РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Шалаути Г.І..
суддів: Горблянського Я.Д.,Бойчука І.В.
секретаря : Сурмачевської У.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Кредитної спілки "Станіславська" до ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верховинського районного суду від 12 січня 2012 року з участю: апелянта ОСОБА_1 , представника Кредитної Спілки "Станіславська" – ОСОБА_3
в с т а н о в и л а:
Рішенням Верховинського районного суду від 12 січня 2012 року задоволено позов Кредитної спілки "Станіславська " та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та його поручителя -ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки "Станіславська" 65452.63грн. 63 коп.заборгованості по кредиту та відсотках за користування кредитом ,а також стягнуто 774.53 грн.судових витрат .
Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_1подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду є незаконним і підлягає скасуванню з наступних підстав.
Апелянт вважає,що судом неповно з»ясовано обставини справи ,допущено порушення норм процесуального та матеріального права .Так,зазначає апелянт ,суд не взяв до уваги той факт, що КС "Станіславська згідно умов договору п.7.3.2 мала припинити дію договору кредиту у випадку припинення ним сплати кредиту та відсотків за користування кредитом, а саме з 19.07.2010 року,тому вважає неправомірним нарахування процентів за користування кредитом за період з19.07.2010 року по 28.09.2011 року ,також вважає ,що кредитна спілка регулює відносини,які стосуються саме розпорядження майном,що є об»єктом права спільної
_________________________________________________________________________________
Справа № 2/0903/458/2011 Головуючий у 1 інстанції – Атаманюк Р.І.
Провадження № 22ц/0990/440/2012 Доповідач – ШалаутаГ.І..
Категорія 27
сумісної власності подружжя,регулюють відносини,які стосуються саме розпорядження майном,що є у спільній сумісній власності подружжяповинна була його повідомити письмово про застосування підвищеної ставки відсотків ,чого не було вчинено, також суд не взяв до уваги ,що оригіналу договору позивачем не було йому надано,тобто не дотримано письмової форми договору,а тому його слід було визнати нікчемним згідно п.2ст.1055 ЦК України.
Також апелянт вважає,що судом не залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи його дружину,оскільки позика на 29000 грн.виходить за межі дрідної побутової ,то на укладення угоди потрібна була згода дружини( порушено вимоги - ст.65СК України).
Крім того,апелянт зазначає,що судом не перевірено правильність проведеного КС ?Станіславська? розрахунку заборгованості, не оглянуто прихідні касові книги КС Станіславська» ,що призвело до неправильного висновку суду про те ,що ним сплачено лише 2806.21грн боргу ,фактично ним сплачено 5656.21грн.,а тому основний борг мав би бути зменшений на цю суму мав становити 23334.79грн. ,а не 26184.79грн,як зазначив суд в рішенні (а.с.12)
Апелянт просив скасувати рішення Верховинського районного суду,постановити нове,яким визнати кредитний договір №1481 від 23.09.2008 року недійсним у зв»язку з недотриманням позивачем умов,необхідних для укладення таких договорів, зобов’язати сторін повернути одна одній все ,що ними було одержано на виконання цього правочину.
В судовому засіданні апелянт доводи апеляційної скарги підтримав
Представник відповідача апеляційної скарги не визнав,заперечення мотивував тим, що стягнення з апелянта та його поручителя кредитної заборгованості та відсотків відповідає нормам чинного законодавстваУкраїни,що апелянт був ознайомлений з умовами кредитного договору та що його підпис на бланку договору,який зберігається у КС ?Станіславська? підтверджує про дотримання письмової форми угоди ,а тому твердження апелянта про нікчемність угоди є його видумкою ,також важає необґрунтованими і інші доводи апеляційної скарги :про відсутність згоди дружини на укладення договору кредиту,про неправильність розрахунку та інші.Представник відповідача пояснив,що , 2806.21грн,про які зазначив апелянт ,як суму сплачену ним ,але не зараховані кредитною спілкою до сплати ним основного боргу,не відповідають дійсності,так як цю суму зараховано до сплати відсотків по кредиту,вважає,що кредитною спілкою правильно проведено розрахунок основного боргу та заборгованості по несплаті відсотків апелянта ,крім того йому було запропоновано мирову угоду про сплату боргу та відсотків за вказаний період зі сплатою лише 30%відсотків,однак ОСОБА_1не погодився ,бажав ,щоб йому відкинули період з 19.07.2010 року по 28.09.2011 року,на що спілка не погодилася,оскільки договором не передбачено припинення нарахування відсотків з часу несплати позичальником боргу та відсотків .а зазначено ,що це є право кредитної спілки .
Просить апеляційну скаргу відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача,апелянта,який підтримує апеляційну скаргу,представника відповідача,який заперечує проти доводів апелянта,дослідивши письмові докази справи,колегія суддів приходить до висновку,що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення в частині вимог про визнання нікчемним нарахування додаткових відсотків з 25.02.2009 року ,виходячи з наступного.
Зі змісту кредитного договору (а.с.2-4) видно,що підняття відсоткової ставки до 60% внаслідок порушення графіку сплати основного боргу та відсотків, хоча і було обумовлено кредитним договором ,як право кредитодавця ,однак такі дії ,за внутрішнім переконанням колегії суддів ,не є законними та справедливими. Адже,згідно зі змістом.частин 2 і 3ст.1056-1 ЦК України,яка діє з 10.01.2009 року, встановлений договором розмір процентів (в даному випадку30%)не може бути збільшений банком чи іншою фінансовою установою в односторонньому порядку ,а умова договору щодо права банку чи іншої фінансової установи змінювати розмір процентної ставки в односторонньому порядку ,є нікчемною .
Виходячи із зазначеного,кредитна спілка ,не повідомивши письмово ні позичальника ,ні поручителя,про нарахування нею відсотків за додаткової відсоткової ставки-60%,про яку нічого не було зазначено в договорі поруки від 23 вересня 2008 року (а.с.6)не вправі була нараховувати кредитну заборгованість ОСОБА_1 та його поручителя ОСОБА_2за вказаною додатковою ставкою.
Оскільки кредитний договір №1481 від 23 вересня 2008року є нікчемним лише в частині відповідальності по сплаті відсотків за додатковою ставкою ,то зобов»язання апелянта та його поручителя за кредитним договором щодо погашення заборгованості по кредиту та відсотків в розмірі 30% підлягають виконанню.
Інші доводи апелянта не є обгрунтованими ,а тому на думку колегії суддів,їх слід відхилити .
Приймаючи до уваги викладене,колегія суддів знаходить підстави для скасовування рішення першої інстанції та ухвалення нового про стягнення з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. в солідарному порядку в користь КС»Станіславська» 45889грн.23коп.заборгованості по кредиту та відсотками ,з розрахунку ставки відсотків 30%.
Ст.1054ЦК Українивизначено,що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа(кредитодавець)зобов»язується надатигрошові кошти(кредит)позичальникові у розмірах та на умовах,встановлених договором,а позичальник зобов»язуєтьсяповернути кредит та сплатити проценти.
Ст.1055 ЦКУкраїни визначено,що кредитний договір укладається в письмовій формі.
Недотримання письмової форми є підставою для визнання кредитного договору нікчемним.
Частинами 2і3 ст.1056-1ЦК України передбачено,що банк чи інша фінансова установа не вправі в односторонньому порядку змінювати розмір процентної ставки,така умова є нікчемною.
Виходячи з роз»ясень п.25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання судової практики при вирішенні спорів,що виникають з кредитних правовідносин» за 2011 рік «…положення ст.65 СК України застосовується до правовідносин щодо розпорядження майном,що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, і не стосуються права одного з подружжя на отримання кредиту,оскільки кредитний договір,є правочином щодо отримання у власність грошових коштів і не створює обов»язків для другого з подружжя,а лише для позичальника,як сторони договору.
З ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід стягнути в користь КС»Станіславська»судові витрати.458грн.89коп. судових витрат.
На підставі ст.ст1.054,ч.2 і 3ст.1056-1ЦК,України,керуючись стст.ст. 218; 307; 309; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково .
Рішення Верховинського районного суду від 12 січня 2012 року скасувати.
Позов Кредитної спілки "Станіславська" до ОСОБА_1 ,ОСОБА_1 ОСОБА_4, про стягнення в солідарному порядку кредитної заборгованості задовольнити.частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 ,в солідарному порядку на користь Кредитної спілки "Станіславська»" із зарахуванням на р/р 2650601543054, МФО 336688, код 255983352 в Івано-Франківській філії»Укрексімбанку» 45889(сорок п»ять тисяч вісімсот вісімдесять дев»ять) грн .23 коп.заборговансті по сплаті кредиту та відсотків за кредитним договором №1481 від 23 09. 2008 року .
Стягнути з ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки "Станіславська"458грн.89коп. судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча Г.І.Шалаута
Судді: Я.Д.Горблянський
І.В.Бойчук
й