УХВАЛА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Справа №:
22-ц/0191/254/2012Головуючий суду першої інстанції:Кіт М.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Авраміді Т.  

"07" лютого 2012 р.  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіАвраміді Т.С.

СуддівПриходченко А.П.

Іщенка В.І.

При секретаріКувшиновій А.Д.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Комунального підприємства «Жилавтосервіс-Керч» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 19 грудня 2011 року

В С Т А Н О В И Л А :

      У жовтня 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з зазначеним позовом до КП «Жилавтосервіс-Керч» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди.

Вимоги позову  мотивовані тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1. У грудні 2006 році він звернувся до КП «Жилавтосервіс-Керч» із заявою про зняття опалюваних радіаторів в квартирі, виключення із списків абонентів по оплаті за опалювання та перерахунку оплати послуг за утримання будинку і при будинкової території у зв’язку з тим, що в квартирі з 1 грудня 2006 року ніхто не проживає. Проте відповідач відмовив в задоволені його заяви. Позивач неодноразово звертався до відповідача з аналогічними заявами, але відповідач йому відмовляв, зазначивши 30.08.2001 року, що не проживання у квартирі документально не оформлено. До травня 2011 року ОСОБА_6  оплачував повністю весь перелік послуг, не дивлячись на те, що частина послуг не надавалася, у тому числі і по проведенню поточного ремонту. Просив суд захистити його права, визнати дії КП «Жилавтосервіс-Керч» з нарахування оплати за послуги, які не надаються - протиправними, виключити з тарифу не отримувані послуги: з вивозу і утилізації твердих побутових відходів, оскільки ніхто не проживає в квартирі, з поточного ремонту житлового фонду, оскільки він ніколи не проводився, обслуговуванню трубопроводів опалювання, оскільки в квартирі опалювання відключене з 2007 року, ремонту устаткування спортивних майданчиків, скільки їх не має в наявності, ремонту устаткування господарських майданчиків за тих підстав, що він ніколи не проводився, інші витрати. Зобов’язати відповідача провести перерахунок оплати за сплачені ним житлово-комунальні послуги і різницю повернути позивачу, стягнути компенсацію моральної шкоди у розмірі 10000 грн.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 19 грудня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Не погодившись з  рішенням суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленим, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить вказане судове рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що позивач сплачує у повному обсязі комунальні послуги, однак договір про надання послуг з вини відповідача не підписаний. Відповідач не виконує своїх обов’язків про надання послуг, що веде до руйнування будинку, однак оплату нараховує у повному обсязі.

У запереченнях на апеляційну скаргу, КП «Жилавтосервіс-Керч» просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Будучи повідомлені про розгляд справи, сторони та їх представники у судове засідання апеляційної інстанції не з’явилися, тому судове засідання проведено відповідно до положень частини 2 статті 197, частини 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності від 29 листопада 1994 року є власником ? частки квартири № АДРЕСА_1.

Вказаний багатоквартирний житловий будинок, на підставі рішення виконкому Керченської міської ради № 1039 від 3 жовтня 2008 року був переданий з балансу КП «Автокамунсервіс» на баланс КП «Жилавтосервіс-Керч».

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_6

З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з такого.

Статтею 66 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).

Відповідно до п. 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викупних квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.

Виходячи з вищенаведеного, витрати на утримання житла зобов'язані оплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.

Розмір тарифів (нормативних витрат, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) визначається згідно з Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 529.

Тарифи розраховуються окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що передбачений додатком до Порядку.

Оплата цих послуг повинна здійснюватися з моменту отримання права власника на квартиру.

Суд першої інстанції правильно відмовив позивачу у задоволенні вимог про перегляд розміру тарифів  з утримання будинку та при будинковій території, який затверджений у встановленому законом порядку.

Доводи апеляційної скарги про відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення суду. Сам по собі факт його відсутності у письмовій формі не звільняє позивача від обов’язку здійснювати оплату житлово-комунальних послуг, оскільки відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Суд першої інстанції також обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог про визнання дій відповідача протиправними та здійснення перерахунку оплати за житлово-комунальні послуги, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, п. 7 яких встановлює обов’язок власника квартири оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Разом з тим зазначеною статтею Закону встановлені такі права споживача: одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством; на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Право на зменшення розміру плати реалізується у певний порядок встановлений ст. 18 Закону згідно якої у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.

Отже з наведеної норми закону випливає, що при вирішенні питання щодо зменшення розміру плати за житлово-комунальні послуги з підставі їх ненадання або надання не в повному обсязі споживачем повинна бути дотримана  вищенаведена процедура.

Однак, позивачем  відповідних документів, зокрема актів-претензій, складених у встановленому порядку у спірний період, не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, у квартирі, належній відповідачу, зареєстровані ОСОБА_7 з донькою, які за твердженням відповідача в ній не проживають.

          Відповідно до пп. 6 п. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таке право споживач реалізує шляхом подачі письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує їх відсутність (довідка з місця проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання тощо).

Однак, позивачем не надано суду фактичних даних, які б підтверджували надання таких документів саме відповідачу у спірний період.

Також суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог позивача про відшкодування моральної шкоди.

 За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Наведені в скарзі інші доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов’язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваних судових рішень.   

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного і керуючись, статтею 303, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1, статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИ Л А :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – відхилити.

        Рішення Керченського міського суду АР Крим від 19 грудня 2011 року – залишити без змін.

        Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

 Т.С. Авраміді А.П. Приходченко В.І. Іщенко