2-52/12

                                                           РІШЕННЯ                                                                   

                                       ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

             31.01.2012   року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого  -  судді Горбань Н.І. при секретарі Анісімовій М.О., Янковенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до “Садівничого масиву “Глеваха-1”, треті особі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання незаконними та скасування наказу, актів та рішень про звільнення, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

                                            В С Т А Н О В И В:

           В листопаді 2009р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поновлення його на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, оплату за час вимушеного прогулу.

            Зазначив, що 15.04.2009р. між ним та Громадською організацією “Садівничий масив “Глеваха-1” був укладений трудовий договір, згідно якого його було прийнято на посаду інспектора енергонагляду СМ «Глеваха-1»строком на один рік.

           Під час укладання трудового договору від 15.04.2009р. будь-яких зобов’язань, крім зазначених у договорі, на нього роботодавцем покладено не було та будь-яких вимог щодо обов’язкового проходження ним медичного огляду та перевірки знань з техніки безпеки для встановлення тієї чи іншої групи допуску з електробезпеки роботодавцем висунуто також не було. Відповідно до укладеного договору з енергопостачальником АЕС «Київобленерго»СМ «Глеваха-1»є споживачем електричної енергії, що розподіляється між членами громадської організації відповідача, нагляд за дотриманням встановлених правил споживання та належною сплатою за спожиту електроенергію якими покладається на інспекторів енергонагляду відповідача, діяльність яких регламентується роботодавцем, як громадською організацією, а не нормативно-правовими актами, що стосуються діяльності підприємства-енергопостачальника.

           Протягом чотирьох з половиною місяців з квітня до вересня 2009р. роботодавець жодного разу не направляв його та не висував позивачеві відповідних вимог щодо проходження останнім перевірки знань з техніки безпеки та встановлення групи допуску з електробезпеки та медичного огляду. Всупереч Статуту та умовам укладеного трудового договору від 15.04.2009р., вирішивши на засіданні свого колегіального виконавчого органу –Ради СМ «Глеваха-1», що інспектори енергонагляду повинні мати групу допуску з електробезпеки та медичну довідку, поклали цю провину на головного енергетика СМ «Глеваха-1»та оголосили йому догану, а обох інспекторів енергонагляду, в тому числі і його, у їхню відсутність на засіданні Ради 06.09.2009р. звільнили з роботи замість того, щоб направити вказаних робітників для перевірки знань та проходження медичного огляду.

            Про вказане рішення щодо свого звільнення він дізнався 27.09.2009р., коли ОСОБА_9 запропонувала передати головному енергетику ОСОБА_10 службовий телефон, що був йому виданий, як інспектору енергонагляду. Він отримав від неї копію наказу від 07.09.2009р. про звільнення його з роботи. Своє звільнення вважає незаконним та просить суд визнати недійсним наказ СМ «Глеваха-1»№ 25 від 07.09.2009р. у частині звільнення його з роботи та відповідне рішення Ради СМ «Глеваха-1»від 06.09.2009р. (протокол засідання Ради № 22); поновити його на посаді інспектора енергонагляду СМ «Глеваха-1», стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.09.2009р. по 27.09.2009р. в розмірі 937,50 грн.

            18.03.2011р. позивач остаточно уточнив позовні вимоги та визначив коло третіх осіб і просить суд: визнати порушеним його право на отримання заробітної плати за серпень 2009р. у повному обсязі з урахуванням фактично відпрацьованого часу та виконаної роботи у вихідні та святкові дні, а також у нічний час й надурочні години; стягнути з відповідача на його користь недоплачену йому заробітну плату за серпень 2009р. в сумі 765,90 грн.; визнати порушеним його право на отримання заробітної плати за вересень 2009р.; стягнути з відповідача на його користь недоплачену йому заробітну плату за вересень 2009р. в сумі 1243,48 грн.; визнати відсутніми у ревізійної комісії СМ «Глеваха-1»у складі голови комісії ОСОБА_2 та члена ревізійної комісії ОСОБА_3 належних статутних повноважень для проведення 08.08.2009р. перевірки роботи електриків та технагляду щодо стану техдокументації та оцінки виконання обов’язків службою енергонагляду; визнати нечинним акт ревізійної комісії за результатами перевірки електриків та технагляду, проведеної 08.08.2009р. у частині  висновків, зазначених у вказаному акті, згідно якого служба енергонагляду нібито не справляється зі своїми обов’язками та в частині надання розпорядження голові СМ «Глеваха-1» Молодкіній М.М. вжити відповідні заходи; визнати незаконними дії роботодавця, пов’язані зі складанням ревізійною комісією акту перевірки роботи електриків та технагляду, проведеної 08.08.2009р., у частині висновків, зазначених у акті; визнати порушеним роботодавцем його право бути поінформованим про умови та охорону праці, що передбачено п. 5.2 трудового договору від 15.04.2009р.; визнати порушеним роботодавцем його право на забезпечення роботодавцем безпеки праці працівника та умов, що відповідають вимогам охорони праці, що передбачено трудовим договором;  визнати порушеним роботодавцем його право на забезпечення його роботодавцем належною документацією, а також спецодягом та взуттям, що передбачено трудовим договором;  визнати незаконними дії роботодавця у здійсненні ним захисту трудових прав, що передбачено трудовим договором від 15.04.2009р.; визнати нечинним наказ СМ «Глеваха-1»№ 25 від 07.09.2009р. у частині його звільнення з роботи та відповідне рішення Ради СМ «Глеваха-1»від 06.09.2009р. згідно протоколу засідання Ради № 22 від 06.09.2009р.; визнати незаконним його звільнення з роботи у вересні 2009р.; визнати незаконним внесення роботодавцем своїм листом № 251 від 24.05.2010р. за підписом ОСОБА_9 змін та доповнень до наказу № 25 від 07.09.2009р. про його звільнення з роботи; визнати нечинними внесення роботодавцем своїм листом № 251 від 24.05.2010р. за підписом ОСОБА_9 змін та доповнень до наказу № 25 від 07.09.2009р. про його звільнення з роботи; визнати порушеним роботодавцем його право на отримання ним повного розрахунку при звільненні 27.09.2009р.; стягнути з відповідача на його користь 25135,83 грн. за вимушений прогул з 28.09.2009р. по 18.03.2011р. та затримку повного розрахунку при звільненні з роботи 07.09.2009р. за період з 28.09.2009р. по 18.03.2011р.; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн., нанесену йому незаконним звільненням з роботи; стягнути з відповідача на користь держави судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення (а. с. № № 219-221).            

            Позивач в судовому засіданні підтримав позов та просив задовольнити його в повному обсязі. Збільшив позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 28.09.2009р. по 31.01.2012р., який згідно його розрахунку складає 40272,12 грн. (а. с. № 274).

            Представник відповідача ОСОБА_9 позов не визнала. Пояснила, що дійсно 15.04.2009р. між СМ «Глеваха-1»та ОСОБА_1 було укладено трудовий договір про призначення його на посаду інспектора енергонагляду строком на один рік. 04.09.2009р. до Ради масиву надійшла доповідна записка головного енергетика ОСОБА_10, що ОСОБА_1 не відповідає вимогам встановлених правил для роботи з електроустановками і не може бути допущений до роботи. Відповідно до п. 5.2.1 розділу 5 «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів», затверджених наказом Мінпаливенерго від 25.07.2006р. № 258, обслуговування електроустановок споживачів, у тому числі виконання ремонтних, монтажних, налагоджувальних робіт і оперативних перемикань в електроустановках, повинні здійснювати спеціально підготовлені електротехнічні працівники, які повинні мати спеціальну освіту енергетичного профілю. Відповідно до п. 4.7 розділу 4 «Правил безпечної експлуатації електроустановок», які затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06.10.1997р. № 257, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.01.1998р. за № 11/2451, керівники, спеціалісти, які безпосередньо організовують роботу, зобов’язані забезпечити виконання її відповідно до вимог цих Правил. Працівнику, який пройшов перевірку знань цих Правил, видається посвідчення встановленої форми, яке він повинен мати при собі під час виконання робіт. Забороняється допуск до роботи працівників, які не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Вважає, що позивач не мав ніякого права працювати в СМ «Глеваха-1»на посаді інспектора енергонагляду внаслідок недостатньої кваліфікації, яка перешкоджає продовженню даної роботи. 06.09.2009р. на засіданні Ради було вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади інспектора енергонагляду на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України через невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а 07.09.2009р. його було звільнено з роботи згідно наказу № 25. Можливості переведення ОСОБА_1 на іншу роботу не було, що підтверджується штатним розписом СМ «Глеваха-1». Після звільнення 08 та 09 вересня 2009р. ОСОБА_1 надавалася копія наказу про звільнення, але він відмовлявся від отримання, що підтверджується відповідними актами про вручення. Трудова книжка була йому видана ще 07.12.2008р. при першому звільненні позивача. Вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду, оскільки його потрібно рахувати з 08.09.2009р., тому слід застосувати строк позовної давності. Складання 27.09.2009р. ОСОБА_10 розписки про отримання від ОСОБА_1 мобільного телефону не спростовує дані актів про вручення йому наказу про звільнення. Заперечує, що зарплата позивачеві була виплачена не в повному розмірі. В задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

            В подальшому в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про оголошення перерви в слуханні справи через хворобу. Враховуючи, що представник відповідача надала пояснення по суті позову ще в судовому засіданні 21.01.2011р., а також письмові пояснення, вважає за можливе закінчити розгляд справи у її відсутність (а. с. № № 208-209, 246-249, 263).

             Треті особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_6 позов не підтримали та просять суд відмовити в його задоволенні. В подальшому в судове засідання не з’явилися, враховуючи, що вони надали пояснення по суті позову, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи у їхню відсутність (а. с. № 210).

            Треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судове засідання не з’явилися повторно, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляли, тому згідно вимог ст. 169 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у їхню відсутність (а. с. № № 224, 265).

             Суд, заслухавши сторони, третіх осіб, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

            В судовому засіданні встановлено, що 15 квітня 2009р. між сторонами було укладено строковий трудовий договір на 12 місяців (а. с. № № 5-7).

             Згідно акту перевірки ревізійної комісії (без дати), адресованому голові СМ «Глеваха-1», за станом технічної документації служба енергонагляду не справляється зі своїми обов’язками, відсутній журнал виходу на роботу та перелік виконаних робіт (а. с. № 18).

             Згідно протоколу № 22 засідання Ради “СМ “Глеваха-1” від 06.09.2009р. розглянуто доповідну головного енергетика ОСОБА_10 про звільнення групи енергонагляду, в тому числі позивача ОСОБА_1, через відсутність медичної довідки та невідповідності групи допуску по енергобезпеці та вирішено звільнити ОСОБА_1 на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України з 07.09.2009р. (а. с. № № 81-85).

             Згідно наказу “Садівничого масиву “Глеваха-1” № 25 від 07.09.2009р. ОСОБА_1 звільнено з 07.09.2009р. на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України (а. с. № 8).

             24.05.2010р. позивач був повідомлений, що до наказу № 25 від 07.09.2009р. внесено доповнення, відповідно до якого ОСОБА_1 та ОСОБА_12 звільнені у зв’язку з тим, що вказані співробітники не мають відповідних медичних довідок, не пройшли навчання та перевірку знань правил безпеки експлуатації електроустановок, не мають відповідного посвідчення встановленої форми та протоколу (а. с. № 267).  

             Згідно даних розписки позивач ОСОБА_1 передав мобільний телефон головному енергетику ОСОБА_10 27.09.2009р. (а. с. № 9).

              Відповідно до умов договору роботодавець забезпечує оплату праці в розмірі окладу 625 грн. та зобов’язується оплачувати роботу в нічний та надурочний час та святкові дні відповідно до діючого трудового законодавства (а. с. № 5).

              Згідно розрахунку позивача за серпень 2009р. він відпрацював 255 год., з яких 56 год. у вихідні дні та 34 надурочні години. З врахуванням середньогодинної оплати недоплачена заробітна плата за серпень 2009р. складає 765,90 грн., а повна заробітна плата становить 661,80 грн. + 795,90 грн. = 1427,70 грн. У період з 01.09.2009р. по 27.09.2009р. його заробітна плата у тому самому режимі повинна становити 1243,48 грн. Середньоденна заробітна плата становить 68,49 грн. (а. с. № 218).

             Згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

             Таким чином, суд приходить до висновку, що звільнення позивача ОСОБА_1 не було проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації він не може належно виконувати покладені на нього трудові обов’язки. Ніяких доказів про проходження навчання, атестації, перевірки знань з правил безпеки експлуатації електроустановок, а також ознак щодо недостатньої кваліфікації позивача та допущених ним помилок, які були б зафіксовані в акті або доповідній записці суду не надано, тому звільнення позивача не відповідає вимогам діючого трудового законодавства та є незаконним.

             Враховуючи, що при звільненні позивача відповідач не виплатив йому частину заробітної плати за серпень 2009р. в сумі 765 грн. 90 коп. та вересень 2009р. в сумі 1243 грн. 48 коп., то з відповідача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 9862 грн. 56 коп., починаючи з 27.09.2009р. по 15.04.2010р., виходячи з середньоденного заробітку в сумі 68 грн. 49 коп., згідно розрахунків позивача, з якими погоджується суд (а. с. № 218).   

              Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання незаконними та скасування наказу “Садівничого масиву “Глеваха-1” № 25 від 07 вересня 2009р. та рішення Ради “Садівничого масиву “Глеваха-1” від 06 вересня 2009р. про звільнення ОСОБА_1 з 07 вересня 2009р. на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України; стягнення на його користь з “СМ “Глеваха-1” невиплаченої йому частини заробітної плати за серпень 2009р. в сумі 765 грн. 90 коп. та вересень 2009р. в сумі 1243 грн. 48 коп. та середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27 вересня 2009р. по 15 квітня 2010р. (закінчення строку трудового договору) в сумі 9862 грн. 56 коп., виходячи із розміру середньоденного заробітку, що становить 68 грн. 49 коп., знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є обгрунтовані, тому підлягають задоволенню.

              Стосовно відшкодування моральної шкоди, то суд вважає за можливе задовольнити її частково в розмірі 300 грн., враховуючи, що позивач не надав суду належних доказів про заподіяння йому моральної шкоди саме в розмірі 50000 грн.

              Суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду та критично оцінює зміст актів про вручення позивачеві копії наказу про звільнення від 08.09.2009р. та  09.09.2009р., копії яких були надані суду лише в жовтні 2011р. (а. с. № № 250, 251).

             Решта позовних вимог не ґрунтуються на Законі, а також відсутні належні докази, тому суд не знаходить підстав для їх задоволення.  

              Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача в доход держави слід стягнути судовий збір за позовні вимоги майнового характеру в сумі 214 грн. 60 коп. та 214 грн. 60 коп. за моральну шкоду.  

             На підставі викладеного, ст. ст. 40 п. 2, 23, 116, 117, 231, 232, 233, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 212-215, 218 ч. 1 ЦПК України, суд,-

                                               В И Р І Ш И В:

              Позов ОСОБА_1 до “Садівничого масиву “Глеваха-1”, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання незаконними та скасування наказу, актів та рішень про звільнення, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

              Визнати незаконними та скасувати:

наказ “Садівничого масиву “Глеваха-1” № 25 від 07 вересня 2009р. та  рішення Ради “Садівничого масиву “Глеваха-1” від 06 вересня 2009р. про звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора енергонагляду “Садівничого масиву “Глеваха-1” з 07 вересня 2009р. на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України .

              Стягнути з “Садівничого масиву “Глеваха-1” на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за серпень 2009р. в сумі 765 грн. 90 коп., вересень 2009р. в сумі 1243 грн. 48 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 вересня 2009р. по 15 квітня 2010р. в сумі 9862 грн. 56 коп., моральну шкоду в розмірі 300 грн. 00 коп., а всього 12171 (дванадцять тисяч сто сімдесят одна) грн. 94 коп.

              В решті позовних вимог –відмовити.

              Стягнути з “Садівничого масиву “Глеваха-1” в доход держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп. та за моральну шкоду 214 грн. 60 коп., а всього 429 (чотириста двадцять дев’ять) грн. 20 коп.

               Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: