У К Р А Ї Н А
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д м. К И Є В А
Справа № 22 – 2193/2012 Головуючий у 1 інстанції Юзькова О.Л.
Доповідач Котула Л.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 січня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Котули Л.Г.
Суддів Волошиної В.М., Волкової Л.О.
При секретарі Вендоліній А. М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» за довіреністю ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 серпня 2011 року в справі за позовом ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2009 року ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач посилався на те , що 3 серпня 2007 року між ЗАТ «Банк НРБ», правонаступником якого є ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» (далі- Банк) та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № 14-В/07/12/ФО/А, згідно якого останній отримав на умовах визначених Кредитним договором , грошові кошти в розмірі 23 318 доларів США зі сплатою 12,5 % річних з метою придбання нового автомобілю з кінцевим терміном повернення кредиту 3 серпня 2013 року.
На забезпечення виконання умов кредитного договору 3 серпня 2007 року Банк уклав договір поруки з ОСОБА_2 ., відповідно до якого він зобов’язувався перед Банком відповідати за зобов’язання ОСОБА_3 , які випливають з Кредитного договору № 14-В/07/12/ФО/А від 3 серпня 2007 року.
Однак , ОСОБА_3 зобов’язання за кредитним договором № 14-В/07/12/ФО/А ( далі – Кредитний договір) належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 27 жовтня 2009 року складала 20 505 дол.США 02 центи та 1 165 грн. 88 коп.,що за курсом НБУ становить 164 795 грн. 94 коп.
Направлені боржнику та поручителю претензії відповідачами не виконані.
Посилаючись на зазначені обставини , позивач просив задовольнити його вимоги.
В подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути заборгованість за кредитним договором тільки з поручителя ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_3 16 серпня 2010 року помер та відсутні спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті останнього.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 серпня 2011 року в задоволенні позову ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.
У апеляційній скарзі представник ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Банку, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а також на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_4, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити з підстав, викладених у ній , представника відповідача ОСОБА_5, який просив відхилити апеляційну скаргу , посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено , що 3 серпня 2007 року між ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № 14-В/07/12/ФО/А, згідно якого останній отримав на умовах визначених Кредитним договором , грошові кошти в розмірі 23 318 доларів США зі сплатою 12,5 % річних з метою придбання нового автомобілю з кінцевим терміном повернення кредиту 3 серпня 2013 року.
На забезпечення виконання умов кредитного договору 3 серпня 2007 року Банк уклав договір поруки з ОСОБА_2 ., відповідно до якого він зобов’язувався перед Банком відповідати за зобов’язання ОСОБА_3 , які випливають з Кредитного договору № 14-В/07/12/ФО/А від 3 серпня 2007 року.
Відповідно до наданих позивачем розрахунків ОСОБА_3 належним чином не виконував умови Кредитного договору внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором , яка на 27 жовтня 2009 року складала 20 505 дол. США 02 центи та 1 165 грн. 88 коп.,що за курсом НБУ становить 164 795 грн. 94 коп.
16 серпня 2010 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом наявним в матеріалах справи (а.с. 65).
За даними Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори від 09 лютого 2011 року № 781/02-14 спадкоємці померлого 16.08.2010 року ОСОБА_3 до нотаріальної контори не зверталися і свідоцтво про право на спадщину не видавалося.(а.с.75).
Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Якщо боржник помер, то в силу ст. 1282 ЦК спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину.
Таким чином, спадкоємці боржника при умові прийняття спадщини є боржниками перед кредитором в межах вартості майна, одержаного в спадщину.
Згідно ч.3 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.
Зі змісту наведеного випливає, що при наявності кредитного договору та договору поруки поручитель приймає на себе зобов’язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника , а також за будь-якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника (якщо таке зазначено в договорі поруки).
Проте , з умов договору поруки від 03 серпня 2007 року не випливає , що ОСОБА_2 зобов’язувався відповідати за виконання кредитного договору за нового боржника, у разі смерті боржника.
Крім того , ст. 607 ЦК України передбачено , що зобов’язання припиняються неможливістю його виконання у зв’язку з обставиною , за яку жодна із сторін не відповідає.
Враховуючи ту обставину , що спадкоємці відповідають за борги спадкодавця в межах вартості майна, одержаного в спадщину, то при відсутності чи недостатності спадкового майна кредитне зобов’язання припиняється неможливістю виконання чи недостатністю спадкового майна.
Відповідач не надав доказів в підтвердження того , що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина , яка прийнята спадкоємцями.
В силу ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання .
За таких обставин , суд обґрунтовано відмовив у задоволені позову.
З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст..ст.303,304,307,308,315 ЦПК України , колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» за довіреністю ОСОБА_1 відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді: