Справа № 1-80/11

Провадження № 1/0316/9/2012

В И Р О К

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

смт.Турійськ                                                                                          01 лютого 2012 року

Турійський районний суд Волинської області під головуванням судді  Воробей І.В.

за участю секретаря  Ганюк З.Ю.

прокурора Книш В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Запусти Локачинського району Волинської області, жительки АДРЕСА_1, громадянки України, освіта повна загальна середня, не одруженої, не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

09 жовтня 2011 року приблизно о 13.00 год. ОСОБА_1, перебуваючи у житловому будинку ОСОБА_2, розташованому за адресою АДРЕСА_2 шляхом обману ОСОБА_3 заволоділа належними останньому мобільним телефоном марки “Nokia 1600” вартістю 108.00 грн. та сім-карткою вартістю 25.00 грн., чим завдала потерпілому майнову шкоду на загальну суму 133.00 грн.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 повністю й беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні інкримінованого їй злочину та суду показала, що дійсно 09 жовтня 2011 року приблизно о 13.00 год., коли вона гостювала у житловому будинку ОСОБА_2, розташованому за адресою АДРЕСА_2 до нього прийшов, як їй на даний час відомо, ОСОБА_3 і став разом з ним розпивати алкогольні напої. Побачивши, що ОСОБА_3 тримає в руці мобільний телефон, вона вирішила заволодіти даним засобом зв’язку. З цією метою вона, ввівши ОСОБА_3 в оману щодо того, що їй необхідно терміново зателефонувати, попросила у нього його мобільний телефон. Коли ОСОБА_3 передав їй свій мобільний телефон, вона, імітуючи телефонну розмову, спочатку вийшла з ним на подвір’я господарства ОСОБА_2, а потім – пішла на автобусну зупинку, звідки поїхала рейсовим автобусом додому в АДРЕСА_1.   

У вчиненому ОСОБА_1 щиросердно розкаялась, погодившись із вказаним ОСОБА_3 переліком майна, котрим вона заволоділа шляхом обману, а також – з його вартістю, і повністю відшкодувала потерпілому завданий злочином збиток.

Потерпілий ОСОБА_3, показання якого досліджені в суді, під час досудового слідства ствердив факт заволодіння, як йому стало відомо після цього від ОСОБА_2, ОСОБА_1 шляхом обману належними йому мобільним телефоном марки “Nokia 1600” та сім-карткою в житловому будинку останнього, розташованому за адресою АДРЕСА_2 (а.с.33-34).

Таким чином, показання підсудної ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_3 узгоджуються між собою і в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, які, в свою чергу, ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

Не маючи підстав сумніватися в істинності та добровільності позиції, а також показань підсудної, потерпілого, суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду визнає недоцільним дослідження інших, окрім наведених вище, доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Тому, проаналізувавши досліджені докази, суд вважає доведеною винуватість        ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, і кваліфікує такі її дії як заволодіння чужим майном шляхом обману.

Разом з тим, органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувалася в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою. Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 на момент заволодіння майном ОСОБА_3 не була знайома з потерпілим і не перебувала з ним у довірливих стосунках, то інкриміноване ОСОБА_1 органами досудового слідства заволодіння майном ОСОБА_3 шляхом зловживання його довірою слід виключити з обвинувачення підсудної.

При обранні міри покарання підсудній суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, що є злочином невеликої тяжкості, особу підсудної, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

До пом’якшуючих покарання обставин суд відносить підсудній щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обтяжуючих покарання обставин суд в даному випадку не вбачає.

Також суд враховує й те, що підсудна ОСОБА_1 є особою молодого віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання і потерпілий претензій до неї не має.

З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення підсудної ОСОБА_1 в даному випадку можливе без ізоляції її від суспільства і щодо неї слід обрати міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким вона повинна нести кримінальну відповідальність, із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ст.81 КПК України.

Судові витрати по справі становлять 450.24 грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи і вони підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області.

Керуючись ч.3 ст.299, ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки:

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Речові докази по справі, а саме – мобільний телефон марки “Nokia 1600” та сім-картку, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_3, залишити у користуванні останнього.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області (отримувач платежу: НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області 31256272210012 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014, ідентифікаційний код 25574908. Призначення платежу: “За проведення експертизи”) витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 450.24 (чотириста п’ятдесят гривень 24 копійки).

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженої ОСОБА_1 залишити попередній – підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд протягом  п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: