ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

09 червня 2025 року                                                                                 Справа № 918/180/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. ,  суддя Павлюк І.Ю.

представники учасників справи не викликались,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» на ухвалу господарського суду Рівненської області від 22.04.2025, повний текст якої складено 22.04.2025, про повернення зустрічної позовної заяви у справі №918/180/25 (суддя Качур А.М.)

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія

                          «Нафтогаз Трейдинг»

до                          Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго»

про стягнення    125 563 886,30 грн заборгованості по розрахунках

В березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (надалі в тексті – Газопостачальна компанія, ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг») звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» (надалі в тексті – ТОВ «Рівнетеплоенерго» ) заборгованості по розрахунках в сумі 125 563 886,30 грн згідно укладеного Договору постачання природного газу №6068-ТКЕ(23)-28 від 07.09.2023.

Ухвалою від 11.03.2025 суд відкрив провадження у справі, встановив відповідачу 15-ти денний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позов, підготовче засідання при-значив на 08.04.2025.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.04.2025. Запропоно-вано сторонам подати до суду:

а) відповідачу: відповідно до ст.165 ГПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня отри-мання даної ухвали, відзив на позовну заяву і всі докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову (у разі їх наявності); протягом 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив надати (у разі їх наявності) заперечення на відповідь на відзив;

б) позивачу: відповідно до ст.166 ГПК України подати відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву.(арк.матеріалів оскарження 1).

Ухвалою від 08.04.2025, суд першої інстанції продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відклав на 29.04.2025.

17.04.2025 через інформаційну систему «Електронний Суд» до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ «Рівнетеплоенерго» про внесення змін до Договору постачання природного газу №6068-ТКЕ(23)-28 від 07.09.2023 шляхом доповнення пункту 5.1. положенням наступного змісту:

«Розрахунки за Договором в обсязі заборгованості підтвердженої для Споживача терито-ріальними комісіями з питань узгодження заборгованості в різниці в тарифах, здійснюється за рахунок видатків державного бюджету за цільовим призначенням в порядку організації взаємо-розрахунків встановлених законом.

До завершення процедури врегулювання заборгованості Споживача за рахунок видатків Державного бюджету, розрахунки між сторонами за Договором на узгоджену суму заборгованості з різниці в тарифах можуть здійснюватися виключно шляхом відступлення Споживачем на користь Постачальника права вимоги на відшкодування заборгованості з різниці в тарифах.» (арк.матеріалів оскарження 3-8).

Ухвалою від 22.04.2025 Господарський суд Рівненської області повернув ТОВ «Рівнетепло-енерго» зустрічну позовну заяву на підставі ч.6 ст.180 ГПК України, вмотивувавши повернення поданням заяви поза межами встановленого законом строку

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Відповідач подав скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області про повернення зустрічної заяви від 22.04.2025 та направити справу №918/180/25 до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову.

Скарга вмотивована тим, що господарський суд першої інстанції не врахував існування в Україні воєнного стану та пов`язаних з цим станом обмеженнями, а також не з`ясував причин порушення процесуального строку встановленого судом для подачі зустрічного позову Відпові-дачем та надав оцінки фактору волевиявлення Відповідача до процесуальних прав.(арк.матеріалів оскарження 41-43).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №918/180/25. Позивачу встановлено строк для надання суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) Скаржнику копії відзиву, а також вирішено розглядати апеляційну скаргу без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.(арк.матеріалів оскарження 54).

До апеляційного суду через систему «Електронний суд» надійшли:

- 13.05.2025 відзив, в якому ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Рівнетеплоенерго», а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.04.2025 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №918/180/25 залишити в силі. (арк.матеріалів оскарження 56-59);

- 21.05.2025 заява представника ТОВ «Рівнетеплоенерго» – Бабій В.В. про вступ у справу як представника, яка була задоволена судом. (арк.матеріалів оскарження 63).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуаль-ного права, Північно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга безпідставна та не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до п.п.1,2,4 ст.269 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті – ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові).(п.6 ч.1 ст. 255 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.(ч.2 ст.271 ГПК України).

Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Рівненської області про повернення зустрічної позовної заяви.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з норм ст. 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку – норм Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті – ГПК України).

Отже, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ГПК України щодо її подання.

Частиною першою ст.46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними про-цесуальними правами.

Пунктом 3 ч.2 ст.46 ГПК України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у ст.42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Зустрічний позов – це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.

Відповідно до ч.1 ст.180 ГПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Разом з тим, до зустрічного позову застосовуються також положення статті 180 ГПК України.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.(ч.2 ст.180 ГПК України).

Згідно із ч. 4, 5 ст.180 ГПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 183 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених части-ною четвертою цієї статті, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.

Таким чином, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позову, а також правил пред`явлення зустрічного позову, встановлених процесуальним законом, зокрема, у строк для подання відзиву.

Відповідно до ч.8 ст.165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи – отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

За приписами п.8 ч.2 ст.176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відзиву на позов.

При цьому реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справі перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Згідно з ч.1 ст.116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст.118 Кодексу, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінчен-ням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного, право на подання зустрічного позову може бути реалізо-вано Відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а про-цесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Одночасно слід враховувати, що процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Колегія суддів зазначає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Як вбачається з Ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №918/180/25 від 11.03.2025 Відповідачу запропоновано керуючись ст.165 ГПК України, у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали, подати до суду відзив на позовну заяву і всі докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову (у разі їх наявності); протягом 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив надати (у разі їх наявності) заперечення на відповідь на відзив. (арк.матеріалів оскарження 1).

При цьому, судом першої інстанції встановлено та не заперечується Скаржником, що ухвалу про відкриття провадження у справі отримано ТОВ «Рівнетеплоенерго» 12.03.2025, відтак гранич-ний строк для подання Відповідачем відзиву на позов та зустрічного позову сплив 27.03.2025.

Апеляційний суд встановив, що відповідно до відомостей комп`ютерної програми «Діло-водство спеціалізованого суду», ТОВ «Рівнетеплоенерго» подало відзив на позовну заяву у межах встановленого місцевим судом строку – 26.03.2025.

Водночас, колегія суддів зауважує, що відзиві на позовну заяву Відповідач не вказував, що він має намір підготувати та подати зустрічний позов у цій справі, а також не зазначав про існування обставин, що перешкоджають у підготовці такого зустрічного позову в установлений законодавством строк.

Поруч з цим, зустрічна позовна заява подана суду 17.04.2025, тобто поза межами строку для подання відзиву

Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин.

Статтею 119 ГПК України регламентовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Згідно з ч.6 ст.180 ГПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням ч. 1 та 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Колегія суддів зазначає, що закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Пропуск процесуального строку – це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропуще-ний процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Таким чином, пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними, в той час як продовжити встановлений процесуальний строк суд має право також із власної ініціативи, однак у цьому разі відповідне продовження строку може мати місце лише до його закінчення.

Наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 18.02.2019р. у справі № 922/1161/18, від 02.12.2019 у справі № 921/230/19.

Матеріали справи свідчать, що до зустрічного позову ТОВ «Рівнетеплоенерго» не надавало заяви про поновлення пропущеного строку, не зазначало про поважність причин його пропуску. Доказів звернення до суду з повідомленням про необхідність продовження строку для подання зустрічного позову матеріали справи також не містять.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що Відповідач подав зустрічну позовну заяву з порушенням приписів ч.8 ст.165 ГПК України, що є підставою для повернення зустрічної заяви відповідно до ч.6 ст.180 ГПК України.

Одночасно, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що обмеження, пов`язані із встановленням строків подачі зустрічного позову, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання розумних строків розгляду справи, що є легітимною метою. Таким чином, повернення даного зустрічного позову не є перешкодою у доступі до правосуддя або порушенням права на захист, оскільки ТОВ «Рівнетеплоенерго» не позбавлений можливості звернутися до суду у загальному порядку з відповідним позовом для захисту своїх прав.

Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якого, доступ до правосуддя не може бути абсолютним і підлягає держав-ному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України. (рішення від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України»)

Порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції при поверненні зустрічної позовної заяви, а тому ухвалу господарського суду Рівненської області від 22.04.2025 у справі №918/180/25 належить залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, не визнаються апеляційним судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуваної ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 34, 86, 129, 232, 233, 240, 248, 252, 255, 270, 271, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний госпо-дарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу » на ухвалу господарського суду Рівненської області від 22.04.2025 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №918/180/25 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дня її прийняття.

3. Матеріали справи №918/180/25 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий  суддя                                                                      Грязнов В.В.

Суддя                                                                                              Розізнана І.В.  

Суддя                                                                                              Павлюк І.Ю.