Справа № 2-230/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2007 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого-судді Атаманюка Р.І., з участю секретаря: ПантелюкаР.М. позивача: ОСОБА_1. представників відповідачів : Боднарука М. І., ПрокопишинаЯ.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньоясенівської сільської ради, ОСОБА_2про визнання недійсним рішення Верхньоясенівської сільської ради від 27 грудня 2006 року, зобов'язання на протязі місяця передати йому у приватну власність земельну ділянку площею 0, 18 га , яка знаходиться в с Верхній Ясенів, на присілку Печіще, скасування державного акта на право приватної власності на землю виданого 22.06.2007 року на ім'я ОСОБА_2-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд із позовом до Верхньоясенівської сільської ради про визнання недійсним рішення сесії від 27.12.2006 року про відміну рішення від 29.03.2000 року та зобов'язання на протязі місяця передати йому у приватну власність земельну ділянку площею 0, 18 га , яка знаходиться в с Верхній Ясенів, на присілку Печіще. В судовому засіданні позивач позовні вимоги збільшив, просить скасувати державний акт на право приватної власності на землю виданий 22.06.2007 року на ім'я ОСОБА_2 Позовні вимоги мотивує тим, що 29.03.2000 року йому рішенням сесії Верхньоясенівської сільської ради надано у користування 0, 18 га земельної ділянки для обслуговування будинку на присілку Печіще та відведено в натурі. До грудня 2006 року він безперешкодно користувався цією земельною ділянкою, сплачував земельний податок. В грудні 2006 року він звернувся до сесії із заявою про приватизацію цієї земельної ділянки, однак рішенням сесії ради від 27.12.2006 року визнано незаконним рішення сесії ради від 29.03.2000 року про вилучення у ОСОБА_2 0, 12 га землі і надання йому під обслуговування будівель та залишено за ним тільки 0, 06 га.
Згоди на вилучення земельної ділянки він не давав, а тому рішення вважає незаконним. Також вважає незаконним державний акт на право приватної власності на землю, який видано ОСОБА_2. так як до нього ввійшла незаконно вилучена у нього ділянка розміром 0, 12 га.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, суду пояснив, що рішення сесії від 27.12.2006 року є незаконним також з тих підстав, що в ньому наведено неправдиві дані про те, що нібито частина земельної ділянки, а саме розміром 0, 12 га., яка надана йому згідно рішення сесії від 29.03.2000 року цим же рішенням була вилучена у ОСОБА_2, Однак фактично цим рішенням у ОСОБА_3. 0, 12 га земельної ділянки на присілку Печіще не вилучалось, а було вилучено земельні ділянки у ОСОБА_4. , а саме 0, 42 га на присілку Ліщевата та 0, 12 га на присілку Ласки. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача - сільський голова с. Верхній Ясенів Боднарук М. І. позов не визнав, суду пояснив, що рішенням сесії сільської ради від 27.12.2006 року скасовано попереднє незаконне рішення ради від 29.03.2000 року, яким було вилучено без згоди ОСОБА_2 0, 12 га земельної ділянки та надано у користування ОСОБА_1. для обслуговування будинку. ОСОБА_1. протягом 2000-2006 років користувався земельною ділянкою розміром 0, 18 га, а рішенням сесії від 27.12.2006 року йому залишено у користування 0, 06 га для обслуговування будівель. ОСОБА_1. в 2000 році скористався правом безоплатної передачі у власність 0, 25 га земельної ділянки для обслуговування будівель на присілку Рівня, а тому йому не може бути повторно безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку для обслуговування будівель. Земельна ділянка розміром 0, 12 га на присілку Печіще, якою протягом 2000-2006 років згідно державного акту на право приватної власності від 22.06.2007 року передана у власність ОСОБА_2 для ведення особистого підсобного господарства. Просить в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_5. позов не визнав, суду пояснив, що рішення сільської ради від 27.12.2006 року є законним, оскільки ним скасовано попереднє рішення від 29.03.2000 року про вилучення у ОСОБА_2 без його згоди 0, 12 га земельної ділянки. На даний час відповідно до державного акту від 22.06.2007 року ОСОБА_2. земельну ділянку розміром 0, 12 га на присілку Печіще в складі загальної площі 0, 72 га передано у приватну власність для ведення особистого селянського господарства. Просить в задоволенні позову відмовити.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши показання сторін, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 22 Земельного Кодексу України/ в ред. 1990 року/ право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної"-ділянки в натурі/на місцевості/ і одержання документа, що посвідчує це право.
Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі/на місцевості/ і отримання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
Встановлено, що рішенням сесії Верхньоясенівської сільської ради від 29.03.2000 року позивачу надано 0, 18 га земельної ділянки для обслуговування будівель із закріпленням під'їзної дороги на присілку Печіще. 22 травня 2000 року земельну ділянку відведено в натурі, про, що свідчить акт-абрис. Таким чином позивач у встановленому порядку та на підставі належних документів набув права користування земельною ділянкою. Цією ділянкою він безперешкодно користувався до 27.12.2006 року, сплачував земельний податок.
Рішенням сесії Верхньоясенівської сільської ради від 27.12.2006 року визнано незаконним рішення ради від 29.03.2000 року про вилучення у ОСОБА_2 0, 12 га землі без його згоди і надання її ОСОБА_1. під обслуговування будівель та залишено за позивачем 0, 06 га землі для обслуговування будівель з правом передачі у приватну власність.
Фактично цим рішенням сесія Верхньоясенівської сільської ради без належного обгрунтування вилучила у позивача 0, 12 га земельної ділянки без його згоди, чим порушила вимоги ч.ч.2, 10 ст. 149 чинного Земельного Кодексу України відповідно до яких : вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень; у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.
Рішення сесії сільської ради від 27.12.2006 року мотивовано тим, що попереднім рішенням сесії від 29.03.2000 року частина земельної, а саме розміром 0, 12 га, яка надана у користування позивачу, цим же рішенням була вилучена у ОСОБА_2 без його згоди, а
тому тільки з цієї підстави рішення сесії від 29.03.2000 року визнано сільською радою незаконним. Однак вищенаведене не відповідає дійсності, оскільки зі змісту рішення від 29.03.2000 року видно, що у ОСОБА_2 земельна ділянка розміром 0, 12 га на присілку Печіще взагалі не вилучалась, а було вилучено земельні ділянки у ОСОБА_4. , а саме : 0, 42 га на присілку Ліщевата та 0, 12 га на присілку Ласки.
Таким чином рішення сесії Верхньоясенівської сільської ради від 27.12.2006 року є необгрунтованим, суперечить вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Встановлено, що незаконно вилучена у позивача земельна ділянка розміром 0, 12 га на присілку Печіще приватизована відповідачем. ОСОБА_2. та включенна в складі земельної ділянки загальною площею 0, 72 га до державного акта на право приватної власності, виданого на його ім'я 22.06.2007 року, а тому даний державний акт слід визнати недійсним.
Відповідно до п.г ч.1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах : для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд/присадибна ділянка/ у селах - не більше 0, 25 га, в селищах - не більше 0, 15 га, в містах - не більше 0, 10 га.
Відповідно до ч.5 ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю та споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.
Із рішення сесії Верхньоясенівської сільської ради від 02.08.2000 року видно, що позивачу ОСОБА_1. було передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку розміром 0, 25 га на присілку Рівня для обслуговування будівель.
Таким чином позивач вже скористався свої правом на безоплатну передачу у приватну власність присадибної ділянки у межах встановленої законом норми, а тому в задоволенні його позовної вимоги про зобов'язання Верхньоясенівської сільської ради на протязі місяця передати йому у приватну власність земельну ділянку розміром 0, 18 га, яка знаходиться на присілку Печіще слід відмовити., ,
Визодячи з наведеного, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, ст. 22 Земельного Кодексу України/в ред.1990 року/ ст. ст. 120, 121, 125, 149, 152, 154, 155 чинного Земельного Кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково .
Визнати недійсним та скасувати рішення Верхньоясенівської сільської ради від 27 грудня 2006 року «Про відміну рішення Верхньоясенівської сільської ради від 29.03.2000 року».
Визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на землю виданий 22.06.2007 року на прізвищеОСОБА_2серії НОМЕР_1, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №НОМЕР_2.
В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1. про зобов'язання Верхньоясенівської сільської ради на протязі місяця передати йому у приватну власність земельну ділянку розміром 0, 18 га, яка знаходиться на присілку Печіще відмовити.
Стягнути із Верхньоясенівської сільської ради та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1. 24 грн. 50 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.