Справа 2-1038 2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 травня 2008 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі
головуючого судді Кошель Б.І.
при секретарі судового засідання Боженко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду в м. Білій Церкві по вул. Турчанінова, 7, в залі судового засідання № 1 цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ПП «Хімагроцентр», третя особа: ОСОБА_2, про видачу трудової книжки, стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ПП «Хімагроцентр» мотивуючи тим, що з 03.02.2007 року він працював на посаді вантажника у магазині «ЖЖЖ», власником якого є відповідач. 10.09.2007 року в зв'язку із ліквідацією магазину позивача було звільнено, але оскільки при звільнені з ним не було проведено всіх розрахунків: не виплачена заробітна плата за останній місяць роботи, не виплачена грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпуски, а також не видана трудова книжка. В зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за серпень 2007 року в розмірі 810 грн., грошову компенсацію за невикористану відпуску в розмірі 674 грн. 98 коп., середній заробіток за час вимушеного прогулу в зв'язку із затримкою видачі трудової книжки в розмірі 2622 грн. 76 коп., та моральну шкоду в розмірі 3000, а всього 7107 грн. 74 коп.
В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за серпень 2007 року в розмірі 417 грн. 73 коп., грошову компенсацію за невикористану відпуску в розмірі 280 грн. 98 коп., середній заробіток за час вимушеного прогулу в зв'язку із затримкою видачі трудової книжки в розмірі 2316 грн. 78 коп., та моральну шкоду в розмірі 3000, а всього 6015 грн. 49 коп.
Представник позивача за дорученням уточнені позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача за дорученням проти позову заперечував та пояснив, що звільнення позивача проведено відповідно до вимог діючого трудового законодавства, при звільненні з позивачем були проведені всі розрахунки та видана трудова книжка.
Третя особа проти задоволення позову заперечував та підтвердив пояснення представника відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача за дорученням, представника відповідача за дорученням, оглянувши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з слідуючих підстав.
Відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно ст.ст. 47, 116 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Так, по справі встановлено, що позивач наказом №10/1 від 07.02.2007 року був прийнятий на роботу до ПП «Хімагроцентр» на посаду вантажника, а згідно наказу №85 від 04.09.2007 року був звільнений із займаної посади за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, що стверджується копіями наказів №10/1 від 07.02.2007 року та №85 від 04.09.2007 року і не оспорюється сторонами.
В підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що при звільнені з ним не було проведено всіх розрахунків: не виплачена заробітна плата за останній місяць роботи, не виплачена грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпуски, а також не видана трудова книжка.
Але ці твердження спростовуються дослідженими в суді доказами.
Так, згідно копії платіжної відомості №ХЦ-0000074 за серпень 2007 року та копії платіжної відомості №ХЦ-0000083 за вересень 2007 року з позивачем при звільнені були проведені всі розрахунки, а саме: позивач отримав 280 грн. 98 коп. грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпуски та 417 грн. 73 коп. заробітної плати за серпень 2007 року.
Посилання позивача на те, що в даних платіжних відомостях він не розписувався та вказані кошти не отримував спростовуються висновком експерта №45 від 13.02.2008 року, згідно якого підписи виконані від імені ОСОБА_1. в платіжних відомостях №ХЦ-0000083 за вересень 2007 року та №ХЦ-0000074 за серпень 2007 року виконані самим гр. ОСОБА_1.
Щодо порушення відповідачем вимог ст.ст. 47, 116 КЗпП України стосовно обов'язковості видачі в день звільнення працівникові належно оформленої трудової, то згідно акту від 04.09.2007 року позивачу в цей же день була видана трудова книжка, але від підпису у книзі руху трудових книжок та особовій картці ОСОБА_1відмовився. Даний факт також підтверджується показами свідка ОСОБА_3., яка працює в ПП «Хімагроцентр» на посаді бухгалтера та особисто була присутня при отриманні позивачем трудової книжки.
Таким чином, проаналізувавши всі надані докази суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь заробітної плати за серпень 2007 року в розмірі 417 грн. 73 коп., грошової компенсації за невикористану відпуску в розмірі 280 грн. 98 коп., середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку із затримкою видачі трудової книжки в розмірі 2316 грн. 78 коп. та моральної шкоди в розмірі 3000 є необґрунтованими, а звільнення позивача проведено у відповідності з вимогами діючого законодавства.
На підставі ст. 4 п. 1 Декрету КМ України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати держмита /судового збору/ на користь держави.
Керуючись ст.ст. 40, 49-2, 233 КЗпП України, ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 294, 296 ЦПК України суд -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня ухвалення рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів.
Суддя КОШЕЛЬ Б.І.