Справа №   1-283/11  р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

     10.02.2012  року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого-судді   Старенченко  Олена  Василівна

при секретарі               Саванюк Т.Ю.

з участю прокурора     Пахомова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Новоукраїнка кримінальну справу про обвинувачення:  

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, утриманців не має, не працює, раніше не судимий.

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Водяне Новоукраїнського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, не працює, раніше не судимий.

у скоєнні злочину, передбаченого  ч.2 ст.185  КК України,-   

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2011 року підсудними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було здійснено таємне викрадення чужого майна при слідуючих обставинах.

              20 жовтня 2011 року близько 15.00 години, в с.Веселий Кут Новоукраїнського району, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, з корисливих спонукань, маючи єдиний умисел на вчинення крадіжки та реалізовуючи його, прийшли до домоволодіння гр. ОСОБА_3 та шляхом вільного доступу з даху приміщення літньої кухні, здійснили крадіжку металевих планок загальною вагою 100 кг., на загальну суму 200 гривень.

              З місця скоєння злочину ОСОБА_1, та ОСОБА_2, зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, як своїм власним, чим нанесли потерпілій матеріальні збитки на суму 200 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 визнав себе винним повністю і дав суду показання про те, що 20.01.2011 року близько 15.00 години він зустрів свого кума ОСОБА_2, який його запитав, чи не знає він де можна знайти металобрухт, щоб здати його, на що той відповів що знає та повів його до нежилого будинку в с. Веселий Кут. Після чого вони вилізли на дах будинку та почали зривати з даху металеві пластини, які кидали на землю. Зірвавши металеві пластини, вони позбирали їх у мішки, які відразу продали ОСОБА_4, а те що не влізло склали на дошки та понесли до нього додому.

В скоєному щиро розкаюється. Не заперечує проти обмеження дослідження доказів по справі, повністю підтримує свої пояснення, які давав на попередньому слідстві.     

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 визнав себе винним повністю і дав суду показання про те, що 20.01.2011 року близько 15.00 години він зустрів свого кума ОСОБА_1, привітавшись він його запитав, чи не знає він де можна знайти металобрухт, щоб здати його, на що той відповів що знає та повів його до нежилого будинку в с. Веселий Кут. Після чого вони вилізли на дах будинку та почали зривати з даху металеві пластини, які кидали на землю. Зірвавши металеві пластини, вони позбирали їх у мішки, які відразу продали ОСОБА_4, а те що не влізло склали на дошки та понесли до ОСОБА_1 додому.

В скоєному щиро розкаюється. Не заперечує проти обмеження дослідження доказів по справі, повністю підтримує свої пояснення, які давав на попередньому слідстві.        

Враховуючи думку всіх учасників судового розгляду, суд визнає недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин справи які ніким не оспорюються, застосувавши ч.3 ст.299 КПК України.

               Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що дії підсудних вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, оскільки вони своїми навмисними протиправними діями здійснили таємне викрадення чужого майна, яке належить потерпілій,  на загальну суму 200 грн.

                 Призначаючи підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2, покарання необхідне і достатнє для їх виправлення і попередження скоєння ними нових злочинів, суд враховує:

Ступінь тяжкості вчиненого злочину –скоєнно одно-епізодний закінчений умисний середньої тяжкості злочин;   

Особу винного ОСОБА_1 - підсудний за місцем проживання  характеризується посередньо, раніше не судимий,  фізично здоровий, не працює,  придатний до фізичної праці.

          Обставини, що пом’якшують покарання: щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.                      

Обставин, які обтяжують покарання –відсутні.  

Особу винного ОСОБА_2 - підсудний за місцем проживання  характеризується позитивно, раніше не судимий,  фізично здоровий, не працює,  придатний до фізичної праці.

          Обставини, що пом’якшують покарання: щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.                      

Обставин, які обтяжують покарання –відсутні.  

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд визнає, що підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідним й достатнім для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів, має бути призначене покарання за інкримінований злочин, передбачене санкцією ч. 2 ст. 185 КК України застосувавши ст.75 КК України, звільнити їх від відбування покарання з випробуванням і покладенням на них додаткового обов”язку, передбаченого ч. 1 п. 4 ст. 76 КК України, якого суд вважає достатньо для виправлення та попередження підсудними злочинної діяльності.

          Цивільний позов по справі не заявлявся.

          Судові витрати по справі відсутні.

Речові докази по справі, 100 кілограм металу (а.с.16), які знаходяться у ОСОБА_3 під зберігальною розпискою (а.с. 17) - залишити останній.

                   Керуючись ст. 323, 324 КПК України.

                                                            ЗАСУДИВ:

          ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого  ч.2  ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.   

          В силу ст. 75 КК України звільнити його від відбуття покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю один  рік.   

На підставі ст.76 КК України  зобов”язати засудженого не виїджати і не змінювати постійного місця проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з”являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи, а також повідомляти про зміну місця проживання та роботи.

Міру  запобіжного   заходу   відносно   засудженого:   підписку   про  невиїзд    до  вступу   вироку   в  законну   силу  -  залишити   без  змін.

          ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого        ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.   

           В силу ст. 75 КК України звільнити його від відбуття покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю один  рік.   

На підставі ст.76 КК України  зобов”язати засудженого не виїджати і не змінювати постійного місця проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з”являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи, а також повідомляти про зміну місця проживання та роботи.

Міру  запобіжного   заходу   відносно   засудженого:   підписку   про  невиїзд    до  вступу   вироку   в  законну   силу  -  залишити   без  змін.

Речові докази по справі, 100 кілограм металу (а.с.16), які знаходяться у ОСОБА_3 під зберігальною розпискою (а.с. 17) - залишити останній.

          Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення.   

                    Головуючий:                                          О. В. Старенченко