УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді – Сілкової І.М.,
суддів – Гриненка О.І., Худика М.П.,
за участю прокурора – Тертичного О.А.,
представник потерпілої - ОСОБА_1,
представник цивільного
відповідача - ОСОБА_2,
підсудного - - ОСОБА_3,
захисника - - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засідані в м. Києві апеляцію потерпілої ОСОБА_5, на постанову Солом’янського районного суду міста Києва від 20 вересня 2011 року про звільнення від кримінальної відповідальності щодо-
ОСОБА_3,
за ч. 2 ст. 286 КК України,
в с т а н о в и л а:
Цією постановою ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України на підставі п. «В» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році».
Згідно з постановою, ОСОБА_3, органами досудового слідства обвинувачувався в тому, що що 19.04.2011 року біля 20 г. 25 хв. керуючи технічно справним автомобілем «Шкода Супер В», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Бестшоп», рухаючись по проспекту Червонозоряному зі сторони Московської площі в напрямку Севастопольської площі в м Києві, наближаючись до перехрестя з вул. Кіровоградською, зі швидкістю понад 90 кмгод, яка перевищувала максимально допустиму швидкість на даній ділянці 60 кмгод.
Допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3,6, 8.7.3 п. «є» , 8.10 та 12.4 ПДР
Справа № 11/2690/2361/2011 Головуючий у першій інстанції – Педенко А.М.
Категорія КК: ч. 2 ст. 286 Доповідач – Худик М.П.
світлофорними об»єктами перехрестя на червоний сигнал світлофора, де здійснив зіткнення з мотоциклом «Сузукі» під керуванням водія ОСОБА_8
В результаті ДТП водій мотоцикла ОСОБА_8 від отриманих тяжких тілесних ушкоджень помер.
Приймаючи рішення про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи на підставі п. «В» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» суд зазначив, що ОСОБА_3 органами досудового слідства обвинувачується у вчинені злочину з необережності який не є особливо тяжким, на його утриманні знаходиться малолітній син ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно якого він не позбавлений батьківських прав. Крім цього він не перебував у стані алкогольного сп’яніння чи у стані викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів та не залишав місце ДТП.
В апеляції потерпіла, просить постанову суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в іншому складі суддів, оскільки судом проігноровано вимоги закону, в зв’язку із чим амністія до ОСОБА_3 застосована всупереч вимогам п. з ст. 7 ЗУ «Про амністію в 2011 р.», оскільки на її думку смерть потерпілого внаслідок порушення ОСОБА_3 правил дорожнього руху у відповідності до приписів ст. 7 Закону України «Про застосування амністії у 2011 році» виключає можливість застосування амністії. Крім цього суд без проведення судового слідства дослідив докази у справі та дав їм оцінку, а в порушення ст. 14 Закону України «Про застосування амністії у 2011 році» суд не вирішив питання про застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
В поданих запереченнях ОСОБА_3 просить апеляцію потерпілої залишити без задоволення, а постанову Солом’янського районного суду від 20.09.2011 року щодо нього без зміни. Вважає, що судом винесена законна та обґрунтована постанова, а потерпілою невірно трактується ст. 7 Закону України «Про амністію у 2011 році», щодо підстав для незастосування амністії.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, про законність постанови суду від 20.09.2011 року щодо ОСОБА_3 та безпідставність апеляційних вимог, представника потерпілої, який підтримав подану апеляцію, ОСОБА_3 та його захисника, які просили відмовити в задоволенні апеляції потерпілої, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладенні в апеляції та запереченнях доводи сторін, колегія суддів уважає, що подана апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з матеріалами кримінальної справи та, як слідує з постанови Солом’янського районного суду м. Києва від 20.09.2011 року ОСОБА_3 обвинувачувався, органами досудового слідства, у вчиненні винних дій кваліфікованих за ч. 2 ст. 286 КК України. Зокрема у тому, що 19.04.2011 року біля 20 год. 25 хв. керуючи технічно справним автомобілем «Шкода Супер В» д.н.з. НОМЕР_1, який належить ТОВ «Бестшоп» рухаючись по проспекту Червонозоряному з перевищенням допустимої швидкості, в порушення вимог п.п. 1.5, 2.3, б, 8.7.3 п «е» 8.10 та 12.4 ПДР на перехресті вул. Кіровоградської не зупинився перед дорожньою розміткою «стоп-лінія» та виїхав на регульоване світлофорними об’єктами перехрестя на червоний сигнал світлофора, де здійснив зіткнення з мотоциклом «Сузукі» під керуванням водія ОСОБА_8, який від отримання тяжких тілесних ушкоджень помер.
З протоколу судового засідання видно, що в ході судового розгляду справи захисник підсудного подав письмове клопотання, підтримане підсудним, про звільнення останнього від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 р.» від 08.07.2011 року. При цьому підсудний також надав суду відповідну письмову заяву, яку долучено до справи.
Задовольняючи заявлене клопотання та приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України на підставі п. «В» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 р» та закриття провадження по кримінальній справі, суд в постанові послався на те, що підсудний обвинувачується у вчиненні злочину з необережності, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України і він має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_9 відносно якого він не позбавлений батьківських прав. Крім цього, він не перебував у стані алкогольного сп’яніння чи у стані викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів та не залишав місце дорожньо-транспортної пригоди, тому на нього не поширюється заборона про застосування амністії.
Такі висновки суду є вмотивованими, узгоджуються з зібраними у справі документами та відповідають фактичним обставинам справи.
Наведені в постанові правові підстави для застосування щодо ОСОБА_3 амністії із закриттям стосовно нього кримінальної справи також відповідають вимогам кримінально-процесуального закону та змісту положень Закону України «Про амністію у 2011 році»
Стосовно доводів в апеляції потерпілої про незаконність застосування до ОСОБА_3 акту амністії, оскільки як вона вважає ст. 7 Закону України «Про амністію у 2011 році» встановлено, що смерть потерпілого є обставиною, яка унеможливлює застосування амністії є необґрунтованими.
Відповідно до п. 3 ст. 7 Закону України «Про амністію у 2011 році» амністія не застосовується до осіб, яких притягнуто до кримінальної відповідальності чи засуджено за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, вчинене особою в стані алкогольного сп’яніння або у стані викликаному вживанням наркотичних засобів або інших одурманюючих засобів, або особою, яка залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (ч. 2 ст. 286 КК України). Тому, згідно вимог зазначеної норми закону обставиною, що виключає застосування амністії є порушення особою правил дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілої особою, яка перебувала в станні алкогольного або наркотичного сп’яніння, або особою, що залишила не встановлено.
Вказаних обставин по справі не встановлено.
Не спроможними є доводи апеляції потерпілої про те, що в порушення ст. 14 Закону України «Про амністію в 2011 році» при звільненні ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності суд не вирішив питання про застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, які засуджені за вчинення злочину або кримінальні справи яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду, але не розглянуті останніми, або не розглянуті, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
Зі змісту ст. 8 Закону України «Про амністію у 2011 році» питання застосування амністії суд вирішує як щодо осіб, кримінальні справи та матеріали про злочини яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства та суду, так і щодо осіб, які засудженні та відбувають покарання. Тому особи відносно, яких вироки не постановлені, або постановленні проте не набрали законної сили звільняються від кримінальної відповідальності, що виключає призначення будь-якого покарання в тому числі додаткового, а особи засуджені, відносно яких вироки вступили в закону силу, звільняються від призначеного покарання, крім, як в даному випадку, додаткового.
За наведених обставин суд обґрунтовано звільнив ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності не призначивши йому додаткового покарання.
Доводи апеляції потерпілої про те, що судом без проведення судового слідства досліджено та дано оцінку довідці про відсутність ознак сп’яніння у ОСОБА_3, а також не провівши судового слідства суд не встановив наявності чи відсутності факту спроби з боку ОСОБА_3 залишити місце ДТП є неспроможними та не ґрунтується на матеріалах справи. Так, в матеріалах справи відсутність будь-які дані про те, що ОСОБА_3 намагався залишити місце ДТП чи під час ДТП знаходився в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.
Не надані вони і потерпілою, як при ознайомлені з матеріалами справи, попередньому, судовому розгляді справи, так і під час провадження за її апеляцією.
Згідно пред’явленого обвинувачення ОСОБА_3, під час порушення правил дорожнього руху та скоєння ДТП він в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння не був, в пред’явленому обвинувачені також відсутні дані про те, що останій залишив чи намагався залишити місце ДТП, тому у суда не було необхідності досліджувати докази чи давати їм оцінку.
При цьму необхідно вказати на те, що у разі встановлення таких обставин, потерпіла не позбавлена можливості звернутися до прокурора з клопотанням про внесення ним заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами в порядку, що регламентований Главою 32 КПК України.
Враховуючи вище наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду щодо ОСОБА_3 є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, тому апеляція потерпілої не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 20 вересня 2011 року щодо ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі п. «В» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» - залишити без зміни, а апеляцію потерпілої ОСОБА_5 без задоволення.
Судді:
____________ _____________ ____________
Сілкова І.М. Гриненко О.І. Худик М.П.