогою.

Крім того, колегія суддів, вважає, необґрунтованими твердження апелянта, що аморальна поведінка, наявність у відповідача судимостей, призвело до погіршення стану здоров'я спадкодавця та є причинний зв'язок зі смертю, оскільки доказів такого зв'язку суду надано не було.

Колегія суддів вважає неспроможними посилання апелянта, що крадіжкою коштовного хреста з золотим ціпком відповідач умисно позбавив спадкодавця можливості оплатити операцію за кордоном, що привело спадкодавця до смерті, оскільки належних доказів, які б підтверджували причинно-наслідковий зв'язок між винними діями спадкоємця та смертю спадкодавця , суду не надано.

Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтею 303, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 314 та 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИ Л А :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

    Г.В.Редько Т.І.Моісеєнко В.О.Полянська