донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.02.2012 р. справа №6/5009/6546/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівПриходько І. В.,
Ломовцева Н.В., Скакуна О. А.,
за участю
представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1. - за довіреністю;
від відповідача:не з’явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Максимівської сільської ради с.Максимівка Вільнянського району Запорізької області
на рішення господарського судуЗапорізької області
від30.11.2011р.
у справі№6/5009/6546/11 (суддя Місюра Л.С.)
за позовомвідкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»м.Запоріжжя в особі Вільнянського району електричних мереж м. Вільнянськ Запорізької області
до Максимівської сільської ради с.Максимівка Вільнянського району Запорізької області
простягнення 44 220,77 грн.
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Вільнянського району електричних мереж (далі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Максимівської сільської ради (далі –відповідач) про стягнення вартості електроенергії у розмірі 44 220,77 грн., не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996р. (далі –Правила).
Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.11.2011р. у справі №6/5009/6546/11 позовні вимог задоволені у повному обсязі з мотивів їх обґрунтованості та доведеності.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апеляційна скарга мотивована тим, що, оскільки на об’єкт, стосовно якого складений Акт №00006155 від 29.04.2011р. про порушення Правил, не укладався договір про постачання електричної енергії, то положення Правил та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 5 грудня 2001р. №1197 (далі –Методика) до даних правовідносин застосовуватись не можуть.
Крім того, скаржник зазначив, що позивачем не було надано належних доказів здійснення самовільного підключення до електромереж саме Максимівською сільською радою.
Також заявник апеляційної скарги вважає, що в Акті №00006155 від 29.04.2011р. про порушення Правил не вказані всі необхідні та достатні вихідні дані для обрахунку недоврахованої електроенергії або суми завданих збитків.
Позивач у судовому засіданні 21.02.2012р. та відзиві на апеляційну скаргу проти вимог скаржника заперечував, вважає рішення обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права.
Представник скаржника у судове засідання не з’явився, поважних причин неявки не сповістив, хоча був належним чином повідомлення про час та місце слухання справи.
Враховуючи те, що явка учасників процесу у судове засідання не була визнана обов'язковою та той факт, що в матеріалах справи є всі необхідні документи для розгляду спору по суті, приймаючи до уваги встановлені ст. 102 Господарського процесуального кодексу України строки розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами без участі представника заявника апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.
Як встановлено судом першої інстанції і підтверджено матеріалами справи, між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії № 179 від 27.02.2008р. (далі –Договір) з додатками, згідно з умовами якого, постачальник електричної енергії (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (р.1 Договору).
Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств. З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на момент виникнення спірних правовідносин сторони перебували у договірних відносинах.
29.04.2011р. представниками позивача проведено перевірку об’єкту «вуличне освітлення»відповідача за адресою: с. Уральське, вул. Гагаріна, за результатами якої представниками позивача складений Акт № №00006155 про порушення Правил (далі –Акт), який підписано трьома посадовими особами позивача: Кроль А. А., Безпальченко М. Г., Гвоздьовим А. В., і представником відповідача –голова сільради Байдукова О. М., без зауважень (копія - а.с. 18).
Згідно вказаного Акту встановлено, що відповідач порушив вимоги Правил, а саме: п.7.6 Правил «самовільне підключення без облікового вуличного освітлення в с.Уральське по вул. Гагаріна до мереж електропостачальника в РУ-0,4 кВт КТП-75/389 проводом перерізом 10мм2, алюмінієвий, відкрита проводка, напруга живлення 220 В»; засіб вимірювальної техніки №80913311 (дата повірки ІІ 2011р.); режим роботи, прилад обліку, перелік струмоприймачів споживача та їх потужність не зазначені.
На підставі зазначеного Акту на засіданні комісії позивача було визначено обсяг недоврахованої електричної енергії в обсязі 52 033кВт/год на суму 44 220,77грн., про що 12.05.2011 р. складено протокол №18 засідання комісії з розгляду Акту.
Про факт отримання відповідачем зазначеного протоколу та розрахункових документів на оплату свідчить підпис уповноваженої особи на протоколі №18 від 12.05.2011 р.
У зв’язку з несплатою відповідачем зазначеної суми, позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення вартості недорахованої електричної енергії у розмірі 44 220,77грн.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Як вже встановлено, сторонами укладений Договір на постачання електричної енергії.
Разом з тим, згідно Розділу 1 Договору, точки продажу електричної енергії визначаються сторонами додатком № 2 «Точки продажу електричної енергії».З додатку № 1 до Договору вбачається, що об’єкт «вуличне освітлення»та будь-які інші об’єкти за адресою: с. Уральське, вул. Гагаріна не зазначено як точка продажу за Договором (копія - а.с.17).
Зазначене підтверджено сторонами у судових засіданнях та письмових поясненнях.
Доводи скаржника щодо неправомірності застосування Правил та Методики для визначення обсягу та вартості електричної енергії колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Згідно із п. 1.3 Правил, статтею 26 Закону України «Про електроенергетику», що кореспондується із положеннями п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Зі змісту пункту 1.1 Методики (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, ш,о даний нормативно-правовий акт встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил.
Пунктом 2.6 Методики прямо встановлено порядок визначення обсягу та вартості самовільно спожитої електричної енергії в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 Методики, та за умови відсутності у такого споживача договору про постачання електричної енергії.
Враховуючи вищенаведені вимоги Правил і Методики, позивач цілком мотивовано застосував положення вказаних нормативно-правових актів для визначення обсягу та обрахування вартості електричної енергії, яку відповідач споживав за відсутності укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої, правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість (частина 2 статті 1213 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Оскільки судом встановлено, що сторони не перебувають між собою в договірних відносинах, місцевим господарським судом цілком правомірно застосовано при вирішенні спору положення зазначений статей Цивільного кодексу України.
Відповідно до п.6.41 Правил (в редакції, що діяла у спірний період), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Як вже встановлено і підтверджено матеріалами справи, спірний Акт підписано трьома уповноваженими представниками позивача та представником споживача без будь-яких зауважень.
Відповідно до ч. 5 п. 6.42 Правил відповідач мав право оскаржити рішення комісії протягом 10 днів з дня отримання ним протоколу комісії, проте своїм правом щодо оскарження рішення комісії про порушення Правил користування електричною енергією відповідач не скористався.
У судовому засіданні обох інстанцій позивачем надано пояснення, що нарахування не облікованої електроенергії було здійснено у зв’язку з тим, що відповідачем здійснено бездоговірне самовільне підключення без облікового вуличного освітлення до мереж енергопостачальника.
Відповідач заперечуючи проти факту самовільного підключення посилався на відсутність доказів здійснення саме ним самовільного підключення без облікового вуличного освітлення, а також на те, що в Акті не достатньо вихідних даних для здійснення нарахування вартості недоврахованої електроенергії.
Згідно з положенням п.6.40 Правил (в редакції, що діяла у спірний період) перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії та його вартості здійснюється відповідно до Методики за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням.
За приписами п. 2.1 Методики (в редакції, що діяла у спірний період) вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил та в разі виявлення, зокрема, такого порушення Правил як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.
Згідно із п. 6.41 Правил, в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Відповідно до положень 2.6 Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 цієї Методики, та за умови відсутності Договору, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення, розраховується за формулою Wдоб.с.п. = Pс.п. · tвик.с.п., де Pс.п. = I · Uном.фаз. · cosц (Pс.п. = 3 · I · Uном.фаз. · cosц), де I - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок, А; Uном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ; cosц –у разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки приймається рівним 0,9; tвик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./добу).
Зі змісту Акту вбачається, що у відповідності до вказаних норм позивачем вказано точку самовільного підключення - вуличне освітлення в с.Уральське по вул.Гагаріна до мереж електропостачальника в РУ-0,4 кВт КТП-75/389, засіб вимірювальної техніки (№80913311) і дату його повірки (ІІ-2011р.), а також достатні дані для розрахунку не облікованої електричної енергії: матеріал кабелю (алюміній), поперечна площа перерізу кабелю (10 мм2), номінальна фазна напруга (220 В).
Зазначеним спростовуються доводи апелянта щодо недостатності даних для обрахування вартості недоврахованої електроенергії.
Доводи скаржника щодо відсутності доказів здійснення саме ним самовільного підключення без облікового вуличного освітлення відхиляються колегією суддів, оскільки згідно положень статей 20, 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», саме органи місцевого самоврядування забезпечують організацію благоустрою населених пунктів, до яких, зокрема, відносяться засоби та обладнання зовнішнього освітлення. При цьому враховується той факт, що доказів того, що вказані елементи вуличного освітлення не знаходяться на балансі сільської ради відповідачем до матеріалів справи не надано.
Перевіривши розрахунок позивача вартості недоврахованої електроенергії по Акту №00006155, колегія суддів приходить до висновку, що він здійснений вірно у відповідності до норм Правил та Методики.
У порушення п. 6.43 Правил відповідач отриманий рахунок на оплату недоврахованої електричної енергії протягом 30 календарних днів від дня його отримання не оплатив і іншого ним не доведено.
У зв’язку з вищевикладеним судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги є обґрунтованими, доведені належним чином і підлягають задоволенню.
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Інших належних та допустимих доказів у підтвердження доводів скаржником надано не було.
Будь-яких порушень норм процесуального або матеріального законодавства з боку суду першої інстанції при розгляді ним справи не встановлено.
Отже, відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 30.11.2011р. у справі №6/5009/6546/11 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Максимівської сільської ради с.Максимівка Вільнянського району Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 30.11.2011р. у справі №6/5009/6546/11 залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 30.11.2011р. у справі №6/5009/6546/11 –без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий суддя І. В. Приходько
Судді Н.В.Ломовцева
О. А. Скакун
Надруковано: 5 прим.
1-позивачу
2-відповідачу
3-у справу
4-ГСДО
5-ДАГС