СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2012 року Справа № 5002-21/4088-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Євдокімова І.В.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, довіреність № 431 від 03.02.12, Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління";
відповідача: не з'явився, Масандрівська селищна рада;
відповідача: не з'явився, відкрите акціонерне товариство "Управління готелів";
розглянувши апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 01 грудня 2011 року у справі № 5002-21/4088-2011
за позовом Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" (вул. Горького, 30, місто Ялта, 98600)
до Масандрівської селищної ради (вул. Стаханівська, 21, смт. Масандра, 98650)
відкритого акціонерного товариства "Управління готелів" (Відрадне, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98654)
про визнання незаконним та скасування підпункту пункту рішення та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Кримське республіканське підприємство „Протизсувне управління” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Масандрівської селищної ради, відкритого акціонерного товариства „Управління готелів” про визнання незаконним та скасування підпункту 1.6 пункту 1 рішення 35-ої сесії 4-го скликання Масандрівської селищної ради від 2 березня 2006 року № 24 в частині передачі відкритому акціонерному товариству „Управління готелів” в оренду строком на 50 років земельної ділянки № 2 (кадастровий №0111948100:02:001:0209) площею 0,5556 га для облаштування та обслуговування пляжної зони за адресою: смт. Відрадне, вул. Моріса Тореза, 5-а та визнання недійсним договору оренди вказаної земельної ділянки від 07 квітня 2006 року, укладеного між Масандрівською селищною радою та відкритим акціонерним товариством „Управління готелів”.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 грудня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кримське республіканське підприємство „Протизсувне управління” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 грудня 2011 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним зсуванням обставин, що мають значення для справи.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, поза увагою місцевого господарського суд залишилось те, що на підставі оспорюваних рішення та договору відповідачем було передано в оренду не земельну ділянку, а берегоукріплюючі споруди, які входять до складу пускового комплексу № 8 протизсувних споруд на ділянці від мису Флори до мису Монтодор, що були побудовані на замовлення Кримського протизсуваного управління, та за актом № 42 приймання споруд державною комісією прийняті ним до експлуатації.
Апеляційна скарга прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий –суддя Антонова І.В., судді Євдокімов І.В., Котлярова О.Л.
У судове засідання, призначене на 14 лютого 2012 року, представник відповідачів - Масандрівської селищної ради та відкритого акціонерного товариства "Управління готелів" не з'явилися, про час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили.
Оскільки явка в судове засідання представників - це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Рішенням 35-ої сесії 4-го скликання Масандрівської селищної ради № 24 від 22 березня 2006 року „Про затвердження проектів землеустрою та передання у власність та оренду юридичним та фізичній особі земельних ділянок з земель, що знаходяться у віданні Масандрівської селищної ради” затверджено проекти землеустрою по відведенню земельних ділянок та передано,зокрема, відкритому акціонерному товариству „Управління готелів” в оренду строком на 50 років земельні ділянки загальною площею 12,1997 га, в тому числі:
- ділянку № 1 (кадастровий № 0111948100:03:001:0215) площею 11,6441 га з земель підприємства, що повністю належать іноземним інвестиціям (рядок 11 шифр 92 форми 6-зем), в тому числі по угіддям: 11,6441 га –забудовані землі, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі, в тому числі кемпінгів, будинків для відпочинку або проведення відпусток, в тому числі рекреаційного призначення (графи 34,55,57,80 форми 6-зем), для будівництва та обслуговування пансіонату за адресою: смт. Восход;
- ділянку № 2 (кадастровий № 0111948100:02:001:0209) площею 0,5556 га з земель підприємства, що повністю належать іноземним інвестиціям (рядок 11 шифр 92 форми 6-зем), у тому числі по угіддям: 0,5556 га –забудовані землі, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі, в тому числі кемпінгів, будинків для відпочинку або проведення відпусток, в тому числі рекреаційного призначення (графи 34,55,57,80 форми 6-зем), для облаштування та обслуговування пляжної зони за адресою: смт. Відрадне, вул. Моріса Тореза, 5-а (а.с. 14).
На виконання вказаного рішення 07 квітня 2006 року між Масандрівською селищною радою та відкритим акціонерним товариством „Управління готелів” укладено договір оренди земельної ділянки (а.с. 15-19).
Відповідно до пункту 2 договору орендодавець надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 0,5556 га за адресою: смт. Відрадне, вул. Моріса Тореза, 5-А, кадастровий № 0111948100:02:001:0209.
Згідно з пунктом 3.1 договір укладено строком на 50 років.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що орендна плата встановлюється орендодавцем в сумі 49803,98 грн. та вноситься орендарем щомісяця.
Відповідно до пункту 5.1 договору земельна ділянка надається в оренду для облаштування та обслуговування пляжної зони.
Вказаний договір оренди пройшов державну реєстрацію 19 травня 2006 року.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2008 року у справі № 2-6/8606-2008, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 вересня 2011 рокута постановою Вищого господарського суду України від 21 листопада 2011 року, за відкритим акціонерним товариством «Управление гостиниц»визнано право власності на наступні об’єкти нерухомого майна пансіонату «Санкт-Петербург», розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, смт. Відрадне, вул. Моріса Тореза,5 «а»: нежитлові будівлі: прохідна-медпункт літ. А площею 37,1 кв.м; туалет літ. Б площею 11,2 кв.м; навіс літ. В площею 118,4 кв.м; навіс літ. Г площею 110,9 кв.м; навіс літ. Д площею 61 кв.м; навіс літ. Е площею 122 кв.м; літнє кафе літ. Ж площею 26,5 кв.м; споруди на ділянці: підпірну стіну завдовжки 97,15 кв.м, яка складається зі споруд № 2 та № 4; підпірну стіну завдовжки 23,63 кв.м, яка складається зі споруди № 7; бетонну огорожу завдовжки 24,6 кв. м., яка складається зі споруди № 1; бетонну огорожу завдовжки 70,92 кв. м., яка складається зі споруди № 5; набережну з мощенням площею 2572,50 кв. м., яка складається зі споруди № I; спортивний майданчик з огорожею площею 580,7 кв. м, який складається зі споруди № II (а.с. 65-73 том 1).
Стверджуючи, що при передачі відкритому акціонерному товариству «Управління готелів»спірної земельної ділянки Масандрівська селищна рада незаконно розпорядилася берегоукріплювальними спорудами, які закріплені за позивачем, Кримське протизсувне управління звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Кримського республіканського підприємства „Протизсувне управління” з огляду на наступне.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України „Про оренду землі”, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.
Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та у їхніх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами.
Повноваження щодо вирішення питань регулювання земельних відносин відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” віднесено до міських рад.
Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла на момент прийняття оспорюваного рішення) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Порядок передачі земельних ділянок в оренду передбачений статтею 124 Земельного кодексу України.
Так, відповідно до вказаної правової норми (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною 6 статті 123 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки. .
Як вбачається з матеріалів справи, проект землеустрою з відведення спірної земельної сіянки, розроблений відкритим акціонерним товариством „Управління готелів”, погоджений усіма органами, пройшов державну землевпорядну експертизу щодо відповідності вимогам законодавства.
Крім того, у довідці про склад земельних угідь № 1577-2/10-25, виданою Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів 18 лютого 2005 року, яка є невід'ємною частиною проекту, зазначено, що спірна земельна ділянка за статистичною звітністю Державного комітету України по земельних ресурсах «Облік землі»(форма 6-зем) знаходиться на обліку: рядок 11 (шифр 92) «Підприємства, що повністю належать іноземним інвестиціям»; за видами земельних угідь –графи 34, 55, 57, 80: «забудовані землі», у тому числі «землі для відпочинку та інші відкриті землі», у тому числі «землі, призначені для проведення відпусток», у тому числі «землі, що знаходяться у користуванні або власності інших юридичних та фізичних осіб –рекреаційного призначення».
З аналізу наведених правових норм та обставин справи вбачається, що при затвердженні проекту відведення спірної земельної ділянки та наданні її в оренду відкритому акціонерному товариству „Управління готелів” Масандрівська селищна рада діяла у межах наданих повноважень та з дотриманням вимог чинного земельного законодавства.
Що стосується твердження Кримського республіканського підприємства „Протизсувне управління” про те, що Масандрівська селищна рада при прийнятті оспорюваного рішення розпорядилася майном, що перебуває в його господарському віданні, оскільки саме воно було замовником будівництва берегоукріплювальних споруд від буни № 17 до буни № 19 згідно з актом № 42 від 1976 року приймання будівлі (споруди) берегоукріплювальних споруд на ділянці від мису Філорі до мису Монтодор, пусковий комплекс № 8 довжиною 158 метрів берегової полоси (від буни № 17 о буни № 19), колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до акту № 42 від 1976 року, на який посилається позивач, забудовником яких вказано Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління», були виконані роботи з будівництва буни № 17, буни № 19, підпірних стін (а.с. 20-21).
Проведення будівництва інших споруд, як то штучних хвильогасних пляжів вказаним актом не підтверджується.
Натомість, згідно з актами робочої комісії про прийняття закінченого будівництвом реконструкції пляжеутримуючих споруд від 30 грудня 1985 року та 30 серпня 1986 року замовником (забудовником) –Управлінням з будівництва захисних споруд Ленінграда від повені були закінчені будівництвом та прийняті до експлуатації пляжеутримуючі споруди, а саме –буни та пляжний матеріал на території санаторія «Південнобережний», земельна ділянка під якими в подальшому була передана у постійне користування Управління з будівництва захисних споруд Ленінграда від повені (пансіонат «Ленінградський будівельник») (а.с. 50-53).
Довідкою до акту про прийняття до експлуатації робочою комісією закінченого будівництвом об’єкту від 30 грудня 1985 року вказано найменування пускового об’єкту –пансіонат «Ленінградський будівельник»м. Ялта; реконструкція пляжеутримуючих споруд в санаторії «Південнобережний»(а.с. 54).
Зазначене свідчить про правильність висновку суду першої інстанції про знаходження зазначених споруд у цілісному майновому комплексі пансіонату.
Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради народних депутатів Кримської області № 730 від 28 грудня 1990 року «Про закріплення землі та видачі державного акту на право користування землею Управлінню з будівництва споруд захисту Ленінграду від повенів «Ленморзахист»(пансіонат «Ленінградський будівельник») з земель міста Ялти»земельна ділянка площею 13,88 га вилучена у землекористувача - санаторія «Південнобережний»та передана у постійне користування Управління «Ленморзахист»Ленміськвиконкому під будівництво пансіонату «Ленінградський будівельник»на 1000 місць з передачею на баланс усіх лікувальних та підсобних приміщень; затверджений технічний звіт з виготовлення державного акту на право користування землею, яким передбачена загальна площа у межах плану 14,75 га, з них: землі санаторію «Південнобережний»- 13,88 га, міських земель –0,87 га, за землекористувачем закріплено 14,75 га; виданий державний акт на право користування землею Управлінню «Ленморзахист»під будівництво пансіонату «Ленінградський будівельник»(а.с. 91 том 1).
На виконання вказаного рішення у 1991 році спірна земельна ділянка була надана у постійне користування Управлінню з будівництва споруд захисту Ленінграду від повенів «Ленморзахист»для будівництва пансіонату «Ленінградський будівельник», що підтверджується Державним актом на право користування землею серії Б № 014966 (а.с. 92-94 том 1).
Відповідно до протоколу між Фондом державного майна України та Міністерством майнових відносин Російської Федерації про визнання прав власності Російської Федерації на майновий комплекс пансіонату «Санкт-Петербург»на виконання статті 4 Угоди між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання прав та регулюванні відносин власності від 15.01.1993 р. Фонд державного майна України та Міністерство майнових відносин Російської Федерації розглянули надані у відповідності із взаємно узгодженим Переліком документи про визнання права власності Російської Федерації на майновий комплекс пансіонату «Санкт-Петербург»та погодились з тим, що власністю Російської Федерації є майновий комплекс пансіонату «Санкт-Петербург»(а.с. 55 том 1).
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Комітету з управління міським майном «Про використання майна пансіонату «Санкт-Петербург»(м. Ялта, Україна) від 26 січня 2004 року № 65-р за Санкт-Петербурзьким державним унітарним підприємством «Управління готелів»було закріплено на праві господарського відання майно пансіонату «Санкт-Петербург», що є державною власністю Санкт-Петербургу згідно з додаткаим 1, 2, 3, 4. У додатку 2 до Розпорядження вказані берегоукріплювальні споруди (а.с. 58-59 том 1).
Постановою Уряду Санкт-Петербургу № 304 від 02 березня 2004 року «Про реорганізацію Санкт-Петербурзького державного унітарного підприємства «Управління готелів»та Управління з будівництва споруд захисту Ленінграду від повені»Санкт-Петербурзьке державне унітарне підприємство «Управління готелів»було реорганізовано шляхом приєднання до нього Управління з будівництва споруд захисту Ленінграду від повені (а.с. 60 том 1).
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Комітету по управлінню міським майном № 279-р від 13 травня 2004 року затверджено Статут відкритого акціонерного товариства „Управління готелів”, відповідно до положень якого товариство утворене за результатами реорганізації шляхом перетворення Санкт –Петербурзького державного унітарного підприємства „Управління готелів” та є його правонаступником зі всіма зобов’язаннями по відношенню всіх його кредиторів та боржників (а.с. 76 том 1).
Ти же розпорядженням здійснена приватизація майна Санкт-Петербурзького державного унітарного підприємства «Управління готелів», що знаходиться у державній власності Санкт-Петербургу, шляхом перетворення підприємства у відкрите акціонерне товариство «Управління готелів»з переходом усіх прав до відкритого акціонерного товариства «Управління готелів».
Вказане свідчить про необґрунтованість позовних вимог позивача та відсутність підстав для їх задоволення.
Оскільки рішення суду прийнято при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства „Протизсувне управління” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 грудня 2011 року у справі № 5002-21/4088-2011 залишити без змін
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді І.В. Євдокімов
О.Л. Котлярова
Розсилка:
1. Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" (вул. Горького, 30, місто Ялта, 98600)
2. Масандрівська селищна рада (вул. Стаханівська, 21, смт. Масандра, 98650)
відкрите акціонерне товариство "Управління готелів" (Відрадне, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98654;Невский проспект, 28, БЦ Дом Зингер, 3 этаж, офис Терра Он, город Санкт - Петербург, Россия 191186)