Судове рішення #21187447

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня   2011 року  колегія суддів з розгляду  кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді       -   Гладія С.В.,                  

суддів                             -  Гриненка О.І., Худика М.П.,            

за участю прокурора    -  Тертичного О.А.,          

засудженого                  -  ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Солом’янського районного суду м. Києва від 12 квітня 2011 року, -

ВСТАНОВИЛА :

Цим вироком:

ОСОБА_1, який народився                                     ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1,  судимий: 21 серпня 1998 року за ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) на 3 роки позбавлення волі;                 14 червня 2002 року за ст. 15, 185 ч. 3, 186 ч. 3 з застосуванням      ст. 70 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі.

засуджений  за ч.2  ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України   на 8 (вісім)   років позбавлення волі.

За вироком суду, ОСОБА_1  26.06.2010 р. о 11 год.  перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в кухні АДРЕСА_1, після раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_2, скориставшись тим, що остання сіла на підвіконання вікна вказаної квартири, розташованої на четвертому поверсі будинку, з метою вбивства штовхнув її рукою, внаслідок чого остання випала з вікна та отримала тілесні ушкодження, у вигляді забійної рани лобної ділянки, яка відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я, закритої травми кісток таза - перелому бокової маси крижа справа, перелому крила правої здухвинної кістки, яка відноситься до тілесних ушкоджень середньої  тяжкості. ОСОБА_1 виконавши при цьому усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не закінчив свій злочиний  намір з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпіла після падіння з висоти приблизно 15  метрів,  отримала  тілесні  ушкодження  легкого  та

 

Справа № 11/2690/1291/2011                                                                  Головуючий у першій інстанції – Захарова А.С.,

Категорія : ч. 2 ст.15, ч. 1 ст. 115  КК України                                      Доповідач – Худик М.П.

середнього ступеню тяжкості і їй своєчасно було надано медичну допомогу.

В апеляції  засуджений  просив скасувати вирок щодо нього, оскільки вказаний злочин він не вчиняв. При цьому вказував на те, що досудове та судове слідство проводилося однобічно, оскільки покази які він давав в суді першої інстанції судом не було враховано.

Заслухавши доповідь судді, прокурора який заперечував проти задоволення апеляції засудженого і вважав вирок суду законним і обґрунтованим, засудженого який підтримав апеляцію та уточнивши просив вирок суду скасувати, а справу повернути в суд першої інстанції на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, провівши судові дебати, надавши останнє слово засудженому, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню, а вирок суду слід – залишити без зміни виходячи з наступного.

    Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні замаху на вбивство щодо ОСОБА_2 за обставин викладених у вироку підтверджується дослідженими у справі доказами, у тому числі:

    -показаннями потерпілої ОСОБА_2, відповідно до яких                        25.06.2010 року знаходячись  в АДРЕСА_1 вона разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вживала спиртні напої. Після чого,  близько 06 год. 26.06.2010 року ОСОБА_1 під час сварки виштовхнув її у відчинене вікно квартири яка знаходиться на 4 поверсі.

    Зазначені показання повністю узгоджені з показаннями свідків                ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 в частині вчинених дій ОСОБА_1.

    Так, свідок ОСОБА_4 показала, що 25.06.2010 року в АДРЕСА_1 вона разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_1, вживала спиртні напої. Наступного дня ОСОБА_2 почала сварку з нею та                        ОСОБА_1, останній не витримав її поведінки та штовхнув ОСОБА_2, внаслідок чого остання випала з вікна.

    Дані показання потерпіла та свідок ОСОБА_2 підтвердили і під час проведення очної ставки між ними.

    Свідок ОСОБА_5, показав, що він проживає в АДРЕСА_1. Ввечері 25.06.2010 року  ОСОБА_4,  ОСОБА_6 та          ОСОБА_2 на кухні  вживали спиртні напої. В ранці 26.06.2010 року він почув як ОСОБА_2 на кухні почала сварку з ОСОБА_4 та ОСОБА_6, а потім раптом все стихло і він почув від ОСОБА_4, що її дочка випала з вікна кухні.

    Наведені показання підтверджуються даними протоколу відтворення обстановки та обставин події, явкою з повиною ОСОБА_1,  в якій останній вказує, що 26.06.2010 року, він штовхнув ОСОБА_2 з вікна АДРЕСА_1  в результаті чого вона упала з четвертого поверху будинку, а також об’єктивними даними, що містяться у висновку                                судово – медичної експертизи стосовно виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, визначення їх ступеню тяжкості та механізму спричинення.

    Доводи апелянта про те, що він потерпілу не штовхав, а вона сама випала з вікна, були ретельно перевірені судом першої інстанції та обґрунтовано відхилені, оскільки не знайшли свого підтвердження та були спростовані зібраними по справі доказами. Показання засудженого в цій частині колегія суддів розцінює, як позицію його захисту з метою уникнути відповідальності за фактично ним скоєне, оскільки будь – яких даних про обмову засудженого зі сторони свідків та потерпілої по справі не встановлено.

     Таким чином, доводи апелянта про його непричетність до вчинення злочину спростовуються зібраними у справі доказами.

    Дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно.

    При призначенні покарання ОСОБА_1 суд врахував ступінь і характер суспільної небезпеки, особу підсудного, який є судимим, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, за місцем тимчасового утримання характеризується позитивно.

Колегія суддів вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_1 є законним і обґрунтованим, покарання справедливим, а подана апеляція такою, що не підлягає задоволенню.

Істотних порушень вимог КПК України, які б тягли скасування чи зміни вироку суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

                                                УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 -  залишити без задоволення.

Вирок Солом’янського районного суду м. Києва від 12 квітня 2011 року щодо ОСОБА_1 – залишити без зміни.

                                                             Судді:

____________                              _____________                         ____________

 Гладій С.В.                                  Гриненко О.І.                            Худик М.П                            

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація