Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 лютого 2012р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: ШалаутиГ.І.,
суддів: Горблянського Я.Д., Меленко О.Є,
секретаря Сурмачевської У.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом, ОСОБА_1 до Голинської сільської ради, третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2 про узаконення самочинного будівництва та визнання права власності на самочинне будівництво за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Калуського міськрайонного суду від 01 липня 2010 року, з участю апелянта ОСОБА_3, позивачки ОСОБА_1., її представника ОСОБА_4,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 15.06.2010року звернулася з позовом до Голинської сільської ради, третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2 про узаконення самочинного будівництва та визнання права власності на самочинне будівництво Позовні вимоги мотивувала тим, що у 1987році нею був придбаний будинок АДРЕСА_1 площею 32м-2, на початку 2006 року за кошти її мами -ОСОБА_2 вона самочинно розпочала реконструкцію будинку та будівництво господарських будівель, отримала дозвіл на реконструкцію від Голинської сільської ради, зверталася в Калуський відділ в справах архітектури та містобудування з приводу узаконення самочинного будівництва, але їй було відмовлено, а тому вона звернулася до суду.
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 01.07.2010року позов її задоволено та визнано за нею право власності на самочинне будівництво,що знаходиться в АДРЕСА_1 і згідно техпаспорта складається з прибудови, літера"А"сараю, літера "Д" криниці, №2, воріт №3, огорожі №4 загальною інвентаризаційною вартістю 83555грн. ________________________________________________________________________________
Справа № 2/0908/1409//2010 Головуючий у 1 інстанції - Витвицький. В.В
Провадження 22ц/0990/387/2012 Суддя-доповідач – Шалаута Г.І.
Категорія 6
На дане рішення ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, з мотивів його незаконності та необґрунтованості, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи (в рішенні зазначено, що самочинне будівництво проведено за кошти матері позивачки ОСОБА_2, без будь-яких доказів на підтвердження такого, також зазначено, що вона зверталася у відділ держархбуд контролю, але їй відмовлено, хоча на підтвердження цієї обставини теж немає жодного документу, що рішенням Голинської сільської ради від 2010року їй надано дозвіл на проведення реконструкції та добудови до старого будинку, насправді таке рішення Голинська сільська рада виносила у 2006році, яке він додає. Апелянт вважає порушеними свої права, так як будинок було придбано та реконструйовано в шлюбі за спільні кошти його та ОСОБА_1, як подружжя, оскільки в шлюбі вони перебували з 24.08.1974 по15.01.2009роки, однак його суд не залучив до участі в розгляді справи, та не застосував закон, який підлягає застосуванню. Апелянт вважає, що суд порушив норму матеріального права, не застосував закон, який регулює спірні відносини - Правила державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених Наказом Держкомітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995року №56, зареєстровані у Мінюсті,19.01.1996року №31/1056 (в даний час втратили чинність.) з яких випливає, що спір про узаконення самовільного будівництва судом може розглядатися за наявності спору між особою та органами місцевого самоврядування з приводу відмови в задоволенні заяви про узаконення самочинного будівництва. Апелянт вважає, що оскільки такий спір відсутній, то суд безпідставно прийняв до розгляду справу. В даний час ці питання врегульовано Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства, що регулює самочинне будівництво" від 23.12.2011року. п.10 прямо зазначає, якщо позов про узаконення самочинного будівництва подано до суду без попереднього звернення до уповноваженого державного органу, така справа,я кщо провадження у ній відкрито, підлягає закриттю.
Просить апеляційну скаргу задоволити, рішення Калуського міськрайонного суду від 01 липня 2010 року скасувати, а справу провадженням закрити.
В судовому засіданні апелянт апеляційну скаргу підтримав ,просив її задоволити.
Позивачка та її представник доводів апеляційної скарги не визнали, надали ксерокопії документів, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції та доказів поважності причин їх не подання суду першої інстанції, колегії не довели.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, позивачку, її представника, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в шлюбі з 24.08.1974 по 09.08.2008роки, чого не заперечують сторони, згідно рішення Голинської сільської ради від 26.жовтня 2006 року №88 ОСОБА_1 надано дозвіл на реконструкцію житлового будинку в АДРЕСА_1, така реконструкція та добудова приміщень до старого житлового будинку проводилася протягом 2006-2008 року, про що підтвердила позивачка, надавши до апеляційної інстанції копії різних накладних про придбання будівельних матеріалів. Зазначеним вище рішенням Голинської сільської ради ОСОБА_1 зобов?язано виготовити проектно-кошторисну документацію на реконструкцію та одержати дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт в інспекції держархбудконтролю, однак в цій частині рішення сільської ради ОСОБА_1 не виконала, доказів про відмову їй інспекцією держархбудконтролю у наданні такого дозволу суду не надала, також не надала суду першої інстанції жодного доказу про те,що реконструкція проведена за рахунок коштів матері – ОСОБА_2, а тому висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 відмовлено інспекцією держархбудконтролю у наданні дозволу на проведення реконструкції та що реконструкція та добудови проведено за рахунок коштів матері позивачки - ОСОБА_2 є надуманими, оскільки суд визнав встановленими ці факти без достатніх підстав, не маючи будь-яких доказів на їх підтвердження. Також суд, постановляючи рішення порушив норму матеріального права - не застосував закон, який регулює спірні відносини: Правила державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених Наказом Держкомітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995року №56, зареєстровані у Мінюсті України 19.01.1996року №31/1056, чинні на час розгляду справи судом першої інстанції, з яких випливає, що суд вправі прийняти до розгляду позов про узаконення самовільного будівництва за наявності спору між фізичною особою та органом місцевого самоврядування про відмову в оформленні права власності на об'єкт нерухомого майна (п.5.1Правил).
Колегією з'ясовано, що спору між позивачкою та Голинською сільською радою не було, проте вона не отримала дозволу від відповідної інспекції держархбудконтролю на проведення реконструкції та добудови ,оскільки туди не зверталася ( відмова про звернення відсутня). Крім того позивачка не втратила можливості звернутися за таким дозволом в даний час.
Відповідно до вимог ст. 301 Закону України "Про планування і забудову територій" в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначається Кабінетом Міністрів України від 22.09.2004року №1243, яким визначено основні умови та механізм прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів.
Згідно ч.1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту. Особа, яка здійснила чи здійснює самочинне будівництво нерухомого майна,не набуває права власності на нього.
Відповідно до ст.26 Закону України "Про основи містобудування" спори з питань містобудування вирішуються радами в межа з їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.
Згідно змісту ст.15ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання, або оспорювання.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво повинно мати місце при наявності даних про те,що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, яка підлягає застосуванню, прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Крім того, суд допустив порушення норм процесуального права - не залучив до участі в розгляді справи ОСОБА_3, чим порушив принцип диспозитивності, закріплений ст.11ЦПК України.
Ст.213 ЦПК України містить в собі поняття законності та обґрунтованості рішення суду. Зі змісту цієї статті випливає, що законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обгрунтованим є рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з?ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За таких обставин,ухвалене у справі рішення слід скасувати,як незаконне,та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Розподіл судових витрат колегія суддів вирішує у відповідності до ст.88ЦПК України.
На підставі ч.1, 2ст.376 ЦК України, ст. 301 Закону України "Про планування і забудову територій", Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених Наказом Держкомітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995року №56, зареєстрованих у Мінюсті України 19.01.1996року №31/1056, керуючись ст.ст.11, 15, 213, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Калуського міськрайонного суду від 01 липня 2010 року скасувати. Постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 до Голинської сільської ради,третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2 про узаконення самочинного будівництва та визнання права власності на самочинне будівництво відмовити
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 417грн.77коп. державного мита.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий Г.І. Шалаута
Судді: Я.Д. Горблянський
О.Є. Меленко
Згідно з оригіналом
Суддя: Г.І. Шалаута