2-465/12

                                                          РІШЕННЯ                                                                   

                                       ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

             15.02.2012   року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого  -  судді Горбань Н.І. при секретарі Анісімовій М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики, -

                                            В С Т А Н О В И В:

           В липні 2011р. позивач пред’явив в суді позов до відповідача про стягнення боргу в сумі 65000 грн. 00 коп., мотивуючи тим, що 20.04.2011р. він та відповідач уклали договір позики, згідно якого він передав відповідачу 45000,00 грн. строком до 01.05.2011р., про що в підтвердження отримання коштів відповідач написав розписку.

           Крім того, 21.04.2011р. між ним та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до якого він передав відповідачу 20000,00 грн. строком до 01.05.2011р., про що відповідач також написав розписку.  

           Однак, 01.05.2011р. і по даний час борг не повернуто, на його неодноразові звернення відповідач обіцяє повернути позичені кошти найближчим чином.

          На його офіційну вимогу про повернення коштів відповідач 19.05.2011р. надав відповідь, що борг визнає, але повернути його на даний момент немає можливості.

            Просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 65000 грн. 00 коп. та судові витрати.    

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача суму позики в розмірі 65000 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 650 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав. При цьому не заперечував, що розписки про отримання коштів по договорах позики він писав власноручно, однак ніяких коштів від позивача він не отримував. Посилався на обставини, які він не може пояснити в усній формі, а також наявність тиску з боку позивача. На його звернення до міліції з цього приводу йому було відмовлено. Просить суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що відповідно до договору позики від 20.04.2011р. відповідач позичив у позивача 45000,00 грн., які зобов’язався повернути до 01 травня 2011р., що підтверджується розпискою відповідача про отримання 45000,00 грн. (а. с. № № 4, 5).

Відповідно до договору позики від 21.04.2011р. відповідач позичив у позивача 20000,00 грн., які зобов’язався повернути до 01 травня 2011р., що підтверджується розпискою відповідача про отримання 20000,00 грн. (а. с. № № 6, 7).

            Стаття 1046 ЦК України передбачає, що позикодавець передає другій стороні (позичальнику) у власність грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

           В зв’язку з наведеним суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 65000 грн. є обгрунтовані, тому підлягають задоволенню.

           Доводи відповідача про те, що він не отримував від позивача позики в розмірі 65000,00 грн., але при цьому писав відповідні розписки про отримання зазначених коштів не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються змістом розписок від 20.04.2012р. та 21.04.2012р. про отримання коштів та листа на ім’я позивача від 19.05.2011р. (а. с. № 9), а також постанови Оболонського районного суду м. Києва від 06.01.2012р., згідно якої ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК України, п. в) ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011р.  та кримінальну справу стосовно нього закрито (а. с. № № 35-37).   

           Згідно ст. ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача  слід стягнути судовий збір в сумі 650 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн. (а. с. № № 1, 2).  

На підставі викладеного, ст. ст. 1046-1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 81, 88, 212-215, 218 ч. 1 ЦПК України, суд,-

                                                В И Р І Ш И В:

           Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики задовольнити.

           Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Богданівки Підволочиського району Тернопільської області,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 борг в сумі 65000 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 650 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  в сумі 120 грн. 00 коп., а всього 65770 (шістдесят п’ять тисяч сімсот сімдесят)  грн. 00 коп.

           Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: