РІШЕННЯ

Іменем   України

20 вересня 2007 року колегія суддів судової палати у  цивільних справах

апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.

при секретарі судового

засідання Кульчицькій І.В.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

апеляційну скаргуОСОБА_1 на рішення Богунського

районного суду м. Житомира від 11 квітня 2007 року у справі за позовом

ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації в Житомирській області

про відшкодування майнової та моральної шкоди,

встановила:

У березні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з податкової міліції Житомирської ОДІ 11 30000 грн. на відшкодування майнової шкоди та 5000 грн. моральної шкоди. На обґрунтування позову зазначав, що 13 грудня 2001 року його було затримано слідчими органами податкової міліції за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 204 ч. 2 КК України. У цей же день у нього було вилучено автомобіль „Volkswagen Passat", який оформлявся і як місце пригоди, і в якості застави, і як речовий доказ, а 25 травня 2002 року на вилучений автомобіль було накладено арешт. Автомобіль зберігався у відповідача біля двох років і прийшов у непридатний для використання стан. Моральну шкоду позивач пов'язує з незаконним вилученням автомобіля.

У процесі розгляду справи судом проведена заміна первісного відповідача на належного - Державна податкова адміністрації в Житомирській області.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 11 квітня 2007 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення його позову.

Представники відповідача заперечують проти задоволення апеляційної скарги, вважають рішення суду законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії слідчого органу щодо вилучення автомобіля були законними та позивачем не доведено, що автомобіль прийшов у непридатний для використання стан з вини відповідача. Проте, такі висновки суду є передчасними, оскільки зроблені на неповно досліджених обставинах справи.

Відповідно до п. 86 „Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду" відшкодування шкоди у разі пошкодження майна громадян, що перебувало на зберіганні в органах досудового слідства, проводиться на підставі „Положення про застосування Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затвердженого спільним наказом Мін'юсту, Генпрокуратури та Мінфіну України від 4 березня 1996 року № 6/5/3/41.

З поданої ОСОБА_1 позовної заяви вбачається, що, позивач пов'язував заподіяння йому майнової та моральної шкоди незаконними діями органів досудового слідства щодо накладення арешту на його майно та його пошкодженням. Проте позов було пред'явлено на підставі ст. ст. 440 та 441 ЦК України 1963 року.

Оскільки спірні правовідносини врегулювано спеціальним законом і ОСОБА_1 підстави позову при розгляді справи судом першої інстанції не змінювалися, колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права і постановляє нове рішення про відмову в задоволенні позову, заявленого з підстав, передбачених ст. ст. 440 та 441 ЦК України 1963 року.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЩІК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргуОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 квітня 2007 року скасувати, ухваливши нове про відмову в задоволенні позовуОСОБА_1 з інших підстав.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Справа №22ц/1288 Категорія 40