2-1317/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2011 р.                                                                                                      м. Селидове     

Селидівський міський суд Донецької області у складі   

- головуючого судді Моцного О.С.,   

- при секретарі Відоновій О.О.,

- за участю позивача ОСОБА_1,

- відповідача ОСОБА_2,

- представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-   

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом в якому вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув її чоловік ОСОБА_6 Смерть чоловіка настала в наслідок порушення правил безпеки при проведенні робіт з підвищеною небезпекою, а саме, при демонтажу дев’ятиповерхового недобудованого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Чоловік працював по найму у ОСОБА_5 По даному факту ІНФОРМАЦІЯ_1 була порушена кримінальна справа за ст. 272 ч.2 КК України. В зв’язку з загибеллю чоловіка та його похованням позивачкою були понесені витрати у розмірі 4 700 грн. З яких відповідачем сплачені 2 000 грн. Крім того вважає, що їй завдано моральних страждань, які полягають у тому, що вона втратила годувальника, сама не працює по стану здоров’я. Після поховання чоловіка вона перенесла стрес, та після смерті чоловіка і до теперішнього часу проходить курс лікування у кардіолога та невропатолога. Крім, того разом з позивачкою також проживає її та померлого чоловіка донька з 5-місячною дитиною, яка є матір’ю-одиначкою та потребувала допомоги загиблого батька. На підставі викладеного просила стягнути з відповідача  на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 2700 грн., моральну шкоду 50 000 грн., на правову допомогу 350 грн.  

В судовому засіданні позивач повністю підтримала свої позовні вимоги та просила задовольнити позов.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Зазначив, що ним, як фізичною особою-підприємцем був найнятий у якості робітника ОСОБА_6 для виконання робіт з демонтажу недобудованого дев'ятиповерхового будинку. 02 червня 2011 року при виконанні зазначених робіт трапився обвал балконної плити, де знаходився ОСОБА_6, який при падінні був смертельно травмований. За результатами розгляду кримінальної справи Селидівський міський суд Донецької області встановив, що своїми діями, які виразилися в порушенні Правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, особою, зобов'язаною їх дотримуватися, що призвело до загибелі людини, він скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 172 та ч. 1,2 ст. 272 КК України. Однак, у відповідності до ЗУ «Про амністію»від 08.07.2011 р. Постановою суду від 25.08.2011 р. він був звільнений від кримінального покарання, передбаченого ч. 1 ст. 172, ч. 1, ч. 2 ст. 272 КК України. На поховання загиблого ОСОБА_5 надав позивачці грошові кошти у розмірі 2 000 грн.

Він неодноразово пропонував ОСОБА_1 надати ще певну суму грошових коштів на відшкодування витрат, зумовлених похованням, однак позивач категорично відмовлялась, обґрунтовуючи таку відмову тим, що буде стягувати через суд кошти в тій сумі, яка на її думку повинна бути стягнена. На підставі викладеного просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог стосовно стягнення матеріальної, моральної шкоди та витрат на правову допомогу у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснили, що позивач зазначає, що у зв'язку з загибеллю чоловіка та його похованням нею були витрачені матеріальні кошти всього на суму 4 700 гривень. До цієї суми позивач включила витрати на: ритуальні послуги, рушники, панахиду, поховання, квіти, вартість придбаного квитка для проїзду матері померлого, одяг трупа у морзі, зберігання трупа в морзі, вартість таксі для батюшки, продукти харчування на поминки, продукти на панахиду, поминальний обід. У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 було відшкодовано 2 000 грн., позивач просить суд стягнути суму матеріальної шкоди у розмірі 2 700  гривень. Вважали, що така позовна вимога не може бути судом задоволена оскільки.

Відповідно до ст. 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Виходячи зі ст. 1 ЗУ «Про поховання та похоронну справу»від 10.07.2003 р. № 1102-ІУ до обов'язкових витрат на поховання відносяться витрати на: організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих; надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності. При цьому, до ритуальних послуг відносять послуги, пов'язані з організацією поховання та облаштуванням місця поховання.

Стягненню підлягають тільки ті витрати, які були витрачені позивачем на поховання, а саме на: ритуальні послуги, рушник, панахиду, поховання, квіти, одяг трупа у морзі, зберігання трупа в морзі, вартість таксі для батюшки. Загальна вартість таких витрат, як вказує на це позивач у своєму позові, складає 3 493 гривні. До цього переліку витрат не входять витрати на: поминальний обід, вартість придбаного квитка для проїзду матері померлого, продукти харчування на поминки, продукти на панахиду, так як вони не відносяться до витрат на поховання. Вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди у розмірі 2 700 гривень не можуть бути задоволені. Вважають позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди недоведеними. Просили відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу позивач є дружиною ОСОБА_6 Згідно довідки від 08.06.2011 р. виданої УПФУ в м. Селидове ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а/з 170 від 03.06.2011 р.)

Відповідно до ст. 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Виходячи зі ст. 1 ЗУ «Про поховання та похоронну справу»від 10.07.2003 р. № 1102-ІУ до обов'язкових витрат на поховання відносяться витрати на: організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих; надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності. При цьому, до ритуальних послуг відносять послуги, пов'язані з організацією поховання та облаштуванням місця поховання.

Суд вважає, що підлягають стягненню лише витрати на ритуальні послуги в розмірі 2362 грн., рушники –120 грн., панахида –35 грн., поховання –416 грн., одягання трупу в морзі –200 грн., зберігання трупу в морзі –200 грн., а всього 1333 грн. (з урахуванням сплачених 2000 грн.)

Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її  вини, крім  випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно постановою Селидівського міського суду Донецької області від 25 серпня 2011 року ОСОБА_5 (відповідач по справі) визнав свою провину у вчиненні злочину передбаченого  ст. 272 ч.2 КК України, але був звільнений від кримінальної відповідальності у зв’язку з застосуванням ЗУ «Про амністію в 2011 році», тому факт і обставини порушення Правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, особою, зобов’язаною їх виконувати, що призвело до загибелі людини, не підлягають доказуванню.

Частина 4 ст.61 ЦПК України передбачає, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду  з підстав, чи мали місце ці дії та вчинені вони цією особою.

Частиною  2 ст. 1168 ЦК України, передбачено, що моральна шкода, спричинена смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам, дітям, а також особам,  які проживали з ним однією сім'єю.

При стягненні і визначенні суми моральної шкоди з відповідача згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 зі змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди», суд  визначає її залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат і з урахуванням інших обставин, при цьому  виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

У відповідності до ст.61 ЦПК України. кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивачка не надала доказів моральних страждань, оскільки сама по собі смерть чоловіка є моральними стражданнями.

Суд вважає, що смертю чоловіка позивача, їй була спричинена моральна шкода, яка повинна бути відшкодована відповідачем.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, ступеня вини відповідача, матеріальний стан відповідача, стан його здоров’я, наявність захворювань.

Керуючись ст.ст. 1166,1167, 1168, 1201 ЦК України, ст.ст. 212-215, 218 ЦПК України, суд, -  

ВИРІШИВ:

           Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

           Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1333 (одна тисяча триста тридцять три) грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 (п’ятдесят тисяч) грн., та в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 350 (триста п’ятдесят) грн. Загальна сума, що підлягає стягненню 51 683 (п’ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят три) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня  проголошення повного рішення суду.

Суддя