УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  МІСТА КИЄВА

                                 У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді –          Сілкової І.М.,

суддів –                               Гриненка О.І., Худика М.П.,

за участю прокурора –      Тертичного О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції  на постанову  Солом’янського  районного суду міста Києва від 29 серпня 2011 року про повернення справи для усунення порушень кримінально-процесуального закону щодо-

                                                                       ОСОБА_2,  

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,  

в с т а н о в и л а:

        Цією постановою кримінальна справа відносно ОСОБА_2 направлена Київському транспортному прокурору для усунення порушень кримінально-процесуального закону.

    Повертаючи кримінальну справу з попереднього розгляду на підставі  ч. 1 ст. 249-1 КПК України суддя зазначив, що в   матеріалах справи містяться копії вироків, в т.ч. і той яким ОСОБА_2 засуджений 07.08.2009 року за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі із звільненням його від відбуття покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов"язки відповідно до вимог ст.ст. 75, 76 КК України.

Проте в матеріалах справи відсутні дані про те, чи перебуває ОСОБА_2 на обліку у кримінально-виконавчий інспекції і чи виконується вирок суду,  з характеристики Тур"я-Пасіцької сільської ради Перечинського

    Справа № 11/2690/2289/2011                                  Г оловуючий у 1 інстанції  Захарова А.С.

  Категорія –ч. 2 ст. 186  КК України                         Доповідач Худик М.П.                                                                      

району Закарпатської області вбачається, що по інформації батьків обвинуваченого з липня 2010 року він перебуває в м. Києві, хоча згідно вироку суду від 07.08.2009 року іспитовий строк спливає 07.08.2011 року.

Наведене свідчить про те, що органами досудового слідства не було з достатньою повнотою з"ясовано даних про особу обвинуваченого, зокрема що до відбування ним покарання за вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 07.08.2009 року, а це має  значення для правильного розгляду справи та призначення покарання у разі визнання судом його винним за вчинення злочину,  у якому він обвинувачується органами досудового слідства.

Що на думку судді є  суттєвим  порушенням кримінально-процесуального закону, без усунення якого справа не може бути призначена до судового розгляду, а підлягає поверненню Київському транспортному прокурору.

В апеляції прокурор,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд, так як постанова суду є незаконною, оскільки висновки суду, викладені у постанові не відповідають фактичним обставинам справи. На обґрунтування своєї апеляції посилається на те, що ОСОБА_2 вчинив злочин пов'язаний з відкритим викраденням чужого майна, під час відбування покарання з іспитовим строком за вчинення попереднього злочину, також пов’язаного з відкритим викраденням чужого майна, тому органами досудового слідства  вірно кваліфіковано його дії за ч. 2 ст. 186 КК України – як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно. При цьому зазначає, що інформація про перебування    ОСОБА_2 на обліку у кримінально-виконавчій інспекції може бути отримана судом шляхом направлення відповідного запиту або надання судового доручення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляції прокурора, який брав участь при попередньому розгляді справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Доводи апеляції про незаконність постанови судді, оскільки на думку апелянта викладені у ній висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є безпідставними.

При попередньому розгляді справи суд з’ясовує питання, які передбаченні ст. 237 КПК України, в тому числі, чи не було допущено під час досудового слідства таких порушень вимог цього кодексу, без  усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Суд першої інстанції виконав вимоги ст. ст. 237, 249-1 КПК України,  та обгрунтувано вказав на суттєві порушення вимог  кримінально-процесуального закону.

Зі змісту постанови вбачається, що досудовим слідством не було з достатньою повнотою з’ясовано дані про особу обвинуваченого. Зокрема даних про виконання вироку Перечинського суду Закарпатської області від 07.08.2009

року, яким ОСОБА_2 засуджений на 4 роки позбавлення волі із звільненням його від відбування покарання з випробуванням строком 2 роки.

В апеляції прокурор не заперечує, що в матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які відомості про виконання вироку Перечинського суду Закарпатської області від 07.08.2009 року щодо ОСОБА_2. Проте вважає, що досудовим слідством та прокурором виконано вимоги ст. 228-232 КПК України, виходячи з того, що при кваліфікації дій обвинуваченого було враховано, що злочин він вчинив під час іспитового строку.

Така позиція прокурора  є  не обґрунтованою, оскільки згідно                               п. 5.3 Інструкції про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю  щодо осіб, засуджених до таких покарань затвердженої наказом № 270/1560 від 19.12.2003 року Державного департаменту України з питань виконання покарань МВС України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9.01.2011 р. за № 16/8615 ( в редакції від 05.08.2010 р.) (надалі Інструкція), якщо засуджена особа не виконує покладених на неї судом обов’язків, вчинювала правопорушення, або зникла з метою ухилення від контролю за її поведінкою з постійного місця проживання, то інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання із випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання.

Відповідно до п. 5.7, 5.8 цієї Інструкції стосовно засудженої особи, яка виконала покладені на неї обов’язки та не вчинила нового злочину в день закінчення іспитового строку до суду надсилається подання про звільнення такої засудженої особи від призначеного покарання.

Як вбачається з матеріалів справи іспитовий строк у обвинуваченого за попереднім вироком закінчився 07.08.2011 року, проте прокурор, затверджуючи обвинувальний висновок 11.08.2011 р. не звернув увагу на те, що  в матеріалах справи відсутні будь-які дані, як про скасування звільнення чи  про звільнення засудженого від відбування покарання, що позбавляє суд можливості призначити покарання обвинуваченому у разі визнання його судом винним за вчинення злочину, в якому він обвинувачується органами досудового слідства.

За таких обставин постанова судді від 29.08.2011 року є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування і задоволення апеляції прокурора не вбачається.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-  

                                                         УХВАЛИЛА:

 Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - залишити без задоволення.

Постанову Солом’янського районного суду м. Києва від                                        29 серпня 2011 року щодо ОСОБА_2 про направлення справи Київському транспортному прокурору для усунення порушень кримінально-процесуального закону -  залишити без зміни.

                                                          Судді:

____________                              _____________                       _____________

Сілкова І.М.                                 Гриненко О.І.                            Худик М.П.