СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2012 року Справа № 5002-23/4625-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Євдокімова І.В.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників сторін:
прокурор: Почка Антон Анатолійович, посвідчення № 17 від 02.02.12, старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;
позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 21.11.11, Міжнаціональна спілка письменників Криму;
відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 31.12.11, товариство з обмеженою відповідальністю "Камелія-Кафа";
позивача: не з'явився, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим;
позивача: не з'явився, Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим;
відповідача: не з'явився, Національна спілка письменників України;
третьої особи: не з'явився, Коктебельська селищна рада;
розглянувши апеляційні скарги Національної спілки письменників України та товариства з обмеженою відповідальністю "Камелія - Кафа" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 06 грудня 2011 року у справі № 5002-23/4625-2011
за позовом заступника прокурора міста Феодосії (вул. Українська, 5, місто Феодосія, 98100)
в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим (вул. Крейзера, 6, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, місто Сімферополь, 95038)
Міжнаціональної спілки письменників Криму (вул. Горького, 7, місто Сімферополь, 95000)
до Національної спілки письменників України (вул. Банкова, 2, місто Київ 24, 01024)
товариства з обмеженою відповідальністю "Камелія-Кафа" (вул. Горького, 50, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)
третя особа: Коктебельська селищна рада (пров. Висотний, 1, Коктебель, м. Феодосія, 98186)
про визнання недійсними договорів та спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора міста Феодосії в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно –будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, Міжнаціональної спілки письменників Криму звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Національної спілки письменників України, товариства з обмеженою відповідальністю „Камелія - Кафа”, третя особа –Коктебельська селищна рада про визнання недійсним договору оренди майна, укладеного 10 квітня 2006 року між Національною спілкою письменників України та товариством з обмеженою відповідальністю „Камелія - Кафа”, та повернення 3/100 комплексу будівель та споруд будинку творчості письменників „Коктебель”, розташованих за адресою: місто Феодосія, смт Коктебель, вул. Леніна, 110, власникам, а саме –Національній спілці письменників України та Національній спілці письменників Криму; визнання недійсним договору суборенди землі, укладеного 10 квітня 2006 року між Національною спілкою письменників України та товариством з обмеженою відповідальністю „Кмелія –Кафа”; зобов’язання Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим вчинити дії щодо анулювання записів реєстрації оспорюваного договору суборенди землі.
21 листопада 2011 року прокурор міста Феодосії звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з клопотанням про залишення без розгляду позовних вимог щодо зобов’язання органів Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах вчинити дії щодо анулювання записів реєстрації оскаржуваного договору суборенди землі (а.с. 119 том 1).
Заявою від 22 листопада 2011 року заступник прокурора міста Феодосії уточнив позовні вимоги та у зв’язку з помилкою у найменуванні відповідача просив повернути спірне майно не Національній спілці письменників Криму, а Міжнаціональній спілці письменників Криму (а.с. 122-123 том 1).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 грудня 2011 року у затвердженні мирової угоди між Міжнаціональною спілкою письменників Криму та товариством з обмеженою відповідальністю "Камелія - Кафа" відмовлено; позов задоволено; визнано недійсним договір оренди майна від 10 квітня 2006 року, укладений між Національною спілкою письменників України та товариством з обмеженою відповідальністю "Камелія - Кафа"; товариством з обмеженою відповідальністю "Камелія - Кафа" зобов'язано повернути 3/100 комплексу будівель та споруд Будинку творчості письменників "Коктебель", розташованого за адресою: вул. Леніна, бід. 110, смт. Коктебель, місто Феодосія, власникам, а саме - Національній спілці письменників України та Міжнаціональній спілці письменників Криму; визнано недійсним договір суборенди землі від 10 квітня 2006 року, укладений між національною спілкою письменників України та товариством з обмеженою відповідальністю "Камелія - Кафа"; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, товариство з обмеженою відповідальністю "Камелія - Кафа" та Національна спілка письменників України звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 грудня 2011 року у вказаній частині скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Апеляційні скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Так, за твердженням заявників апеляційних скарг, поза увагою місцевого господарського суду залишилось те, що зазначення в свідоцтві про право власності на нерухомість про право сумісно володіти цією нерухомістю позивачем та Спілкою письменників України не є підтвердженням виникнення у позивача –Міжнаціональної спілки письменників Криму в 1999 році права власності (часткового чи сумісного) на таку нерухомість тому, що в той період спільна сумісна власність юридичних осіб не була передбачена законом. Дані обставини, як вважають відповідачі, свідчать про безпідставність позовних вимог про визнання договорів недійсними.
Апеляційні скарга прийняті до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий - суддя Антонова І.В., судді Євдокімов І.В., Котлярова О.Л.
06 лютого 2012 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від Національної спілки письменників України надійшла телеграма про відмову від апеляційної скарги.
В ухвалі Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2012 року колегія суддів звернула увагу відповідача на те, що телеграма не є належним чином оформленою заявою про відмову від апеляційної скарги та запропонувала Національній спілці письменників України надати заяву про відмову від апеляційної скарги, підписану керівником спілки та скріплену печаткою.
У зв’язку з тим, що заяви про відмову від апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції від Національної спілки письменників України не надійшло, колегія суддів вважає необхідним розглянути апеляційну скаргу Національної спілки письменників України на загальних підставах.
У судове засідання, призначене на 20 лютого 2012 року, представники позивачів - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, відповідача - Національної спілки письменників України та третьої особи - Коктебельської селищної ради не з’явилися, про час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили.
Оскільки явка в судове засідання представників - це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
09 лютого 1999 року Фондом державного майна України видано свідоцтво № П-545 про право власності на Будинок творчості письменників "Коктебель", розташований в смт. Планерське по вул. Леніна, 110, з якого вбачається, що ця нерухомість належить Спілці письменників України (спільне володіння зі Спілкою письменників Криму) (а.с. 26 том 1).
Відповідно до свідоцтва вказане майно складається з будівель та споруд в кількості 55 наіменувань.
09 лютого 1999 року за актом приймання-передачі нерухомість передана від Фонду державного майна України до Спілки письменників України (спільне користування зі спілкою письменників Криму) (а.с. 23-25 том 1).
03 березня 2006 року між Коктебелівською селищною радою (орендодавець) та Національною спілкою письменників (орендар) строком до 02 березня 2055 року укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,9551 га, яка розташована за адресою: смт. Коктебель, вул. Леніна, 110, Автономна Республіка Крим (а.с. 27-29 том 1).
10 квітня 2006 року між Національною спілкою письменників України (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Камелія-Кафа»(орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, реєстровий № 1087 (а.с. 17-19 том 1).
Згідно з пунктом 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування 3/100 часток комплексу будівель та споруд будинку творчості письменників «Коктебель», розташованих за адресою: місто Феодосія, смт. Коктебель, вул. Леніна, буд.110. Зазначений комплекс будівель та споруд будинку творчості письменників «Коктебель»розташований на земельній ділянці площею 7,9551 га, яка передана орендодавцю в тимчасове користування на умовах оренди строком до 02 березня 2055 року на підставі договору оренди землі №19 від 03 березня 2006 року, укладеного з Коктебельською селищною радою.
Відповідно до пункту 1.3 договору в 3/100 часток комплексу будівель та споруд будинку творчості письменників «Коктебель», які передаються в оренду за договором, входить: 6, 6-1, 6-2 - корпус з верандами загальною площею 104, 8 кв. м, 7, 7-1, 7-2 - корпус з відкритими верандами загальною площею 133,1кв.м.
Розділом 3 договору передбачено, що орендна плата у розмірі 3933,33 грн. сплачується на користь підприємства Національної спілки письменників України «Дирекція управління майном НСПУ».
Відповідно до пункту 9 договір укладений строком на дев’ять років, починаючи з моменту укладення, за умови нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору та діє до 10 квітня 2015 року включно.
10 квітня 2006 року договір посвідчено приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1087.
Також, 10 квітня 2006 року між Національною спілкою письменників України (орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю «Камелія-Кафа»(суборендар) було укладено договір суборенди землі (а.с. 20-22 том 1).
Відповідно до пункту 1.1 договору орендар зобов’язується передати суборендареві, а суборендар зобов’язується прийняти в строкове платне суборендне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Феодосія, смт. Коктебель, вул. Леніна, буд.110, що була отримана орендарем у оренду на підставі рішення 61-ої сесії 4-го скликання Коктебельської селищної ради від 02 березня 2006 року №4495 та договору оренди землі від 03 березня 2006 року та зобов’язується сплачувати орендареві орендну плату.
Згідно з розділом 2 договору суборенди землі в суборенду передаються дві земельні ділянки площею 0,1315 га (кадастровий номер 0111645700:01:001:1096) та 0,2439 га (кадастровий номер 011 1645700:01:001:1097) загальною площею 0,3754 га. На вказаній земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна Будинку творчості письменників «Коктебель»: корпуси №7, 7-1, 7-2 та N6, 6-1, 6-2.
Договір зареєстровано у Феодосійському міському відділі Кримської регіональної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” при Держкомземі Крима 14 серпня 2007 року за № 040701900065.
Стверджуючи, що вказані договори не відповідають вимогам закону та порушують інтереси держави, заступник прокурора міста Феодосії звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовами про визнання їх недійсними.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг товариства з обмеженою відповідальністю „Камелія - Кафа” та Національної спілки письменників України з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Позивач твердить, що він та Спілка письменників України є співвласниками об’єкту нерухомості –комплексу будівель та споруд будинку творчості письменників „Коктебель”, а тому останній не мав права без згоди позивача розпоряджуватися (надавати в оренду) вказаною нерухомістю.
Апеляційний господарський суд вважає, що така позиція позивача не заснована на фактичних даних та нормах законодавства України.
Так, відповідно до статті 86 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції Закону від 18 липня 1963 року, який діяв на час видачі свідоцтва про право власності на нерухомість) право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном (частина 1), відносини власності регулюються Законом України "Про власність", цим Кодексом, іншими законодавчими актами (частина 6).
Тобто правом власності є сукупність прав з володіння, користування і розпорядження майном, а не лише одне з цих прав. В свідоцтві про право власності на комплекс будівель та споруд будинку творчості письменників "Коктебель" зазначене лише про право позивача сумісно зі Спілкою письменників України володіти цим майном.
Стаття 112 Цивільного кодексу УРСР від 1963 року передбачала, що майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам (частина 1); розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність) (частина 2).
Стаття 113 цього Кодексу встановлювала, що володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться за згодою всіх учасників, а при відсутності згоди - спір вирішується судом (частина 1); кожний учасник спільної часткової власності відповідно до своєї частки має право на доходи від спільного майна, відповідає перед третіми особами по зобов'язаннях, пов'язаних з спільним майном, і повинен брати участь у сплаті всякого роду податків і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільного майна (частина 3).
Згідно зі статтею 17 Закону Української РСР "Про власність" №697-XII від 07 лютого 1991 року (з змінами на час видачі свідоцтва про право власності) встановлювала, що право спільної власності може бути у громадян, яке придбано внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, чи внаслідок спільної праці членів сім'ї.
Можливість виникнення спільної власності юридичних осіб (у тому числі громадських організацій, професійних спілок) цей Закон не передбачав.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України, яким, так само як і Цивільним кодексом Української РСР 1963 року, передбачено, що:
- правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина 1 статті 316);
- власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 317);
- власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина 1 статті 319);
- власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частина 2 статті 319),
- власність зобов'язує (частина 4 статті 319), власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить (стаття 322),
- право власності є непорушним (стаття 321),
майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (стаття 355).
Апеляційний господарський суд погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що зазначення в свідоцтві про право власності на нерухомість про право сумісно володіти цією нерухомістю позивачем та Спілкою письменників України не є підтвердженням виникнення у позивача в 1999 році права власності (часткової чи сумісної) на таку нерухомість тому, що в той період спільна сумісна власність юридичних осіб не була передбачена законом, з 1 січня 2004 року це можливо, але при наявності певних юридичних фактів (створення або придбання майна спільними зусиллями або за спільні кошти, укладення договорів тощо), чого немає у даній справі. Право часткової власності на таку нерухомість позивач також в 1999 році не придбав тому, що такий вид власності передбачає визначення частки кожного із співвласників, а в свідоцтві про право власності про це не вказано.
При подачі позову та в процесі розгляду справи позивач, який вважає себе співвласником, не послався на обставини утримання ним предмету сумісної (як він вважає) власності, в тому числі щодо сплати податків, здійснення амортизаційних відрахувань тощо, хоча власність зобов’язує.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, містить стаття 203 Цивільного кодексу України.
Умовами чинності правочину відповідно до даної правової норми є дотримання низки вимог щодо їх змісту, дієздатності сторін, характеру волевиявлення форми, ставлення до настання наслідків, спеціальних вимог тощо.
Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цих вимог є підставою недійсності правочину, що передбачено частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України.
Оскільки при розгляді справи колегією суддів не встановлено невідповідність оспорюваних договорів вказаним вимогам закону, підстав для визнання недійсним вказаних договорів не вбачається.
Ще однією підставою для відмови у задоволенні позовних вимог колегія суддів вважає наступне.
Вказаний позов пред’явлений прокурором міста Феодосії в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно –будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим та Міжнаціональної спілки письменників Криму.
За приписами статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Відповідно до частини 2 статті 21 Господарського процесуального кодексу України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підставою необхідності представництва в суді інтересів держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави у даній справі, прокурор міста Феодосії вважає порушення права Інспекції державного архітектурно –будівельного контролю в Автономній Республіці Крим на здійснення нагляду за будівництвом, покладення на Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим функцій контролю за використанням і охороною земельних ресурсів, та порушення законодавства з боку Національної спілки письменників України щодо обмеження прав Міжнаціональної спілки письменників Криму як власника майна.
Колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду щодо порушення прав або інтересів вказаних органів та можливість представництва в суді інтересів господарюючого суб’єкта, яким є Міжнаціональна спілка письменників Криму, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 3 Положення про Інспекцію державного архітектурно –будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом № 317 Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 листопада 2007 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10 грудня 2007 року за № 1361/14628, основними завданнями Інспекції державного архітектурного будівельного контролю є:
- участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері будівництва, містобудування та архітектури;
- виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Реалізуючи свої права у відповідності до вимог закону, Інспекція державного архітектурно –будівельного контролю в Автономній Республіці Крим приймала участь у прийнятті державною приймальною комісією в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта - реконструкцію спального корпусу № 7 ДТП „Коктебель” Національної спілки письменників України, та представник Інспекції підписав відповідний акт від 02 червня 2008 року без зауважень (а.с. 88 –92 том 2).
Дозвіл на виконання будівельних робіт, як свідчать матеріали справи, товариству з обмеженою відповідальністю „Камелія - кафа” був виданий Інспекцією державного архітектурно –будівельного контролю міста Феодосії 07 вересня 2007 року (а.с. 87 том 1).
З матеріалів справи, а саме –з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців вбачається, що на даний час Інспекція державного архітектурно –будівельного контролю в Автономній Республіці Крим знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності за рішенням уповноваженого органу від 08 вересня 2011 року (а.с. 31 том 1).
Дії Інспекції державного архітектурно –будівельного контролю в Автономній Республіці Крим по погодженню акта державної приймальної комісії та дозвіл на виконання будівельних робіт ніким не оскаржувались, що свідчить про безпідставність звернення заступника прокурора міста Феодосії до суду в інтересах цього органу.
У відповідності до Положення "Про Державний комітет України по земельних ресурсах", затвердженого Указом Президента України від 13 травня 1996 року № 340/96, Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим є структурною одиницею Державного комітету України по земельних ресурсах.
Пунктом 3 наведеного Положення передбачено, що основними завданнями Держкомзему є: координація проведення земельної реформи, спрямованої на роздержавлення і приватизацію земель, сприяння паюванню земель, переданих у колективну власність, створення умов для рівноправного розвитку різних форм власності на землю; здійснення державного контролю за використанням і охороною земельних ресурсів; ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель, проведення землеустрою; розроблення і реалізація державних і регіональних програм, пов'язаних з регулюванням земельних відносин, раціональним використанням та охороною земель, відновленням родючості ґрунтів, визначення механізму та етапів їх запровадження.
Згідно з пунктом 1 Положення "Про Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим", затвердженого постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 25 травня 2010 року № 200, цей орган має аналогічні завдання у межах територіальної одиниці, на яку розповсюджуються його повноваження.
З наведених нормативних документів вбачається, що правом розпорядження земельними ресурсами вказаний орган не наділений, тобто у Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим відсутні цивільні права або інтереси, які стосуються права розпорядження спірною земельною ділянкою.
Аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 26 січня 2012 року у справі № 5002-1/1343-2011.
Як вбачається з матеріалів справи, відділом Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної республіки Крим була проведена перевірка по дотриманню вимог земельного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю „Камелія - Кафа” при використанні земельної ділянки, розташованої за адресою: місто Феодосія, смт. Коктебель, вул. Леніна, 110 (а.с. 79-80 том 1).
За результатами проведеної перевірки встановлено, що земельна ділянка передана в суборенду товариству з обмеженою відповідальністю „Камелія - Кафа” на підставі договору суборенди землі, який пройшов державну реєстрацію 14 серпня 2007 року за № 0701900065 для обслуговування будівель та споруд, наданих йому в оренду відповідно до договору № 1087 від 10 квітня 2006 року. Межі земельної ділянки не порушені, на ділянці знаходиться 4-х поверхова будівля спального корпусу та тимчасовий об’єкт торгівлі - майданчик літнього кафе.
Таким чином, в ході проведеної перевірки порушеннь відповідачем –товариством з обмеженою відповідальністю „Камелія - Кафа” вимог земельного законодавства встановлено не було.
Що стосується пред’явлення заступником прокурора міста Феодосії позову в інтересах Міжнаціональної спілки письменників Криму, колегія суддів зазначає, що згідно зі Статутом Міжнаціональної спілки письменників Криму Спілка є творчою спілкою - суб’єктом творчої діяльності, добровільною, незалежною організацією, яка об’єднує професійних письменників, творчість яких має художню та культурну значимість (а.с. 108 том 1).
Відповідно до Статуту Міжнаціональна спілка письменників Криму є самостійним суб’єктом господарювання, який вправі бути позивачем у справах (розділ 7 Статуту).
Оскільки діюче процесуальне законодавство не наділяє прокурора правом звертатися до господарського суду за захистом інтересів громадських організацій, якою є Міжнаціональна спілка письменників Криму, звернення заступника прокурора міста Феодосії до суду в інтересах господарюючого суб’єкта є безпідставним.
Невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення норм матеріального права дає підстави суду апеляційної інстанції для задоволення апеляційних скарг Національної спілки письменників України та товариства з обмеженою відповідальністю "Камелія - Кафа", скасування рішення в частині задоволення позовних вимог та відмови у позові.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Національної спілки письменників України та товариства з обмеженою відповідальністю "Камелія - Кафа" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 грудня 2011 року у справі № 5002-23/4625-2011 в частині задоволення позовних вимог скасувати.
Прийняти нове рішення у вказаній частині.
В позові відмовити.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді І.В. Євдокімов
О.Л. Котлярова
Розсилка:
прокуратура міста Феодосії (вул. Українська, 5, місто Феодосія, 98100; прокуратура міста Севастополя, вул. Л. Павліченко, 1 місто Севастополь, 99011)
Міжнаціональна спілка письменників Криму (вул. Горького, 7, місто Сімферополь,95000)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Камелія-Кафа" (вул. Горького, 50, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим (вул. Крейзера, 6,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)
Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, місто Сімферополь,95038)
Національна спілка письменників України (вул. Банкова, 2, місто Київ 24,01024)
Коктебельська селищна рада (пров. Висотний, 1, смт. Коктебель, місто Феодосія,98186)