Справа № 2-1608/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«26» червня 2007р.
Бориспільський міськрайоний суд Київської області у складі
Головуючого судді Криворучко І.В.
при секретарі Бердник О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації, -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов зазначений позов, підтримуючи і обґрунтовуючи який в судовому засіданні позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2р. відповідачка звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про прохання розібрати вчинок позивача щодо вимагання у неї 20.05.2006р. о 20-30 год. 100 доларів США, про погрозу використання ним свого службового становища в перерахуванні коштів належних відповідачці без її згоди на інші рахунки, де вони зникнуть, та у вчиненні на неї тиску з боку позивача чи інших осіб. Зазначена заява була подана на ім. *я керуючого ІНФОРМАЦІЯ_1 і розглядалась керівництвом філії шляхом його усного опитування. Внаслідок цього у колег по роботі змінилось до нього ставлення і тим самим йому заподіяно моральної шкоди у розмірі 1700 грн., які він просить стягнути з позивачки. Також він просить суд зобов*язати відповідача спростувати відомості викладені в заяві, що датована 22.06.2006р., тим же способом, яким вони і були поширені, тобто шляхом надіслання заяви із спростуванням відомостей на адресу керуючого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3.
Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що дійсно події, які описані нею в заяві до банку мали місце. Вона не зверталась до правоохоронних ортанів з цього приводу, а звернулась до банку, оскільки боялась за свої гроші, які були на рахунку банку. Вона розуміє, що філія банку не є правоохоронним органом. Просить у позові відмовити.
Суд дослідив, проаналізував та оцінив всі зібрані по справі докази у їх сукупності і дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Як встановлено в судовому засіданні, відповідачка дійсно зверталась до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою, в якій просила розібрати вчинок позивача (а.с. 5). З .тексту вказаної заяви витікає, що відповідачка звинувачує позивача у вчиненні протиправних дій. В судовому засіданні відповідачка пояснила, що вона розуміє ту обставину, що банк не є правоохоронним органом і не повинен відповідно реагувати на обставини викладені у заяві.
Також в судовому засіданні відповідачка пояснила, що до правоохоронних органів, з приводу викладених в заяві до банку обставин, вона не зверталась. Таким чином зазначені обставини на час звернення до банку ніким не перевірялись, а тому суд вважає їх припущеннями на яких, згідно до вимог ст. .62 Конституції України не може ґрунтуватись обвинувачення.
Таким чином, відповідачка не довела суду існування обставин, на які вона посилається в своїй заяві до банку.
Згідно до Постанови Пленуму ВСУ від 28.09.1990р. №7 "Про застосування судами законодавства, що, регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" під поширенням відомостей слід розуміти викладення їх, зокрема, в заявах адресованих певній особі, або невизначеному числу осіб. До відомостей що порочать особу, відносяться відомості, які принижують честь і гідність громадянина в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.
З наведеного суд робить висновок, що відомості щодо дій позивача поширені відповідачкою в заяві на ім*я керуючого ІНФОРМАЦІЯ_1 є такими, що порочать особу позивача і мають бути спростовані відповідачем тим ж способом, яким вони були поширені.
Крім того, позивач зазначає, що діями відповідача йому було заподіяно моральної шкоди, яка проявилась у суттєвих змінах у відносинах між ним та керівництвом і колегами.
Суд до цих обставин ставиться критично, оскільки, згідно до пояснень позивача, які він дав в судовому засіданні, службового розслідування за вказаною заявою не відбувалось, мало місце лише усне опитування позивача керівником служби безпеки банку, а також з тих підстав, що після заяви відповідачки минуло понад один рік, позивач продовжує працювати на тій же посаді в тому ж місці, що, на думку суду, виключає обставини, на які посилається позивач, як на підстави
виникнення моральної шкоди, тому в частині стягнення моральної шкоди позивачу слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. .23, 277, 280, 297, 299, 1167 ЦК України, ст. 10, 60, 210, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Зобов*язати ОСОБА_2 на протязі 1 (одного) місяцю після вступу рішення в законну силу спростувати відомості викладені в заяві датованій 22.06.2006р. і зареєстрованій ІНФОРМАЦІЯ_2р. вх. НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1про вчинок працівника банку ОСОБА_1шляхом надсилання заяви із спростуванням вказаних відомостей на адресу керуючого ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1попередньо сплачене держмито у розмірі 17 (сімнадцять) грн. та витрат на інформаційно технічне забезпечення у розмірі 15 (п*ятнадцять) грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайсуд Київської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 (двадцяти) днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення