УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №:
22-ц/0191/139/2012Головуючий суду першої інстанції:Біленко Л.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Редько Г.
"21" лютого 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіРедько Г.В.
СуддівМоісеєнко Т.І., Полянської В.О.
При секретаріРемез Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом зняття з реєстраційного обліку, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_6 – ОСОБА_9 на заочне рішення Керченського міського суду АР Крим від 07 грудня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2011 року до суду звернулася ОСОБА_6 з позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом зняття з реєстраційного обліку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, в якій зареєстровані відповідач та третя особа – її матір - колишня власниця квартири. Реєстрація відповідача в квартирі перешкоджає позивачеві в здійсненні права користування та розпорядження квартирою, утруднює здійснення правочинів з відчуженням квартири, без згоди з відповідачем вона не може зареєструвати в ній членів своєї сім'ї, відповідач не сплачує комунальні послуги, що приводить до виникнення боргів.
Заочним рішенням Керченського міського суду АР Крим від 07 грудня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник позивача ОСОБА_6 – ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, в якій, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апелянт посилається на те, що позивач як власник квартири згоду на реєстрацію відповідача не давала.
Крім того, апелянт вважає, що вона як власник квартири обмежена у користуванні своїм майном по причині реєстрації у квартирі відповідача.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що вирішення питання про зняття відповідача з реєстраційного обліку без вирішення у встановленому законом порядку питання про наявність чи відсутність у нього житлових прав не є належним способом захисту прав позивача. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що доказів на підтвердження перешкод ОСОБА_6 у користуванні власною квартирою з боку ОСОБА_7 до суду не надано.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, виходячи з такого.
Відповідно до ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном, він розпоряджається своїм майном на власний розсуд. На зміст права власності не впливає місце проживання власника та місцезнаходження майна. Наведена норма гарантує реалізацію принципу однакового регулювання цивільних відносин.
Частиною 1 статті 383 Цивільного кодексу України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 14 червня 2011 року. (а.с.4-5). Право власності позивача на спірну квартиру зареєстровано в Державному реєстрі 26.09.2011 року. (а.с. 7). У вказаній квартирі зареєстровані дві особи: колишній власник квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_8 та її член сім'ї ОСОБА_7.(а.с.11-12,26). Вказані особи були зареєстровані до набуття апелянтом права власності на квартиру АДРЕСА_1.
Таким чином, колегія суддів, вважає безпідставними посилання апелянта на те, що вона як власник квартири згоду на реєстрацію відповідача не давала, оскільки на момент реєстрації відповідача у спірній квартирі вона не мала права власності на вказану квартиру.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вирішення питання про зняття відповідача з реєстраційного обліку без вирішення у встановленому законом порядку питання про наявність чи відсутність у нього житлових прав не є належним способом захисту прав позивача, оскільки у випадку доведення належними доказами, обставин, на які посилається в своєму позові позивач, наступають підстави для виселення відповідача згідно до положень Житлового кодексу України, але така вимога до суду не заявлялась.
Колегія суддів, звертає увагу, що доказів на підтвердження перешкод ОСОБА_6 у користуванні спірною квартирою з боку ОСОБА_7, згідно статей 58-60 ЦПК України до суду не надано, а отже зазначена апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія судів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_6 – ОСОБА_9 відхилити.
Заочне рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
Г.В.Редько Т.І. Моісеєнко В.О.Полянська