Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 травня 2008 року місто Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.
суддів Демянчук С.В., Григоренка М.П.
з участю секретаря судового засідання Колесової Л.В.
сторін, представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1і ОСОБА_2 на рішення Кузнецовського міського суду від 11 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1і ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної часткової власності на квартиру,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Кузнецовського міського суду від 11 квітня 2006 року ОСОБА_1. та ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної часткової власності на квартиру.
В поданій на це рішення апеляційній скарзі позивачки доводять, що трикімнатна квартира АДРЕСА_1, за яку зараз виник спір, була набута сторонами в результаті фактичного обміну однокімнатної АДРЕСА_2, яка належала відповідачу, та двокімнатної АДРЕСА_3, яка належала позивачці ОСОБА_1., на спірну трикімнатну. Проте ця угода була оформлена договорами купівлі-продажу, в яких набувачем трикімнатної квартири був зазначений відповідач. Насправді ж ніяких грошей за продаж квартир ніхто нікому не передавав.
Посилаючись на те, що спірна трикімнатна квартира сторонами була набута в результаті фактичного обміну для покращення житлових умов проживання сторін, у т. ч. сім*ї позивачки ОСОБА_2 і відповідача ОСОБА_3, які на той час проживали разом у зареєстрованому шлюбі, та їх малолітньої дочки, позивачі просили апеляційний суд рішення місцевого суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення їх позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалене місцевим судом рішення скасуванню з ухваленням у справі апеляційним судом нового рішення з таких підстав.
Відмовляючи позивачам у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що договір купівлі-продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_3, яку позивачка ОСОБА_1. 20 червня 1996 року продала відповідачу ОСОБА_3, був удаваною угодою, оскільки насправді між ОСОБА_1. і ОСОБА_3 був укладений договір дарування. Ставши одноособовим власником одно- та двокімнатної квартир, відповідач ОСОБА_3 шляхом відчуження їх третім особам набув від останніх спірну трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 у свою приватну, а не спільну власність, а тому підстав для задоволення позову ОСОБА_1. та ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільної часткової власності на цю квартиру немає.
Проте погодитися з такими висновками місцевого суду не можна, оскільки вони не відповідають матеріалам справи.
Згідно з ч. 2 ст. 58 ЦК України 1963 р., який був чинним на час укладення спірних угод, якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.
Аналогічні положення містить і ст. 235 чинного ЦК України.
Під підставами позову, які згідно зі ст. 31 ЦПК України може змінити лише позивач, слід розуміти відповідно до ст. 119 цього Кодексу обставини, якими обгрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може змінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.
В судовому засіданні суду першої інстанції сторони у справі визнали, що трикімнатна квартира АДРЕСА_1, за яку зараз виник спір, була набута ними в результаті фактичного обміну однокімнатної АДРЕСА_2, яка на праві приватної власності належала відповідачу, та двокімнатної АДРЕСА_3, яка на праві приватної власності належала позивачці ОСОБА_1., на спірну трикімнатну. Проте ця угода була оформлена ними декількома договорами купівлі-продажу, в результаті яких набувачем трикімнатної квартири в останньому договорі був зазначений один відповідач. Насправді ж гроші за продаж квартир за цими договорами ніколи не передавалися, в т. ч. при попередньому відчуженні позивачкою ОСОБА_1. належної їй двокімнатної квартири відповідачу ОСОБА_3 Як пояснили сторони, спірна трикімнатна квартира в результаті фактичного обміну ними була набута для покращення житлових умов проживання сторін у справі, в т.ч. сім*ї позивачки ОСОБА_2 і відповідача ОСОБА_3, які на той час проживали разом у зареєстрованому шлюбі, та їх малолітньої дочки (а. с. 56-58).
Відповідно до правил ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
З урахуванням викладеного у місцевого суду не було підстав робити висновок про те, що позивачка ОСОБА_1. свою двокімнатну квартиру подарувала відповідачу ОСОБА_3
Після набуття спірної трикімнатної квартири у ній зареєструвалися: відповідач ОСОБА_3, позивачка ОСОБА_2, їхня дочка ОСОБА_4, позивачка ОСОБА_1. та її дочка ОСОБА_5, що підтверджує пояснення сторін про їх спільний намір придбати трикімнатну квартиру для покращення житлових умов сторін (а. с. 6, 56-58).
Таким чином, спірна трикімнатна квартира була спільно придбана сторонами для власного проживання за рахунок відчуження житлових приміщень, які належали позивачці ОСОБА_1. та відповідачу ОСОБА_3, а тому відповідно до правил ст. 17 чинного на той час Закону України «Про власність» набуту трикімнатну квартиру, на думку колегії суддів, слід рахувати спільною частковою власністю позивачки ОСОБА_1. та відповідача ОСОБА_3
Оскільки ОСОБА_1. і ОСОБА_3 не домовилися про розмір своїх часток у праві спільної часткової власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, визначаючи їх розмір, апеляційний суд вважає за необхідне виходити зі вкладу кожного з них у придбання цієї квартири.
Через те, що позивачка ОСОБА_2 такого вкладу у набуття спірної трикімнатної квартири не вносила - її позовні вимоги як безпідставні задоволенню не підлягають.
Виходячи з того, що середньоринкова вартість однокімнатної квартири у м. Кузнецовську становить близько 122000 грн., двокімнатної - близько 181000 грн., вклад (затрати) позивачки ОСОБА_1. та відповідача ОСОБА_3 у (на) придбання спірної трикімнатної квартири буде становити відповідно 60% та 40%. Звідси частка кожного з них у спірній трикімнатній квартирі буде становити відповідно 60% у ОСОБА_1. та 40% ОСОБА_3
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. , ст.ст. 10, 60, 303, 307, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1і ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Кузнецовського міського суду від 11 квітня 2006 року скасувати.
Позов ОСОБА_1і ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної часткової власності на квартиру задовольнити частково.
Визнати заОСОБА_1 право власності на 60% трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Решту 40% цієї квартири залишити у власності ОСОБА_3.
ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної часткової власності на квартиру відмовити за його безпідставністю.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді: