АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц/2690/2054/2012 Головуючий у 1 інстанції – Матійчук Г.О.
Суддя-доповідач – Соколова В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 січня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.
суддів: Усика Г.І., Слободянюк С.В.,
при секретарі Кононенко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 30.11.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій судді та стягнення шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив:
? визнати дії судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_3 з відмови у відкритті касаційного провадження неправомірними;
? зобов’язати суддю прийняти до розгляду його касаційну скаргу та відкрити касаційне провадження;
? стягнути з відповідача на користь позивача 100000,00 грн. в порядку відшкодування шкоди, викликаної його неправомірними діями.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.11.2011 року відмовлено у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій судді та стягнення шкоди.
05.12.2011 року позивачем подано апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду.
У поданій апеляційній скарзі позивач, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що суд неправомірно застосував положення ст. 126 Конституції України та ч. 5 ст. 1176 ЦК України, не застосувавши положення ч. 6 ст.1176 ЦК України, в зв’язку з чим просить скасувати ухвалу суду, а справу направити в суд першої інстанції для розгляду в іншому складі.
В судове засідання сторони не з’явились, про слухання справи повідомлені належними чином (а.с.13,14 ), причини неявки суду не повідомили, тому в порядку ст. 305 ч. 2 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, зокрема, заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Відмовляючи у відкритті провадження за вказаним позовом, суд зазначив, що оскарження дій судді, що пов’язані з ухваленням рішення у справі або постановленням ухвали можливе лише в порядку, визначеному процесуальним законом. Оскарження таких дій шляхом подання скарг чи позовної заяви до іншого суду першої інстанції є неприпустимим, оскільки суперечить принципу незалежності суддів та недопущення впливу на них, закріпленого ст. 126 Конституції України
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду, так як цивільне судочинство — це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок провадження в цивільних справах, який визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав і обов'язків і цивільних процесуальних дій, якими вони реалізуються їх суб'єктами — судом та учасниками процесу. Тому дані правовідносини за своєю суттю є процесуальними і не можуть бути самостійним предметом судового спору, підставою для порушення учасником даного процесу іншої цивільної справи відповідно до ст. 16 ЦК України та ст. 15 ЦПК України з приводу цих правовідносин.
Крім того, правосуддя в Україні регулюється конституційними нормами окремо від діяльності інших органів державної влади. Тому, заяви спрямовані на оскарження дій судді, пов’язаних з ухваленням судового рішення не підлягають розглядові в суді першої інстанції, оскільки чинним законодавством встановлений інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.
За відсутності підстав для порушення справи, правомірною є відмова в прийнятті такої заяви (скарги, позову) відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, що, виходячи із зазначеного вище, не суперечить ні Конституції України, ні міжнародним правовим нормам в контексті захисту прав людини.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованого застосування судом положень ч. 5 ст. 1176 ЦК України, оскільки вказані положення регулюють саме порядок відшкодування шкоди внаслідок постановлення незаконного рішення у цивільній справі. Тобто, в цьому разі за заподіяну особі шкоду відповідає не суд або суддя, а держава. Отже, суддя як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути з цих підстав відповідачем у цивільній справі.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена у відповідності до норм процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на – відхилити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 30.11.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій судді та стягнення шкоди – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: