АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня  2011 року  колегія суддів судової палати з розгляду  кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді        -  Кравченко С.І.,                  

суддів                             -  Худика М.П., Верховець Т.М.,        

за участю прокурора    -  Гудзь О.М.,                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 27 січня 2011 року.

                                                       ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звертаючись до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою, зазначив, що 25.02.2008 р. та 08.04.2008 р подавав до Генеральної прокуратури України заяви про вчинення відносно нього злочинів співробітником  прокуратури Харківської області Таран О.В. та неприйнятті по цим заявам одного з рішень, передбаченого ч. 2 ст. 97 КПК України. Також у своїй скарзі заявник просив визнати неправомірними ігнорування Генеральною прокуратурою України його заяв від 26.05.2008 року та 12.06.2008 року, зобов’язати Генеральну прокуратуру України провести перевірки по його зверненням від 25.02.2008 року та 08.04.2008 року та прийняти рішення в порядку ст. 97 КПК України.

    Стягнути з Генеральної прокуратури України на його користь грошові кошти в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. на відшкодування завданої йому моральної шкоди.

    Постановою Печерського районного суду від 27.01.2011р. скарга ОСОБА_1 залишена без розгляду. Залишаючи скаргу ОСОБА_1 без розгляду суд, посилавшись на ч. 3 ст. 236 КПК України зазначив, що скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті.

    Крім цього нормами КПК України передбачено виключний порядок здійснення судового контролю за досудовим слідством, стосовно постанов  про відмову в порушенні кримінальної справи, про порушення кримінальної справи та постанов про закриття кримінальної справи.

     На думку суду, оскільки рішення в порядку КПК України Генеральною прокуратурою України в межах поданої скарги не виносилося,

    Справа № 11/2690/697/2011                                            Г оловуючий у 1 інстанції Царевич О.І.,                                                                                                       Доповідач Худик М.П.                                                                                                                                                                      

тому відсутній предмет оскарження. Також суд вважає, що дії чи бездіяльність органів прокуратури під час розгляду ними заяв про злочини в порядку судового контролю оскарженню за нормами КПК України не підлягають.  Не передбачено нормами КПК України і розгляд вимог щодо відшкодування моральної шкоди та зобов’язання вчинення дій органами прокуратури.

    В апеляції ОСОБА_1 просить постанову Печерського районного суду м. Києва від 27.01.2011 року скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд в суд першої інстанції посилаючись на незаконність і необґрунтованість постанови суду і порушення його прав передбачених Конституцією України.

    Оскільки, суд залишаючи його скаргу без розгляду в порушення                       ст. 124 Конституції України, згідно якої юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, не зазначив в суді якої юрисдикції підлягає розгляду його скарга.

    Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів уважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    За змістом глави 22 КПК України, і з урахуванням рішення Конституційного суду України № 3-рп/2003 від 30.01.2003 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України, щодо відповідності Конституції України положень ч. 3 ст. 120, ч. 6 ст. 234, ч. 3 ст. 236 КПК України, скарги на дії прокурора, крім скарг на постанови про порушення справи, відмову у порушенні справи, закриття справи, (ст.ст. 236-1-236-8 України) розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті.

    Це означає, що окремо від кримінальної справи в порядку КПК України може бути розглянута лише скарга на дії прокурора, які вираженні у вигляді процесуального рішення, зокрема, певної постанови.

    А за відсутності такої постанови, скарга на дії прокурора може бути розглянута в порядку КПК України лише при попередньому розгляді кримінальної справи судом або при розгляді її по суті.

    Іншого порядку кримінально-процесуальне законодавство України на даний час не передбачає.

    Як встановлено судом першої інстанції по скарзі ОСОБА_1               будь-яких процесуальних рішень у вигляді постанов Генеральною прокуратурою України не виносилося, про що свідчить зміст листа старшого прокурора відділу представництва органів прокуратури в суді Генеральної прокуратури України №05/2/2-13163-10 від 27.01.2011 року.

    Отже, судом першої інстанції обґрунтовано винесено постанову про залишення скарги ОСОБА_1 без розгляду, оскільки відсутній предмет оскарження – процесуальне рішення у вигляді постанови.

    З урахуванням викладеного, колегія суддів не убачає підстав для задоволення апеляції.

    Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,

                                          УХВАЛИЛА:

Апеляцію   ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Печерського  районного суду м. Києва  від                                           27 січня 2011 року, якою скарга ОСОБА_1 залишена без розгляду, залишити без зміни.

                                                     Судді:

____________                              _____________                         ______________ Кравченко С.І.                                Худик М.П.                             Верховець Т.М