Судове рішення #21224545

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Справа  №  2-2767/2011 р.                                                                              Головуючий 1 інст.- Чайка І.В.

22ц/2090/595/2012 р.                                                                                                 Суддя-доповідач-Піддубний Р.М.

Категорія: «договірні правовідносини»

                                                                

                                                                           

                                                        УХВАЛА

                     ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                                        

11 січня  2011 року.                                                                                                             м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

                                      головуючого судді: Піддубного Р.М.,  

                                        суддів:  Швецової Л.А., Даниленка В.М.,

                                     при секретарі: Колісник Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2011  року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

                                                                      встановила:

У вересні 2011 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»(ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»звернулось до суду з позовом,  в обґрунтування якого зазначило, що 22 серпня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав кредит в сумі 49 500 доларів США,  а відповідачка зобов'язувалась повернути банку цю суму у строк до 22 серпня 2014 року відповідно до графіку  погашення кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом. З метою забезпечення належного виконання  ОСОБА_4 своїх зобов’язань за вказаним договором,  22 серпня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого остання зобов’язалась відповідати у повному обсязі за виконання ОСОБА_4 своїх зобов’язань за кредитним договором.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 взятих на себе  зобов'язань щодо своєчасного погашення кредиту та сплати процентів належним чином не виконала, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів виниклу станом на 01 вересня 2011 року заборгованість, яка складається із: 27 347, 91 дол. США заборгованості за кредитом, 2 111,31 дол. США процентів за користування кредитом, 161 959 грн. 73 коп. пені, а всього стягнути 396 749 грн. 72 коп., а також 1820 грн. судових витрат.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2011  року позов задоволено. Ухвалено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за укладеним 22 серпня 2007 року договором кредиту в сумі  396 749 грн. 72 коп., а також 1820 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Банк»Фінанси та Кредит»відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із доведеності факту порушення відповідачкою ОСОБА_4 взятих на себе за кредитним договором зобов’язань, наслідками чого є стягнення в солідарному порядку з боржника та поручителя ОСОБА_3 виниклої у зв’язку з цим заборгованості за кредитом, процентами за користування ним, а також передбаченої кредитним договором пені за час прострочення виконання грошового зобов’язання.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 22 серпня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит в сумі 49 500 доларів США та зобов'язалась повернути цю суму у строк до 22 серпня 2014 року відповідно до графіку  погашення кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону. Нормами ст. ст. 610 - 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають передбачені законом або договором наслідки.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою та порукою. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Пунктом 6.1 Кредитного договору сторони передбачили, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом, Позичальник сплачує Кредитору пеню у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Крім того, з метою забезпечення своєчасного і повного виконання ОСОБА_4  взятих на себе зобов'язань за кредитним договором,  22 серпня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до якого остання зобов’язалась відповідати у повному обсязі за виконання ОСОБА_4 своїх зобов’язань за договором кредиту.

Відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Оскільки судовим розглядом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 взятих на себе за Кредитним договором зобов’язань щодо своєчасного повернення грошових коштів та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконала, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»про стягнення в солідарному порядку з боржника та поручителя виниклої станом на 01 вересня 2011 року заборгованості, яка складається із: 27 347, 91 дол. США заборгованості за кредитом, 2 111,31 дол. США процентів за користування кредитом, 161 959 грн. 73 коп. пені, а всього за офіційним курсом НБУ 396 749 грн. 72 коп.

Належних та допустимих доказів на підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором відповідачами не надано, а лист керівника філії  ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» начальнику УДАІ УМВСУ в Харківській області, відповідно до якого філія не заперечує проти зняття з обліку автомобіля «Тойота Прадо», на придбання якого надавався кредит, сам по собі не свідчить про погашення кредиту та про відсутність заборгованості за кредитним договором.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

         ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.


Головуючий

Судді






Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація