РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

м.Рівне, вул.Петра Могили 24, тел: (0362) 22-10-74, 26-28-94

Справа № 2-195/11

Номер рядка звіту 36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

16 вересня 2011 року          

Рівненський районний суд Рівненської області  в особі

                         судді          Красовського О.О.   

                           при  секретарі  Беднарчук Г.П.

                           за участю представників сторін - ОСОБА_1, ОСОБА_2  

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом

ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності на майно у спільній сумісній власності, про визнання права власності на майно в порядку спадкування, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що було видане 28.11.1984 року на ім’я ОСОБА_8;

за позовом ОСОБА_8 (як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору) до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на 1/6 частину будинку в порядку спадкування за заповітом, визнання частково недійсним договору купівлі-продажу будинку від 07.06.1988 року, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9 –чоловік ОСОБА_3 та батько ОСОБА_4 Після його смерті залишилося спадкове майно, серед якого –будинковолодіння по АДРЕСА_1 Цей будинок ОСОБА_9 набув за договором купівлі-продажу. Після придбання була проведена добудова будинку. Як стало відомо позивачам, на 1/6 частину цього будинку було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім’я ОСОБА_8 Позивачі вважають, що таким чином порушуються їх права: як спадкоємців та порушуються права позивачки ОСОБА_3 на це майно як таке, що було набуте під час шлюбу. Покликаючись на норми КпШС України, норми ЦК України 1963 року та 2003 року позивачка ОСОБА_3 просить суд визнати за нею право спільної сумісної власності у майні подружжя (з ОСОБА_9.) –на 1/2  частину будинковолодіння, та на 1/4 частину будинковолодіння –в порядку спадкування; а позивачка ОСОБА_4 просить суд визнати за нею право власності на 1/4 частину будинковолодіння –в порядку спадкування. Інші спадкоємці щодо майна ОСОБА_9 не прийняли спадщину, на спадкове майно не претендують. Також позивачі просять визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що було видане 28.11.1984 року на ім’я ОСОБА_8, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_10.

Як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_8 зазначає, що ОСОБА_10 належала частина спірного будинку. В послідуючому ОСОБА_10 провів відчуження цього будинку, але він не продавав одну кімнату, в якій проживала ОСОБА_8 разом з своїм чоловіком. Тому після смерті спадкодавця вона оформила спадщину на 1/6 частину майна, отримавши відповідне свідоцтво про право власності. Вважає, що при придбанні будинку ОСОБА_9 до нього не перейшла у власність одна кімната, в якій проживала ОСОБА_8 тому зазначає, що договір від 07 червня 1988 року слід визнати частково недійсним, а саме, щодо 1/6 частини будинку, і визнати за ОСОБА_8 право власності на цей  майно.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свій позов підтримали, а позов ОСОБА_8 не визнають. Додатково пояснили, що ОСОБА_10 продав весь будинок, а пізніше склав заповіт на користь ОСОБА_8 Отже, на час смерті ОСОБА_10 він не був власником спірного майна, і таким чином ОСОБА_8 неправомірно оформила право власності на це майно в порядку спадкування за заповітом.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7 визнали позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4; і не визнають позов ОСОБА_8 та просили розгляд справи проводити без їх участі.

Представник Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області згідно до поданої заяви просить справу розглядати без їх участі та прийняти рішення згідно чинного законодавства.

В судовому засіданні ОСОБА_8 свій позов підтримала та пояснила про обставини, що викладені нею в позовній заяві. Позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не визнає.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позови не підлягають до задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 та батько позивачки ОСОБА_4  -  ОСОБА_9.

За життя спадкодавцем був придбаний будинок АДРЕСА_1.

Оскільки шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 зареєстрований 19.08.1970 року, а будинок придбаний 7 червня 1988 року на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого Зорянською сільською радою Рівненського району Рівненської області за реєстровим № 101, то зазначене майно є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_3 (станом на 07.06.1988 року).

Позовні вимоги про визнання права власності на майно (на частку майна у спільній сумісній власності та в порядку спадкування) були заявлені позивачкою ОСОБА_3 щодо всього будинковолодіння станом на час смерті чоловіка; і позовні вимоги ОСОБА_4 також стосуються всього будинковолодіння, розмір якого станом на 7 червня 1988 року (час придбання) був значно меншим ніж на час відкриття спадщини (станом на ІНФОРМАЦІЯ_1).

Між тим, позивачка не надала суду доказів того, в який період здійснювалася добудова чи перебудова будинку, за чий кошт були виконані будівельні роботи, інше, адже як зазначалося вище станом на час розгляду справи площа спірного майна збільшилася порівняно з придбаним будинком в 1988 році.

Отже, суд не може задоволити позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання права на частку в майні, що є у спільній сумісній власності, враховуючи наведені аргументи, а також враховуючи наступне.

Спадкоємцями першої черги згідно ст.529 ЦК України (1963 р.) який діяв на час відкриття та прийняття спадщини, є: дружина померлого ОСОБА_3 та діти померлого ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 Діти, за виключенням ОСОБА_4, не претендують на частку у спадковому майні після смерті батька ОСОБА_9.

Позивачі у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст.ст.548, 549 ЦК України (1963 р.) своєчасно прийняли спадщину.

30.07.1977 року згідно договору купівлі-продажу ОСОБА_10 продав належну йому частину домоволодіння, а ОСОБА_11 купила дві кімнати, кухню і коридор дерев'яного будинку в с. Новостав Рівненського району Рівненської області. Договір  посвідчений в Зорянській сільській раді Рівненського району Рівненської області, реєстровий номер № 50. Станом на 30.07.1977 року площа двох жилих кімнат складала 34 квадратні метри, про що свідчить довідка про право власності селянського двору, що видається у зв’язку з відчуженням будинку або його частини.

29.04.1978 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 був укладений договір купівлі-продажу другої частини цього ж будинку, який складається з однієї кімнати жилою площею 28 кв.м., про що свідчить довідка про право власності селянського двору, що видається у зв’язку з відчуженням будинку або його частини. Цей договір також посвідчено Зорянською сільською радою Рівненського району Рівненської області, реєстровий номер № 36.

07.06.1988 року ОСОБА_11 продала, а ОСОБА_9 купив, як зазначено за текстом договору, весь житловий будинок з надвірними будівлями, що підтверджується відповідним договором купівлі-продажу, посвідченим Зорянської сільською радою Рівненського району Рівненської області, реєстровий № 101.

Отже можна припустити, що станом на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_10 йому не могла належати 1/6 частина спірного будинку, оскільки за змістом договору від 07.06.1988 року ОСОБА_11 продала, а ОСОБА_9 купив весь житловий будинок з надвірними будівлями.

В той же час до договору не була надана довідка на підтвердження технічних характеристик майна, що відчужується, а отже в цьому випадку можливо припустити, що ОСОБА_10 і могла належати 1/6 частина майна, яке він заповів ОСОБА_8

До суду не був наданий технічний паспорт щодо будинковолодіння станом на 30.07.1977 року, 29.04.1978 року та 07.06.1988 року. Це надало б суду можливість пересвідчиться в тому, яка саме частина будинку належала кожному з його попередніх власників; та пересвідчитися, чи належала ОСОБА_10 1/6 частина цього будинку, право власності на яку оформила ОСОБА_8 в порядку спадкування. Адже згідно до наявних доказів (технічний паспорт щодо будинку станом на 23.06.2009 року та довідок про право власності селянського двору, що видається у зв’язку з відчуженням будинку або його частини) ті чи інші площі приміщень не можливо ідентифікувати; є розбіжності в площах кімнат, на які вказують учасники процесу як на такі, що були ними набуті.

Після придбання будинку була здійснена його добудова і перебудова, про що пояснили позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 В свою чергу ОСОБА_8 не заперечує факт добудови будинку, проте заперечує його перебудову.

Суду не були надані докази того, що добудова/перебудова спірного будинку була здійснена у визначеному законом порядку. Суд не може самостійно визначити час проведення будівельних робіт.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. На новостворене нерухоме майно зазначене право виникає з моменту завершення будівництва, а якщо законом передбачено прийняття такого майна в експлуатацію або воно підлягає державні реєстрації, - з моменту вчинення таких дій. Сам факт створення нерухомого майна за відсутності передбачених законом умов, необхідних для встановлення права власності на нього, не може бути підставою для визнання такого права. Право власності на майно за спадкодавцем ОСОБА_9 не зареєстроване, про що свідчить довідка КП “Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації”.

А отже суд позбавлений можливості задоволити заявлений позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування. Задоволення позову в цьому випадку означало б взяття судом на себе функцій, що йому не притаманні.

Також не підлягають до задоволення позовні вимоги при визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що було видане ОСОБА_8, та не підлягає до задоволення позов ОСОБА_8, виходячи з наступного.  

Як зазначалося вище, з наданих до суду доказів не можливо пересвідчитися, чи належала ОСОБА_10 1/6 частина спірного будинку, право власності на яку оформила ОСОБА_8 в порядку спадкування. Адже згідно до наявних доказів (технічний паспорт щодо будинку станом на 23.06.2009 року та довідок про право власності селянського двору, що видається у зв’язку з відчуженням будинку або його частини) ті чи інші площі приміщень не можливо ідентифікувати; є розбіжності в площах кімнат, на які вказують учасники процесу як на такі, що були ними набуті.

Також є розбіжності в документах, які зазначають про площі земельних ділянок, на яких розташовувався спірний будинок: в довідці від 22.11.1984 року за № 2007 значиться площа 300 квадратних метри, а в довідках про право власності селянського двору, що видається у зв’язку з відчуженням будинку або його частини значиться площа ділянок: 0,1100 кв. метри та 500 кв. метри.

Суд вважає, що ОСОБА_8 не є належним позивачем щодо оспорювання договіру купівлі-продажу від 07.06.1988 року, оскільки вона не є стороною цього договору.

Зважаючи, що жодна з сторін не довела ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, то суд не знаходить підстав для задоволення заявлених позовів.

Суд вважає, що сторони не пропустили строки звернення до суду, оскільки про наявність позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своєчасно прийняли спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_9. ЦК України визначає строки для прийняття спадщини, і не встановлює строків для оформлення спадкових прав.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

По цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності на майно у спільній сумісній власності, про визнання права власності на майно в порядку спадкування, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що було видане 28.11.1984 року на ім’я ОСОБА_8; за позовом ОСОБА_8 (як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору) до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на 1/6 частину будинку в порядку спадкування за заповітом, визнання частково недійсним договору купівлі-продажу будинку від 07.06.1988 року -  в позові відмовлено.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя:                                                                                    Красовський О.О.            

Примітка: повне рішення суду виготовлене 19.09.2011 р. Невідповідність документу щодо вимог ділової української мови пов'язане з особливістю роботи електронної програми "Діловодство", в якій був створений документ.