УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №:
22-ц/0191/128/2012Головуючий суду першої інстанції:Шевченко В.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Кустова І.
"22" лютого 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКустової І.В.
СуддівЛоманової Л.О., Притуленко О.В.
При секретаріКовтун Н.В.
розглянувши у відкритому справу за позовом ОСОБА_6 до Совєтської державної нотаріальної контори, третя особа ОСОБА_7, про визнання дій протиправними, скасування постанови Державного нотаріуса та зобов’язання видати свідоцтво про право на спадщину, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Совєтського районного суду АР Крим від 12 грудня 2011 року,розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Совєтської державної нотаріальної контори, третя особа ОСОБА_7, про визнання дій протиправними, скасування постанови Державного нотаріуса та зобов’язання видати свідоцтво про право на спадщину, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Совєтського районного суду АР Крим від 12 грудня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до Совєтської державної нотаріальної контори, третьої особи ОСОБА_7, про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови видачі свідоцтва про право на спадщину, скасування постанови Державного нотаріуса від 07 вересня 2010 року та зобов’язання відповідача видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_8.
Позовні вимоги мотивовані тим, що після смерті її матері ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Пушкіно Совєтського району АР Крим, залишилося спадкове майно. Позивач є спадкоємцем за заповітом, однак у нотаріальній конторі їй відмовили у видачі свідоцтва про право на спадщину. Постанова нотаріуса мотивована тим, що заповіт не відповідає вимогам закону, а саме, у ньому відсутній напис «З моїх слів записано вірно, мною прочитано вголос та особисто підписано» та не зазначені прізвище, ім’я та по батькові заповідача.
Ухвалою Совєтського районного суду АР Крим від 12 грудня 2011 року провадження у даній справі зупинено до вирішення цивільної справи № 2-451/2011 за позовом ОСОБА_6 до Совєтської районної державної адміністрації АР Крим, ОСОБА_7, третя особа - Совєтська державна нотаріальна контора АР Крим, про визнання заповіту дійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання недійсним заповіту.
Вважаючи, ухвалу від 12 грудня 2011 року незаконною, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в який посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та справу передати до суду першої інстанції для розгляду по суті.
На думку апелянта, зупинення судом провадження у даній справі позбавило її можливості довести неправомірність дій нотаріуса. Вважає, що з початку підлягає оцінці правомірність дій нотаріуса, а потім можливо розглядати питання про дійсність заповіту.
Крім того, зазначає, що до спливу строку апеляційного оскарження вказаної ухвали, судом 14 грудня 2011 року вже ухвалено рішення про визнання спірного заповіту нікчемним, тому вважає, що її було позбавлено як можливості оскарження дій відповідача таки сенсу апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення____________________________________________________________________, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про зупинення провадження, суд першої інстанції виходив з того, що предметом розгляду цивільної справи №2-451/2011, є в тому числі вимога щодо недійсності того самого заповіту, за яким державним нотаріусом Совєтської державної нотаріальної контори АР Крим 07 вересня 2011 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а отже результати розгляду справи №2-451/2011 безпосередньо вплинуть на вирішення даної справи, оскільки ОСОБА_6 заявлені вимоги про скасування постанови нотаріусу та про зобов’язання його видати свідоцтво про право на спадкове майно за заповітом.
Зупинення провадження з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 201 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) допускається тоді, коли розглянути справу по суті позову неможливо, оскільки обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
Абзацом 4 пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз’яснено, що визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, оскільки результати розгляду іншої справи безпосередньо впливають на вирішення справи, що ним розглядається.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено судом першої інстанції, в провадженні Совєтського районного суду АР Крим знаходиться цивільна справа №2-451/2011 за позовом ОСОБА_6 про визнання заповіту дійсним, за зустрічним позовом ОСОБА_7 про визнання недійсним заповіту, складеного 07 лютого 2006 року від імені ОСОБА_8 і посвідченого секретарем виконкому Пушкінської сільської ради Совєтського району АР Крим.
Підстави з яких заявлені у справі вимоги, є перевірка законності складеного заповіту. Під час постановлення спірної постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус виходив з того, що при складанні заповіту не дотримані вимоги законодавства. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано зазначив про те, що до вирішення справи №2-451/2011 неможливо вирішити дійсну справу.
Звертаючи увагу на те, що результати розгляду іншої справи безпосередньо впливають на вирішення справи, провадження у якій зупинено, висновок суду першої інстанції щодо необхідності застосування пункту 4 частини 1 статті 201 ЦПК України слід визнати обґрунтованим.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 2 статті 307, пунктом 1 частини 1 статті 312, пунктом 4 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Ухвалу Совєтського районного суду АР Крим від 12 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
І.В. Кустова О.В. Притуленко Л.О. Ломанова