а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2008 р. Справа № 2-а-3147/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Сторчак Володимир Юрійович,
При секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні
За участю представників сторін:
позивача : Бондаренко В.М.
відповідача : Слободян А.І.
розглянувши матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного Фонду України в Барському районі Вінницької області, м. Бар
до: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Барському районі Вінницької області, м. Бар
про: включення до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання кошти на суму 7349,15 грн.
Заявлено позов управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області, м. Бар до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Барському районі Вінницької області, м. Бар про включення до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 7349,15 грн.
Позов мотивований, зокрема, тим, що витрати понесені Пенсійним фондом України у зв’язку з виплатою пенсій, передбачених ст.. 26 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Оскільки виплата здійснюється страхувальником, до якого звернулася застрахована особа, а тому неналежний страхувальник має право звернутись до належного страхувальника відносно понесених витрат на соціальні виплати та, відповідно, отримати відшкодування шкоди.
Так, позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив включити в акти звірки з ФССНВ випадки, пов’язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, які раніше були не прийняті до заліку останнім по виплаті пенсій громадянам, каліцтво яким заподіяно на підприємствах розташованих на території країн СНД. Однак, відповідач різницю витрат в сумі 7349,15 грн. не визнав, в зв’язку з чим пред’явлено позов.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.
Відповідач проти позову заперечив, мотивуючи тим, що відповідно до Угоди “Про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’я, які пов’язані з виконанням ним трудових обов’язків”, що підписана державами колишнього Союзу РСР, в т. ч. і Україною, відшкодування шкоди заподіяної працівнику, провадиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалося на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров’я, тощо. Усі витрати, пов’язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд, -
В С Т А Н О В И В:
Статті 21, 28 Закону України № 1105 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування і нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні і пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій, у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Крім того, статтею 46 вказаного Закону, статтями 1, 2 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" збір та акумулювання коштів на виплату пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Кошти підлягають виплаті при настанні страхового випадку, а призначення самих пенсій здійснює Пенсійний фонд України.
Положення 2 п. 5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Положенням п. 5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Таким чином, витрати понесені Пенсійним фондом України у зв’язку з виплатою пенсій, передбачених ст. 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Відповідно зі ст.1 Закону України №1788 "Про пенсійне забезпечення" іноземні громадяни і особи без громадянства, проживаючі в Україні мають право на пенсію нарівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міждержавними угодами.
Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №5-4/4 від 4.03.2003 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003р. за №376/7697 встановлено механізм погодження та відшкодування таких витрат.
Так, вказаний Порядок передбачає відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою відповідних пенсій, зокрема, пунктом 5 встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання провадять з відділеннями виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складається акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду).
Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно ст.85 Закону України №1788 від 05.11.91р. пенсії виплачуються з місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від прописки. У свою чергу, відповідно до п.41 Порядку надання і оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання в іншу місцевість, його пенсійна направляється до органу, що призначає пенсію, по новому місцю проживання. Пенсійне законодавство напряму зв’язує виплату відповідної пенсії з фактичним місцем проживання пенсіонера. Отже, страхові виплати повинні проводитися відповідним відділенням ФССНВ по місцю фактичного проживання застрахованої особи, за умови звернення останньою з відповідною заявою.
Таким чином, право Пенсійного фонду на відшкодування витрат виникає після призначення та виплати Пенсійним фондом пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також пенсій по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного у на виробництві та професійного захворювання, які в силу ст.25 Закону № 1105 повинні здійснюватись Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
З січня 2007 року управлінням Пенсійного фонду України в Барському районі Вінницької було включено в акти звірки видатки, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відшкодуванню підлягають пенсії, призначенні відповідно до пунктів “а”, “в”, “г” статті 26, 37, 38,92 Закону України “Про пенсійне забезпечення”в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 р. № 1094 “Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 03 березня 2003 року № 5-4 та правління Фонду соціального страхування від 4 березня 2003 р. № 4.
Згідно п.4 вищеназваної постанови відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”і постанов Кабінету Міністрів України, а саме:
сума виплачених пенсій (основний розмір);
сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття;
сума витрат з виплати і доставки пенсій;
сума допомоги на поховання, виплаченої сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в частині, що підлягає відшкодуванню відповідно до пункту 4 Порядку.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Підпунктом "г" п.1 ст.21 вказаного Закону передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утримані, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому, кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Позивач звернувся до відповідача з листом про включення в акти звірки випадків, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, які раніше були не прийняті до заліку ФССНВ по виплаті пенсій громадянам, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країнах Співдружності Незалежних Держав.
Різниця витрат склала 7349,15 грн. які відповідач не визнає.
Заперечення відповідача судом не беруться до уваги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. З Закону України "Про правонаступництво України" від 12.09.1991 року закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.
Стаття 9 зазначеного Закону передбачає, що всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.
Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року держави-учасниць Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.
Відповідно до статті 5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.
Відповідно до статті 3 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ми трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного падку відповідно до цього закону.
Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, визначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.
Таким чином, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.
Обґрунтування відповідачем своєї позиції стосовно відмови виконати дії по підписанню актів взаємозвірки із УПФУ положеннями Угоди про взаємне визнання прав відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням та іншими ушкодженнями здоров'я, які пов'язані із виконанням трудових обов'язків, від 9.09.1994 року є неправомірними, оскільки вказана Угода передбачає відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншими пошкодженнями здоров'я, які пов'язані із виконанням ним трудових обов'язків і не регулює питання виплати пенсій, що відповідає і вимогам цивільного законодавства, зокрема ст. 1195 ЦК України та ст. 456 ЦК Української РСР.
Тобто відшкодування шкоди фізичній особі і відшкодування витрат на пенсійне забезпечення у зв'язку з трудовим каліцтвом - це різні поняття, які регулюються різними нормативно-правовими актами.
Таким чином, доводи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
За сукупністю наведених обставин та враховуючи, що позов підтверджений матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позові вимоги підлягають задоволеню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовільнити.
Зобовязати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Барському районі Вінницької області включити в акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання 7349 грн. 15 коп.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено 25.04.2008 р.
Суддя/підпис/ Сторчак Володимир Юрійович
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: