У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Шалаути Г.І.,
суддів: Перегінець Л.В.,Мелінишин Г.П.,
секретарів Сурмачевської У.С., Балагури М.О,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Підвисоцької сільської Ради та ОСОБА_2 про визнання недійсним Державного акту про право приватної власності на земельну ділянку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Снятинського районного суду від 28 листопада 2011 року, з участю сторін: апелянта ОСОБА_1, її представника ОСОБА_3, відповідачів: голови Підвисоцької сільради – Юрійчука Д.І., ОСОБА_2, його представника - ОСОБА_5,
в с т а н о в и л а:
18.07.2011року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Підвисоцької сільської ради ,ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю Позов мотивувала тим ,що їй та відповідачу на праві спільної сумісної власності подружжя належав житловий будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1, за яким було закріплено 0.57га земельної ділянки,з яких 0.25га для обслуговування житлового будинку та 0.32га для ведення особистого селянського господарства ,також в їх користуванні було ще 0,32га землі,не закріпленої за господарством. 06 жовтня 2009 року Снятинським районним судом було затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в справі про стягнення заборгованості по аліментах на утримання дітей ,до неї перейшла у власність належна відповідачу ? будинку,вона разом з дітьми стали співвласниками всього будинку.
_______________________________________________________________________________
Справа № 2/0914/648/2011 Головуючий у 1 інстанції Собко В.М.
Провадження№22ц/0990/245/2012 Доповідач Шалаута Г.І
Категорія 45
2
Рішенням сесії Підвисоцької сільської ради від 06.08.2010року їй передано у приватну власність земельну ділянку площею 0.25га для обслуговування будинку, а земельну ділянку площею 0,6473га для ведення особистого селянського господарства передано відповідачу Рішенням сесії Підвисоцької сільської ради від 09.09.2009 року ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою для проведення приватизації 0.6473га землі для ведення особистого селянського господарства. Це рішення вона оскаржила в порядку КАС України до суду, і, незважаючи на те що рішення ще не набрало законної сили (апеляційна скарга перебуває на розгляді Львівського апеляційного адміністративного суду)сільська рада 12.12.2010року прийняла нове рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів про право власності відповідача на спірну земельну ділянку, а 20 грудня 2010 року відповідачу був виданий державний акт,який вона вважає таким,що виданий з порушенням закону та її прав ,просила визнати його недійсним.
Рішенням Снятинського районного суду від 28.11.2011року в позові їй відмовлено.
На дане рішення суду ОСОБА_10 подала апеляційну скаргу ,в якій посилається на неповне дослідження судом обставин справи,не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи (не узгоджено межі із землекористувачами - суміжниками ОСОБА_7, ОСОБА_3 та з нею ,заїзд до приватизованої земельної ділянки відповідача проходить через її подвір?я, а не по землях сільської ради ,як зазначено у схемі земельної ділянки). Вона вважає, що ,оскільки заїзд проходить по її подвір?ю, порушуються її права,як власника будинку та землекористувача. Просила рішення суду першої інстанції скасувати,постановити нове,яким визнати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,6473га в для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_2 20.12.2010 року недійсним.
В судовому засіданні апелянт та її представник доводи апеляційної скарги підтримали. ОСОБА_1 пояснила, що оскільки вона стала власником всього будинковолодіння, то їй з дітьми сільська рада повинна була передати у власність не лише 0.25га для обслуговування будинку, але й земельну ділянку площею 0,57га для ведення особистого селянського господарства, яка була закріплена за господарством ,хоча не заперечила, що спірною земельною ділянкою не користується з 2007року та що з письмовою заявою про передачу їй цієї земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства до сільської ради не зверталася. Також пояснила,що їй стали відомі нові обставини,зокрема те,що за день перед винесенням
3
рішення судом першої інстанції ,без її відома ,Підвисоцька сільська рада прийняла .нове рішення від 27.11.2011року про вилучення у неї ,із наданої їй у власність присадибної земельної ділянки 80 м-2 ( шириною 2м та довжиною 40м ) для влаштування заїзду до переданої у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення селянського господарства.Вважає.що це рішення суттєво порушує її права про яке їй не було раніше відомо. Просить апеляційну скаргу задовольнити.
Представник відповідача-Голова Підвисоцької сільської ради доводів апелянта не визнав,пояснив,що спірна земельна ділянка була надана в користування ОСОБА_2 у 1991році, ще до одруження його з ОСОБА_1, у 2009році він подав заяву до сільської ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації ,в якій зазначив ,що бажає приватизувати земельну ділянку 0.64 га,для ведення особистого селянського господарства ,таке рішення було йому надано 09.09.2009року і воно не суперечить закону. Оскільки ОСОБА_1 стала власником будинковолодіння по АДРЕСА_1, то їй було передана у власність відповідно до закону земельна ділянка для обслуговування будинку площею 0,25га. Не заперечує,що при подачі такої заяви ОСОБА_1, їй буде надана земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства.
Відповідач ОСОБА_2 пояснив,що ОСОБА_1 не користувалася спірною земельною ділянкою давно ,він користовувся нею з 1991 року ,ще до одруження з ОСОБА_1,для будівництва будинку рішенням Підвисоцької сільської ради від 07.03.1991року йому було виділено всього 0,08га,хоча територія для обслуговування будинку займає площу 0,25га, яка передана у власність позивачці ,по її заяві. Пояснив, що він подав заяву до сільської ради про приватизацію земельної ділянки площею 0.64га для ведення особистого селянського господарства у квітні 2009 року,сільською Радою було прийнято рішення від 09.09.2009 року про надання йому дозволу на виготовлення технічної документації на приватизацію. Вважає,що рішення видано законно, просив апеляцію відхилити.
Представник відповідача ОСОБА_9 доводів апелянта не визнав, пояснив, що підставою для видачі Державного акту ОСОБА_2 послужило не рішення від 09.09.2009року, яке оскаржила апелянтка, а рішення Підвисоцької сільської ради від №15-2/2010 від 12 грудня 2010 року про затвердження технічної документації з землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею 0.64гадля ведення особистого селянського господарства та передачу цієї земельної ділянки у власність а
4
ОСОБА_2, на підставі якого виготовлено державний акт, якого вона не оскаржувала і яке є чинним. Вважає,що права апелянта видачею цього державного акта не порушено,доказів на підтвердження такого ОСОБА_1. суду не надала, а рішення сільської ради про вилучення у неї частини подвір?я для заїзду на земельну ділянку ОСОБА_2. вона може оскаржити окремо. Просив апеляційну скаргу відхилити.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення апелянта,його представника,які просять апеляційну скаргу задоволити, відповідачів ,які просять апеляційну скаргу відхилити, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Колегією суддів встановлено ,що відповідачу рішенням №18 Підвисоцької сільської ради від 07.03.1991року було виділено земельну ділянку площею 0,08га під будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1, фактична площа земельної ділянки для обслуговуваня житлового будинку становить 0.25га,чого не заперечували сторони, з 1991року ОСОБА_2 зі згоди сільської ради користувався також земельною ділянкою площею 0.64 га для ведення особистого селянського господарства,цією земельною ділянкою користувалася після одруження з ОСОБА_2. і ОСОБА_1 до 2007 року, про що підтвердила в суді. Доказів про те, що їй чинилися перешкоди в користуванні спірною земельною ділянкою з боку ОСОБА_2. з 2007року апелянтка суду не надала,та не зверталася до суду з позовом про усунення таких перешкод. З наданої Підвисоцькою сільською радою ксерокопії заяви ОСОБА_2 вбачається,що він 27.04.2009року звернувся до сільської ради із заявою про надання йому дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів,які посвідчують право на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0.65гапо АДРЕСА_1. Рішенням Підвисоцької сільської ради від 09.09.2009року такий дозвіл ОСОБА_2 надано. Це рішення ОСОБА_1 оскаржила в адміністративному порядку до суду.
Із ксерокопії заяви ОСОБА_1 до Підвисоцької сільської ради від 24.03.2010року встановлено, що вона, з підстав набуття нею права власності на весь будинок по АДРЕСА_1 звернулася із заявою про передачу їй всієї земельної ділянки, що рахується за господарством у приватну власність ,із двох заяв від 26.07.2010року вбачається,що вона в заявах зазначила,що бажає приватизувати 0,25га землі біля належного їй будинку. Рішенням Підвисоцької сільської ради від 06.08.2010року № 5-30/2010 року (а.с.62) ОСОБА_1, передано у приватну власність 0,25га землі для обслуговування житлового будинку
5
Рішенням Підвисоцької сільської ради від №15-2/2010 від 12.12.2010року затверджено технічну документацію з приватизації земельної площею0.6473га ОСОБА_2 для ведення
особистого селянського господарства,на підставі якого ОСОБА_2 був виданий Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку. Цього рішення апелянт не оскаржувала.
Відповідно до змісту ст.12 ЗК України до повноважень місцевих рад в галузі земельних відносин віднесено надання фізичним та юридичним особам земельних ділянок в користування та у власність.,надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою для оформлення документів на приватизацію земельних ділянок та інші.
Ст.119 ЗК передбачено право громадян,які добросовісно, безперервно користуються земельними ділянками понад 15 років, але не мають документів про право на них, вправі звернутися до місцевої ради з клопотанням про передачу цих земельних ділянок їм у власність .
Ст.118 ЗК України визначено,що громадини,зацікавлені у передачі їм земельної ділянки ,яка перебуває у їх користуванні для ведення особистого селянського господарства,подають до органу місцевого самоврядування заяву,в якій вказують бажані розміри та зазначають мету призначення використання земельної ділянки. В місячний строк по такій заяві відповідною місцевою радою повинно бути прийняте відповідне рішення. Відмова в задоволенні заяви може бути оскаржена судовому порядку.
Відповідно до змісту ст.120 ЗК передбачено, що у випадку переходу до особи права власності на житловий будинок, до неї переходить право користування чи право власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок для його обслуговування.
Ст.15 ЦПК визначено, що суди розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів,що виникають з цивільних, житлових, сімейних, земельних чи інших прав.
Судом встановлено,що розгляд заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про приватизацію земельних ділянок Підвисоцькою сільською радою проведено з дотриманням порядку, передбаченого ст.ст.12, 118, 119, 120 ЗК України, також не встановлено, що видачею державного акту ОСОБА_2 на право приватної власності на земельну ділянкою площею 0.6473га для ведення особистого селянського господарства, якою апелянт не користується з 2007 року порушено її права. Оскільки нею не представлено доказів про порушення таких прав з боку ОСОБА_2, також вона не оскаржувала до суду рішення Підвисоцької сільської ради
6
№15-2/2010 від 12.12.2010року про передачу ОСОБА_2 у приватну власність 0.6473га для ведення особистого селянського господарства.
Також, на думку колегії, Рішенням Підвисоцької сільської ради від 09.09.2009року, прийнятого в межах компетенції сільради, про надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації на приватизацію земельної ділянки згідно поданої ним заяви, не порушено прав апелянта, хоча воно і не набрало законної сили та перебуває на розгляді у Львівському апеляційному адміністративному суді.
Щодо посилання апелянта на нову обставину - на рішення Підвисоцької сільської ради від 12.12.2011року, яким з її користування,як власника будинку, вилучено без її згоди, частину земельної ділянки для влаштування заїзду до земельної ділянки ОСОБА_2, то таке рішення вона вправі оскаржити окремо, оскільки його винесено після видачі державного акту Оскільки колегією суддів не встановлено, порушень норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного апелянтом рішення Калуського міскрайонного суду, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Снятинського районного суду від 28 листопада 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів у касаційному порядку.
Головуючий Г.І. Шалаута
Судді: Г.П. Мелінишин
Л.В. Перегінець