Справа №33-114/12Головуючий у І інстанції Хрипун С. В.
Категорія138Доповідач у 2 інстанціїЛітвінов
29.02.2012
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2012 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду Київської області Літвінов Є.В.
за участю:
правопорушника –Анахатуняна В.П.
адвоката –ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 січня 2012 року,–
В С Т А Н О В И В :
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 січня 2012 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Київської області, громадянин України, працюючий водієм «Поул Траст», проживаючий за адресою : АДРЕСА_1,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Відповідно до зазначеної постанови, 10.12.2011 року о 23 годині 25 хвилин ОСОБА_2, на автодорозі М 18 525 км + 400 м Харків –Сімферополь – Алушта –Ялта, керував автомобілем Вольво FH 12, державний номерний знак НОМЕР_1, в стані наркотичного сп»яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду від 10.12.2011 року, чим порушив п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вважає постанову незаконною та необґрунтованою, винесеною без дотримання вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, повного і об»єктивного з»ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з Законом.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Наказу МВС України № 77 від 26.02.2009 року «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», оскільки в ньому маються розбіжності в часі складання зазначеного протоколу, а саме, в графі «протокол складено»зазначено 01 година 00 хвилин, а в описовій частині протоколу зазначено 23 година 25 хвилин.
Крім того, зазначає, що висновок щодо результатів медичного огляду не відповідає вимогам «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», оскільки в ньому відсутні: точний час направлення на огляд, що є порушенням п. 5 затвердженої Додатком № 3 до вказаної Інструкції форми; ким оглянута особа, а саме, ім»я, по-батькові лікаря, що є порушення п. 8 затвердженої Додатком № 3 до вказаної Інструкції форми; повна назва закладу охорони здоров»я, де проводився огляд, що є порушення п. 9 затвердженої Додатком № 3 до вказаної Інструкції форми; відсутня печатка лікувально-профілактичного закладу Міністерства охорони здоров»я України.
Тому просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі у зв»язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши правопорушника ОСОБА_2, який підтримав свою апеляційну скаргу, пояснив, що наркотичні засоби не вживає, що працівники ДАІ вимагали від нього 300 гривень за згорівшу лампочку в автомобілі, що він поїхав до лікарні на своєму автомобілі за рулем, підписав протокол про адміністративне правопорушення та висновок медичного огляду під тиском працівників ДАІ; адвоката ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_2, пояснив, що останнього було затримано за згорівшу лампочку позаду автомобіля, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп»яніння не відповідає дійсності, оскільки він складений лікарем –хірургом, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи за наступного.
Згідно із вимогами ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об"єктивне дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов"язаний з"ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з"ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, у КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній справі. У них, зокрема, необхідно викласти всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, і обґрунтувати наявність складу правопорушення та його кваліфікацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи. В ньому повинні бути вказані не лише час, місце вчинення правопорушення, його суть, а й обставини вчинення правопорушення, а також наведені докази на обґрунтування наявності складу правопорушення та його юридичної кваліфікації. Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, документами тощо.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АК1 № 292733 він не відповідає вказаній нормі Закону, зокрема в описовій його частині зазначено, що ОСОБА_2 вчинив правопорушення 10.12.2011 року в 23 години 23 хвилини, а датований вказаний протокол 10.12.2011 року 01 година 00 хвилин, тобто складений він раніше часу вчиненого правопорушення.
Крім того, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння не відповідає Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння, затвердженої наказом МВС, МОЗ від 09.09.2099 року № 400/666, зареєстрованої і Міністерстві юстиції 06.10.2009 року № 931/16947, зокрема висновок не містить ким оглянута особа, а саме ім»я, по-батькові лікаря, повної назви закладу охорони здоров»я, де проводився огляд, печатки лікувально-профілактичного закладу Міністерства охорони здоров»я України.
Окрім того, сам висновок щодо результатів медичного огляду складений в порушення вимог п. 3.7 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння, який передбачає, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов»язкове, а також в порушення вимог п. 3.16 даної Інструкції, згідно з яким висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду. Відповідно до п. 3.22 вказаної Інструкції висновоки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп»яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що під час провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 допущені порушення, які не уможливлюють визнання протоколу АК1 № 292733 та висновку щодо результатів огляду з метою виявлення стану сп»яніння належними, допустимими й достатніми доказами для встановлення його винності у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а інші будь-які докази на основі яких у визначеному законом порядку можна встановити його винність, викликають сумніви.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суддя районного суду не дотримався вимог вказаних норм закону, оскільки не з’ясував обставини, які зобов’язаний був дослідити, не звернув уваги на порушення, допущені в ході провадження по справі, належно не вмотивував своє рішення, і прийшов до помилкового висновку про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи вище викладене і доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 у сукупності, а також приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності винності правопорушника слід тлумачити на його користь, приходжу до висновку, що при апеляційному розгляді справи не доведено, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, постанова судді Києво-Святошинського районного суду скасуванню, а провадження по справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд, –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 січня 2012 року щодо ОСОБА_2 –скасувати, закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Є.В.Літвінов