Справа №1-48 2007р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2007 року Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого Яковець Н.В.
при секретарі Фаринник Г.В.
за участю прокурора Лобура В.П.
захисника ОСОБА_1
представника потерпілого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Заліщики кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. АДРЕСА_1, та мешканця м. АДРЕСА_2, українця, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, судимого вироком Заліщицького районного суду Тернопільської області від 30.12.1998 року за ст. ст.81 ч.3, 46 ч.1, КК України (1960 року) до 3-х років позбавлення волі; вироком Заліщицького районного суду від 20.08.2003 року за ч.3 ст. 185, ст. ст.75, 76 КК України (2001 року) умовно на 3 роки; вироком Заліщицького районного суду від 23.04.2004 року за ч.3 ст185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. 11.09.2006 року з місць позбавлення волі звільненого умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців 29 днів,
за ч.2 ст.289 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3, будучи судимим 23 квітня 2004 року вироком Заліщицького районного суду за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі та 11 вересня 2006 року, звільнившись з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців 29 днів, повторно, 15 березня 2007 року приблизно 1 години ночі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, підійшов до автомобіля ВАЗ - 21013, що належить потерпілому ОСОБА_4, а на даний час перебуває по дорученню в користуванні ОСОБА_2, який знаходився на вулиці С. Бандери, 74, що в м. Заліщики біля господарства ОСОБА_2, шляхом вільного доступу через незачинені двері проник в середину даного автомобіля, виштовхав його на вулицю, де механічним
2
способом з'єднавши дроти замка запалення запустив двигун та незаконно заволодів даним автомобілем, поїхавши в м. Коломия, Івано - Франківської області, заподіявши потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 8233 гривні 42 копійки.
Підсудній ОСОБА_3 свою винність у скоєному злочині визнав частково і суду пояснив, що він дійсно взяв транспортний засіб ВАЗ 21013, яким користується ОСОБА_2, шляхом виштовхання автомобіля з господарства на дорогу і механічним способом, з'єднавши дроти замка запалення, запустив двигун і поїхав в м. Коломия до сина. Приїхавши в м. Коломия, він заклав даний автомобіль своєму знайомому Роману, позичивши в нього 200 доларів США. Дане заволодіння та використання автомобіля він не вважає незаконним, оскільки він мав домовленість з ОСОБА_2
Винність підсудного ОСОБА_3 у незаконному заволодінні транспортним засобом, повторно, доведена здобутими по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, із показів ОСОБА_3, які були дані ним в якості підозрюваного та обвинуваченого (а.с. 34-37, 80-83) на досудовому слідстві вбачається, що він, переслідуючи мету поїхати до сина в м. Коломия, не маючи дозволу від ОСОБА_2, заволодів його транспортним засобом, а саме 15 березня 2007 року в нічний час він проник до автомобіля, відіпхав його від господарства, завів та поїхав в м. Коломия.
Як показав допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, ОСОБА_3 добровільно, без будь-якого чинення на нього тиску давав покази в ході досудового слідства про те, що саме він незаконно заволодів транспортним засобом ОСОБА_2 Усі покази, які ОСОБА_3 давав в ході досудового слідства, ОСОБА_5 були викладеннні в протоколах допиту підозрюваного та обвинуваченого, в тому числі у протоколі допиту піозрюванорго ОСОБА_3 покази писав власноручно.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2, показав, що з підсудним ОСОБА_3 вони перебувають в родинних стосунках, і що підсудний неодноразово просив його, щоб він відвіз його в м. Коломия до сина, однак в ОСОБА_2 не було часу відвезти підсудного до сина і він пообіцяв ОСОБА_3, що відвезе його, але конкретної дати не повідомив. Дозволу на користування його автомобілем ОСОБА_3 він ніколи не давав.
Із показів свідка ОСОБА_6 суду відомо, що в березні місяці в нічний час, коли він їхав в місті Заліщиках по вул. С. Бандери, він бачив знайомого на ім'я Радж, котрий знаходився в машині "ВАЗ-21013".
Крім того вина підсудного ОСОБА_3 також стверджується протоколом відтворення обстановки та обставин події, з якого вбачається, що ОСОБА_3 в деталях розказав та показав яким чином він незаконно заволодів транспортним засобом ОСОБА_2 (а.с. 71-73).
Суд вважає таким, що не відповідає дійсності, матеріалам справи та доказам здобутим в судовому засіданні твердження підсудного ОСОБА_3 про відсутність в нього наміру щодо незаконного заволодіння транспортним засобом. Показання підсудного в цій частині суд оцінює критично і вважає їх
3
неправдивими та даними з метою уникнення підсудного відповідальності.
Поряд з цим, суд не приймає до уваги покази ОСОБА_3, які дані ним в судовому засіданні в частині законності заволодіння транспортним засобом, ще і тому, що він, ідучи в нічний час 15 березня 2007 року в гості до ОСОБА_2, мав реальну можливість запитати в нього дозволу на користування автомобілем, але цього не зробив і в подальшому близько 1 години ночі, щоб не привернути уваги, відіпхав автомобіль від господарства, завів його та поїхав в місто Коломия. Вказані обставини заволодіння транспортним засобом повністю узгоджуються та відповідають матеріалам кримінальної справи, підтверджуються показами ОСОБА_3 на досудовому слідстві, показами ОСОБА_2 в судовому засіданні, відтворенням обставин та обстановки скоєного злочину.
А тому суд вважає, що органи досудового слідства правильно кваліфікували дії підсудного ОСОБА_3 за ст.289 ч.2 КК України, так як він вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом повторно. Все це знайшло своє повне підтвердження у судовому засіданні матеріалами кримінальної справи, показами самого підсудного, показами потерпілого та свідків.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а саме те, що скоєний злочин є тяжким, злочин він скоїв у стані алкогольного спяніння.
Разом з тим, суд враховує і обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_3, зокрема, те що тяжких наслідків від злочину не наступило, особу підсудного, а саме те, що в нього на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей та хвора мати, що він за станом здоров'я є хворим.
А тому приходить до переконання, що міру покарання підсудному слід призначити за санкцією ст.289 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України нижче від найнижчої межі, а саме у вигляді 2 років 6 місяців та на підставі ст.71 ч.1, 4, ст.81 КК України слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Заліщицького районного суду від 23.04.2004 року, призначивши остаточне покарання ОСОБА_3 у вигляді 3 років позбавлення волі.
Керуючись ст. ст. 322-324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
Визнати винним ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ст.289 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України та обрати йому покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 ч.1, 4 КК Ураїни до обраної міри покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Заліщицького районного суду від 23.04.2004 року.
Остаточне покарання ОСОБА_3 призначити у вигляді З років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_3
4
залишити попередню - тримання під вартою і строк відбування міри покарання рахувати з 16 березня 2007 року.
Цивільний позов задоволити. Стягнути із засудженого ОСОБА_3 70 грн. 62 коп. в користь УМВС України в Тернопільській обл.-НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, код 24524727 УДК в Тернопільській області, МФО 838012 р/р 35221003000215.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Тернопільської області на протязі 15 діб, а засудженим на протязі 15 діб з дня вручення йому копії вироку, через Заліщицький районний суд.