УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді – Кравченка С.І.,
суддів – Худика М.П., Гладія С.В.,
за участю прокурора – Гуменюк Л.М,
захисника – ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 14 січня 2011 року про направлення для додаткового розслідування кримінальної справи щодо підсудних-
ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого: АДРЕСА_2, раніше не судимий
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимий
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,
в с т а н о в и л а:
Цією постановою кримінальна справа відносно підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 направлена Генеральному прокурору України для проведення додаткового розслідування.
Згідно з постановою суду, підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 органами досудового слідства обвинувачуються в тому, що будучи директором товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство» «Газтехсервіс» далі «Газтехсервіс» та начальником Регіонального виробничого управління «Київавтогаз» далі «Київавтогаз» відповідно, уклали між «Київавтогаз» та «Газтехсервіс» 45 договорів на проведення підготовки до щорічної метрологічної атестації комплексної автоматизованої системи (КАС) та колонок заправних на автомобільних газонаповнювальних компресорних станціях (АГНКС) РВУ «Київавтогаз», на загальну суму 1530878,36 грн. Після цього, виконавши вищевказані роботи силами працівників «Київавтогаз» ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з метою доведення злочинного наміру на заволодіння державними коштами до кінця, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи вищезазначені договори, склали 47 завідомо неправдивих актів про виконання робіт по підготовці до щорічної метрологічної атестації КАС та колонок заправних на АГНКС РВУ «Київавтогаз», загальною вартістю 1530878,36 грн, нібито працівниками «Газтехсервіс». Надалі ОСОБА_4, використовуючи підроблені акти про виконання вищезазначених робіт, на підставі платіжних доручень забезпечив незаконне перерахування грошових коштів у загальному розмірі 1530878,36 грн. на розрахунковий рахунок «Газтехсервіс», якими ОСОБА_4 заволодів разом з ОСОБА_5, розпорядившись ними на свій розсуд.
Повертаючи справу на додаткове розслідування, на підставі клопотання захисника підсудного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_2 суд в постанові зазначив, що підставою для прийняття такого рішення є неповнота та неправильність досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні. Так, згідно пред’явленого обвинувачення ОСОБА_4 забезпечив незаконне перерахування грошей в сумі 1530878,36 грн. на розрахунковий рахунок «Газтехсервіс», які в подальшому за домовленістю з ОСОБА_5 було знято в установі банку та використано на власні потреби. Проте, відповідно до акту КРУ «Газтехсервіс» було перераховано центрам стандартизації, метрології та сертифікації в 2003 році 12885,47 грн., в 2004 році 19868,63 грн., в 2005 році 18868,24 грн, в 2006 році 620,35 грн. Під час судового слідства ці протиріччя шляхом допиту свідків усунути не вдалось.
Крім цього, відповідно до акту ГоловКРУ з суми отриманої «Газтехсервіс» від «Київавтогаз» виплачувалась заробітна плата ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_12 (по трудовим угодам, а їх було 54), ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 на постійній основі, що підтверджується довідкою управління пенсійного фонду у Київській області (т. 21 а.с. 231) та сплачувались інші обов’язкові платежі.
Неконкретність пред’явленого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обвинувачення позбавляє суд дати їм правильну правову оцінку, оскільки з викладеного формулювання суд не може самостійно визначити межі пред’явленого обвинувачення виходячи з викладення обвинуваченням різних сум: коштами, якими мали намір ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заволодіти, незаконно, всупереч інтересам «Київавтогаз», уклавши вищезазначенні угоди; коштами, якими, на підставі підроблених актів, незаконно перерахували; коштами, які залишились після проведення законних виплат з незаконно перерахованих сум.
Дані вказівки суду були викладені в постанові суду від 24 серпня 2009 року про направлення справи для проведення додаткового розслідування і які були підтримані ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва від 21 жовтня 2009 року, але з незрозумілих причин проігноровані органами досудового слідства та зазначені суми інкримінуються підсудним, як ними викрадені.
Також в постанові суду зазначається, що відповідно до показів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 при проведенні робіт ними використовувалось обладнання та запасні частини, які їм надавали посадові особи «Газтехсервіс». Яке саме це було обладнання, його вартість, органами досудового слідства не встановлено, не встановлено також, вартість використання спеціальної вимірювальної установки при проведенні робіт, що належить «Газтехсервіс». Без використання даної установки проведення робіт було неможливим, що підтвердили в судовому засіданні свідки.
В апеляції та доповненнях до неї прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суддів. В обґрунтування апеляції прокурор, посилається на те, що постанова суду є необґрунтованою і підлягає скасуванню, вказані недоліки суд мав змогу усунути в ході судового слідства шляхом проведення додаткових допитів свідків, виклику й допиту нових свідків, спеціалістів, проведення додаткових ревізій, призначення експертиз, витребування документів, давання судових доручень згідно ст. 315-1 КПК України.
Крім цього під час додаткового розслідування було вилучено та долучено до матеріалів справи копії паспортів на колонки для заправлення автомобілів природним газом на АГНСК з різних областей України, проведені судово-почеркознавчі експертизи, судово-єкономічна експертиза, які не досліджувалися в судовому засіданні, тому на думку прокурора постанова про направлення справи на додаткове розслідування є необґрунтованою та надуманою.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який підтримав вимоги поданої апеляції, пояснення обвинувачених та їх захисників, які заперечували проти задоволення поданої апеляції, посилаючись на її необґрунтованість, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні, а в разі виникнення питання про повернення справи на додаткове розслідування, суд, вирішує це питання мотивованою ухвалою.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду україни № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повергнення кримінальних справ на додаткове розслідування», визначено, що досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.ст. 22, 64 КПК України не були дослідженні або були поверхово чи однобічно дослідженні обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в тому числі якщо не були з’ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого, тощо.
Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних рішень були неправильно застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.
Статтею 22 КПК України встановлено, що прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявивши як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність.
Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції, в постанові від 25.09.2009 року, яка залишена без зміни ухвалою колегії судів Апеляційного суду м. Києва від 21.10.2009 року, зазначив що необхідно шляхом проведення додаткових ревізій, а потім і проведенням судово-економічної експертизи усунути протиріччя, зокрема, щодо сум якими заволоділи обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно пред’явленого обвинувачення та акту Голов КРУ.
Оскільки конкретність пред’явленого підсудним обвинувачення позбавляє суд дати правильну правову оцінку діям підсудних, так як з викладеного формулювання суд не може самостійно визначити межі пред’явленого обвинувачення, виходячи з викладення обвинуваченням різних сум: коштами, якими мали намір ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заволодіти, незаконно, всупереч інтересам РВУ «Київавтогаз» уклавши вищезазначені угоди; коштами, які на підставі підроблених актів, незаконно перерахували; коштами, які залишилися після проведення законних виплат з незаконно перерахованих сум.
Проте досудовим слідством вказівки суду про проведення додаткових ревізій, а за їх наслідками проведення судово-економічну експертизу не виконано.
Не виконано також досудовим слідством вказівка суду щодо встановлення обладнання, запасних частин та їх вартості, які використовувалися при проведені робіт по підготовці до щорічної атестації КАС та колонок заправних на «Київавтогаз» та надавалися посадовими особами «Газтехсервіс». Як і не виконано вказівку суду про встановлення вартості використання спеціальної вимірювальної установки при проведені вище названих робіт, що належить «Газтехсервіс», без використання, якої виконання робіт було б неможливим, що підтвердили в судовому засіданні свідки.
Виходячи з викладеного, з урахуванням висновків акту ГоловКРУ № 05-21/60 про те, що РВУ «Київавтогаз» не мало права своїми силами проводити роботи, оскільки не мало спеціального на це дозволу, в той же час такі роботи обов’язково потрібно було проводити щорічно. Показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 про те, що роботи вони виконували як працівники «Київавтогаз» і як працівники «Газтехсервіс», при цьому роботи поділялися на декілька етапів, одні з них виконувалися «Київавтогаз» інші підрядною організацією, суд першої інстанції вірно визначив необхідність шляхом проведення слідчих дій встановити види робіт та їх вартість, що виконувалися РВУ «Київавтогаз» та види робіт , які виконувалися підрядною організацією та яку заробітну плату одержали ОСОБА_6 та ОСОБА_7, як працівники ТОВ НВП «Газтехсервіс».
Відповідно до ч. 7 ст. 374 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку є обов’язковими для органів дізнання і досудового слідства при додатковому розслідувані.
Проте враховуючи вище наведене орган досудового слідства не в повній мірі виконав вказівки викладені в постанові суду першої інстанції та в ухвалі апеляційного суду, при цьому можливість виконання вказівок не втрачена.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що досудовим слідством допущена неповнота, яка не може бути усунена в судовому засіданні, а тому посилання апелянта на можливість усунення недоліків досудового слідства судом в порядку ст. 315-1 КПК України є необґрунтованим. При цьому, необхідно враховувати і те, що за змістом чинного законодавства виклик та допит нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку передбаченому в ст. 315-1 КПК України, на підтвердження чи спростування позицій сторін допускаються тільки за клопотанням сторін, при цьому судові доручення, суд дає лише з метою перевірки й уточнення фактичних даних, одержаних в ході судового слідства.
Також не може бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції посилання прокурора на те, що суд провівши попередній розгляд справи, згідно вимог ст. 237 КПК України прийшов до висновку, що порушень кримінально-процесуального законодавства в ході додаткового розслідування немає, а справа може бути розглянута в суді по суті.
Оскільки, суддя під час попереднього розгляду справи встановивши, що під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства не було допущено таких порушень вимог кримінально-процесуального кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, повертає справу на додаткове розслідування відповідно до вимог ст. 246 КПК України.
Проте, суд не позбавлений можливості повернути справу на додаткове розслідування із стадії судового розгляду з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, коли ця неправильність або неповнота не можуть бути усунутими в судовому засіданні у відповідності до ст. 281 КПК України, що і було зроблено судом першої інстанції.
З таким рішенням місцевого суду погоджується колегія суддів, а тому постанова місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляція прокурора такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 14 січня 2011 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про направлення справи на додаткове розслідування залишити без зміни.
Судді:
____________ _____________ _____________
Кравченко С.І. Худик М.П. Гладій С.В.