Справа №  2-1514/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2012 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді          Бобер  К.Ф.

при секретарі                                           Кудлачик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті Дубно

цивільну справу за позовом  

Кредитної спілки “Аккорд” до ОСОБА_1

про стягнення боргу за кредитним договором

встановив:

          В обгрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що 12 жовтня 2007 року  між Кредитною спілкою "Аккорд" та членом кредитної спілки "Аккорд" –відповідачем ОСОБА_1  було укладено кредитний договір № РВ4483. згідно якого (п.1.1) позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5000 грн. строком до 29.10.2008 р., а відповідач (п.2.2) взяв на себе зобов’язання щомісячно сплачувати позивачу нараховані проценти та частину кредиту в терміни та розмірах, не менше, ніж це вказано в рекомендованому графіку платежів (додаток до Договору). Однак всупереч договірним зобов’язанням, в установлені графіком терміни відповідачем не повернуто належні грошові кошти, в результаті чого сума кредиту не зменшувалась, а проценти нараховувались на фактичний залишок суми кредиту за кожний день користування кредитом (п.2.3 Договору). На день подачі заяви про стягнення суми боргу за кредитним Договором, сума боргу за тілом кредиту становить 4999,30 грн., за процентами –7425,76 грн., за пенею –4999,30 грн., що в сумі складає 17424,36 грн. Останній платіж за кредитним договором був проведений 25.12.2007 р. Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором  та судові витрати.

         Представник позивача в судове засідання не з’явився, про день, час і місце слухання справи судом повідомлений належно, до суду надіслав заяву про слухання справи за його відсутності, позов підтримує та просить його задоволити.

         Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали і пояснили, що строк позовної давності вже сплинув, а тому просять застосувати наслідки його спливу.

          Суд,  дослідивши матеріали справи,  заперечення відповідача вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що  12 жовтня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір №РВ4483. (а.с.9)

Згідно з п.1.1. Договору, кредитна спілка надала позичальнику кредит у розмірі 5000 грн. Отримання грошових коштів Позичальником підтверджується видатковим ордером. Відповідно до п.2.2 Договору кредит позичальник зобов»ячався щомісячно сплачувати позивачеві нараховані проценти та частину кредиту  в терміни та розмірах не менше,ніж вказано у рекомендованому графіку платежів, який є додатком №1.    

При дотриманні Позичальником умов сплати кредиту, передбачених у рекомендованому графіку платежів, нарахування процентів є мінімальним  на залишок суми кредиту. Розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитом передбачено п.2.3 Договору.

Однак всупереч договірним зобов'язанням, в установлені графіком терміни Позичальником не повернуто належні грошові кошти, в результаті чого сума кредиту не зменшувалась, а проценти нараховувались на фактичний залишок суми кредиту за кожний день користування кредитом (п.2.3 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору, при порушенні строків сплати кредиту нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми остаточної заборгованості за кожний день прострочення.

На день подачі заяви про стягнення суми боргу за кредитним Договором, сума боргу за тілом кредиту становила 4999,30 грн., за процентами –7425,76 грн., за пенею –4999,30 грн., що в сумі складає 17424,36 грн. ( а.с.7).

Але відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. А відповідно до ч.4 цієї статті –сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач в судовому засіданні надав заперечення проти позову в якому просить застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову.

Відповіднго до ст.  257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.

Відповідно до статті 261 ЦК України перебіг позовної давності  починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення  свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, строк позовної давності сплив 25.12.2010 р., позивач звернувся з позовом лише 20.12.2011 р. та не надавав заяву про поновлення строків звернення до суду, в свою чергу  відповідачем заявлено про застосування судом позовної давності, а тому в задоволенні позовних вимог позивача стосовно стягнення заборгованості потрібно відмовити. З тих же підстав не підлягають задоволенню позовні вимоги стосовно відшкодування судових витрат.

Керуючись: ст. ст. 257, 258, 261, 267 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 159, 208, 209, 213, 215, 224 ЦПК України , суд

РІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Кредитної спілки «Аккорд»до  ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: