Справа №  2-3217/11

2/444/1133/12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

 17.02.2012  Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді :              Затолочного В.С.

при секретарі:                        Морозовій Н.М.

за участі:

-          представника позивача Бібленко Юлії Григорівни,

-          представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Позов, на задоволенні якого в ході розгляду справи наполягала представник позивача, обґрунтований тим, що відповідно до укладеного договору позивачем відповідачу було надано кредит у розмірі 3366 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.10.2008 року. В порушення умов договору відповідач свої зобов’язання за договором належним чином не виконав.

Заборгованість за договором станом на 26.10.2011 року складає 33775 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

З врахуванням заперечень відповідача проти позову зазначила, що в заяві на отримання кредиту відповідач своїм підписом підтвердив ознайомлення з умовами видачі кредиту та отримання копії договору. Розрахунок заборгованості здійснено правильно, відповідно до умов договору, згідно з якими процентна ставка складає 12% річних, тобто 1% на місяць. Вимоги Банку не виходять за межі позовної давності, тому що сторонами обумовлено строк давності за вимогами, пов’язаними з виконанням умов кредитного договору в 5 років. В первісних матеріалах були помилково надані Умови надання споживчого кредиту фізичним особам (далі Умови), які почали діяти у 2009 році, що підтверджується тим, що Банк зазначений як Публічне акціонерне товариство, тоді як з відповідачем укладався договір Закритим акціонерним товариством «ПриватБанк». Додатково наданими суду Умовами, які діяли на час укладення договору, підтверджується обґрунтованість вимог Банку.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що відповідач отримав кредит у позивача. Банк не довів укладення між сторонами договору, на підставі якого Банк пред’являє вимоги до відповідача. В справі відсутні докази отримання відповідачем Умов та тарифів, які є невід’ємними частинами договору. У зв’язку з тим, що відповідач не був належним чином ознайомлений з умовами договору, Банк не вправі пред’являти будь-які вимоги, які ґрунтуються на цьому договорі. Крім того, за вимогами Банку сплив строк позовної давності. Заява позичальника на видачу кредиту передбачає нарахування процентної ставки в розмірі 1% на місяць, а Умови – 12% річних. У зв’язку з нарахуванням відсотків на фактичну кількість днів користування кредитом, сума відсотків збільшується. Умови передбачають, що пеня нараховується на залишок простроченої заборгованості і, при цьому, відсотки за користування кредитом не сплачуються. В той же час Банк одночасно нараховує відсотки і пеню. Умовами передбачено нарахування неустойки на протязі 3 років, а насправді Банк її нараховує більш ніж за 5 років. Розмір пені значно перевищує суму основного боргу. В позові просить відмовити.

Вислухавши сторони та дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено судом, відповідно до укладеного договору № KRНGRX08630010 від 05.10.2006 року відповідач ОСОБА_3 05.10.2006 року отримав кредит у розмірі 3366 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.10.2007 року.

Згідно умов укладеного договору він складається із Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв’язку із зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 26.10.2011 року має заборгованість 33775,25 грн., яка складається з наступного:

- 2906,35 грн. – заборгованість за кредитом;

- 12755,26 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1629,10 грн. – заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 14399,77 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язання за договором;

а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. – штраф (фіксована частина);

- 1584,52 грн. – штраф (процентна складова).

Фактичні обставини справи встановлені шляхом дослідження наявних в матеріалах справи копій заяви позичальника, умов надання споживчого кредиту фізичним особам, розрахунком заборгованості.

Нарахування заборгованості здійснено відповідно до Умов.

Оцінюючи доводи сторін, суд погоджується із безпідставністю заперечень відповідача.

Так, відповідно до заяви позичальника на видачу кредиту, відповідач своїм підписом підтвердив те, що він ознайомився і погодився з Умовами та наданням йому повної інформації про Умови, та отримав один примірник оригіналу договору, який складається із заяви, Умов та тарифів.

Крім того, суд враховує, що відповідач своїми діями з часткового погашення кредиту підтвердив погодження з його умовами.

Тому суд вважає, що між сторонами в належній формі був укладений кредитний договір, на умовах, які були погоджені обома сторонами.

Не відповідають дійсності посилання відповідача на сплив строку позовної давності, тому що пунктом 5.5 Умов передбачено договірний строк позовної давності по вимогам Банку, пов’язаним зі стягненням заборгованості по кредиту, неустойки, тривалістю в 5 років.

Строк дії договору закінчився 04.10.2007 року, а тому строк позовної давності по зазначеним в позові вимогам, на час звернення Банку до суду не сплив.

Суд вважає, що заборгованість нарахована правильно, тому що відсотки за користування кредитом згідно заяви становлять 1% на місяць, що відповідає визначеним Умовами 12% річних.

Нарахування відсотків у розмірі 10,1 % в місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом, у випадку порушення позичальником зобов’язань із погашення кредиту передбачено заявою позичальника.

Нарахування неустойки також здійснено відповідно до Умов та заяви позичальника в межах строків, передбачених умовами договору.

Таким чином, нарахування заборгованості та звернення Банку з позовом до суду є правомірними.

Разом з тим, суд враховує наступне:

Поняття неустойки надане в частині 1 статті 549 ЦК України, відповідно до якої неустойкою (штрафом, пенею) – є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно зі статтею 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому, закон дозволяє сторонам домовитись про зміну розміру неустойки у бік її зменшення або збільшення, крім випадків, передбачених законом.

Частина 3 цієї ж статті надає суду право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір в тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через неспівмірність з розміром основного зобов’язання.

Сума основного боргу (заборгованість за кредитом та заборгованість по процентам за користування кредитом, заборгованість по комісії за користування кредитом) складає 17290,71 грн., тоді як неустойка (пеня та штрафи) нарахована позивачем в розмірі 16484,29 грн., що вказує на неспівмірність співвідношення пред’явлених до стягнення санкцій і наслідків порушення зобов’язання.

На думку суду слід визначити розмір пені, яка підлягає стягненню, в 3000 грн., оскільки саме таке співвідношення пред’явлених до стягнення санкцій і наслідків порушення зобов’язання буде співмірним.

Враховуючи розмір основного зобов’язання, а також визначений судом розмір пені, з відповідача на користь позивача слід стягнути 20290,71 грн. заборгованості (17290,71 + 3000).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути на користь позивача, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» з відповідача, ОСОБА_3 заборгованість в розмірі 20290 (двадцять тисяч двісті дев’яносто) грн.. 71 коп. та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 202 (двісті дві) грн.. 91 коп., а всього 20493 (двадцять тисяч чотириста дев’яносто три) грн.. 62 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення.

Апеляційна скарга на рішення подається апеляційному суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                                           Суддя                                                  В.С.Затолочний